Рішення № 80025856, 18.02.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р. справа № 0940/2464/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лучко О.О.

за участю секретаря Королевич О.В.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Ковалюка С.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання протиправними дій, стягнення коштів в розмірі 3 648,82 грн та моральної шкоди в розмірі 20 000 грн,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про визнання протиправними дій щодо відмови виплатити позивачу кошти у вигляді премії та стягнення коштів у вигляді премії у розмірі 3 648,82 грн і моральної шкоди в розмірі 20 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №809/894/18 визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України №628 від 24.11.2017 «Про підсумки службового розслідування по факту неприбуття на стройовий огляд майора ОСОБА_1.». В зв'язку з визнанням даного наказу протиправним та його скасуванням в судовому порядку, відбулось відновлення порушених прав позивача. Він вважається таким, що не підлягає дисциплінарному стягненню у вигляді догани, накладеної нього вказаним наказом. З огляду на зазначене, та в зв'язку з тим, що в судовому порядку було встановлено, що позивач не порушував військову дисципліну, він вважає, що поряд і з іншими військовослужбовцями військової частини 1241, мав право на заохочення за підсумками 2017 року у вигляді премій. Зокрема, згідно з наказом №688 від 15,12.2017 всіх військовослужбовців військової частини 1241 (окрім тих, що мали накладені дисциплінарні стягнення) було нагороджено грошовою премією в розмірі 2170 грн., а згідно з наказом №724 від 22.12.2017 - премією в розмірі 1478,82 грн. Вважає, що йому протиправно відмовлено у виплаті грошових коштів у вигляді премій у розмірі 3648,82 грн, з приводу чого звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

Зазначеною ухвалою суду у сторін по справі витребувано документи, які позивач надав на адресу суду. Відповідачем ухвала суду від 27.12.2018 не виконана.

У судовому засіданні від 23.01.2019 суд оголосив перерву у зв'язку з витребуванням необхідних у справі доказів.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно із ч.6 ст.162, ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення, встановив таке.

Згідно з контрактом про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб офіцерського складу, який набрав чинності з 10.10.2016, ОСОБА_1 (далі позивач) розпочав проходження військової служби у Національній гвардії України, у військовій частині 3017 Східного ОТО (а.с.9).

Наказом №51 від 16.03.2017 майора ОСОБА_1, старшого офіцера відділення бойової та спеціальної підготовки, виключено зі списків особового складу військової частини 3017 Східного ОТО, для подальшого проходження служби на посаді офіцера групи організації служби з охорони громадською порядку військової частини 1241 Західного територіального управління Національної гвардії України (далі відповідач), у відповідності до наказу №28о/с від 06.03.2017 (а.с.10).

Під час проходження служби позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі наказу командира військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України №628 від 24.11.2017 «Про підсумки службового розслідування по факту неприбуття на стройовий огляд майора ОСОБА_1.».

Позивач оскаржив даний наказ у судовому порядку. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №809/894/18, яке набрало законної сили 06.11.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України був задоволений: визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України №628 від 24.11.2017 «Про підсумки службового розслідування по факту неприбуття на стройовий огляд майора ОСОБА_1.» ( а.с.15-17).

Отримавши рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №809/894/18 з відміткою про набрання ним законної сили, позивач 19.11.2018 звернувся із рапортом на ім'я командира військової частини 1241, полковника ОСОБА_3 про виплату йому грошових коштів в сумі 3648,82 грн, на отримання яких у вигляді премії він мав право ще в грудні 2017 року (а.с.18), оскільки наказом №688 від 15.12.2017 всіх військовослужбовців ВЧ 1241 (окрім тих, що мали накладені дисциплінарні стягнення) було нагороджено грошовою премією в розмірі 2170 грн., а наказом №724 від 22.12.2017 - премією в розмірі 1478,82 грн. (а.см.13-14).

05.12.2018 позивач отримав відповідь командира військової частини 1241, полковника ОСОБА_3 за №50/41-1663 від 04.12.2018, згідно якої йому відмовлено у виплаті грошових коштів у вигляді премії в сумі 3648,82 грн (а.с.19).

Вважаючи протиправною відмову відповідача у виплаті йому грошових коштів у вигляді премії, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі Статут), затверджений Законом України N 551-XIV від 24.03.1999. Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.

Дія Дисциплінарного статуту Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України, Службу безпеки України, Національну гвардію України та інші військові формування, створені відповідно до законів України, Державну спеціальну службу транспорту, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Відповідно до статті 7 розділу 1 Статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

Згідно із статтею 13 розділу 2 Статуту заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни.

Кожний командир у межах прав, наданих йому цим Статутом, зобов'язаний заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.

Заохочення має бути заслуженим. При визначенні виду заохочення враховується характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.

В статті 27 розділу 2 Статуту передбачено, що до офіцерів застосовуються серед іншого такі заохочення як нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією (пункт «в»).

Командири можуть застосовувати заохочення, передбачені у пунктах "а" і "в" статті 27, як до окремого військовослужбовця, так і до всього особового складу підрозділу, військової частини (стаття 31 Статуту).

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджена наказом Міністерства оборони України N 260 від 11.06.2008 (далі Інструкція №260) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Розділ XXXI Інструкції №260 регулював питання преміювання військовослужбовців.

Так, відповідно до пункту 31.1 Інструкції №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.

Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.

Преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням. Конкретні показники позбавлення військовослужбовців премії повністю або частково встановлюються в межах випадків, передбачених пунктом 31.5 цієї Інструкції.

Згідно із пунктом 31.3 Інструкції №260 преміювання здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.

Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання (пунктом 31.4 Інструкції №260).

Відповідно до пункту 31.5. Інструкції №260 командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії, зокрема, частково на 10% - у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення "догана".

Командир військової частини позбавляє премії частково за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому у військову частину надійшло повідомлення про накладання дисциплінарного стягнення вищим командиром (начальником).

В пункті 31.6 Інструкції №260 передбачено, що командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю, зокрема, у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження військового звання на один ступінь, позбавлення військового звання (за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому у військову частину надійшло повідомлення про накладання дисциплінарного стягнення вищим командиром (начальником)).

Пунктом 31.7 Інструкції №260 передбачено, що військовослужбовці не преміюються за той розрахунковий місяць, у якому вони допустили порушення чи проступок (за винятком випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим пункту 31.6 розділу XXXI цієї Інструкції).

Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

З аналізу наведених норм вбачається, що застосування заохочення, зокрема, у вигляді грошової премії відноситься до обов»язків командира в межах наданих прав заохочувати підлеглих військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків.

Як встановлено судом, за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків протягом року військовослужбовців військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України було нагороджено грошовою премією у розмірі 2170 грн. згідно наказу відповідача №688 від 05.12.2017 та грошовою премією у розмірі 1478,82 грн. згідно наказу відповідача №724 від 22.12.2017.

Поряд з тим, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що вказаними грошовими преміями за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків протягом року були премійовані не всі військовослужбовці, які проходили службу у відповідача.

Проте, на вимогу суду подати інструкцію про преміювання військовослужбовців у військовій частині 1241, накази про позбавлення премії окремих військовослужбовців, в тому числі позивача, клопотання безпосередніх командирів про позбавлення премії підлеглих військовослужбовців, якими відповідні особи, в тому числі і позивач, виключалися зі списку осіб, які підлягали преміюванню, представник відповідача не надав жодних документів.

В подальшому представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що не були премійовані тільки ті військовослужбовці, котрі мали дисциплінарні стягнення, в тому числі і позивач. В той же час списки таких осіб суду не надав.

З наведеного вбачається, що відповідачем згідно статті 31 Статуту було заохочено у вигляді грошових премій весь особовий склад військової частини, за винятком тих, на які було покладено дисциплінарні стягнення.

Суд зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач не обґрунтував доказами свої заперечення.

Враховуючи наведене, а також рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.09.2018 у справі №809/894/18, яке набрало законної сили 06.11.2018 та яким скасовано наказ відповідача №628 від 24.11.2017 «Про підсумки службового розслідування по факту неприбуття на стройовий огляд майора ОСОБА_1.» ( а.с.15-17), на підставі якого до позивача застосовано догану, а також позитивну характеристику позивача від 31.10.2017 (а.с11), суд дійшов висновку, що позивач мав право бути премійованим за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов'язків протягом року (2017) поряд з усім особовим складом військової частини.

А тому відмова відповідача виплатити позивачу грошові коштів у вигляді премії в розмірі 3648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн 82 коп. суд вважає протиправною.

Стосовно позовної вимоги стягнути з відповідача грошові коштів у вигляді премії в розмірі 3648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн 82 коп., то вона підлягає задоволенню в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошові кошти у вигляді премії в розмірі 3648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн.. 82 коп. з відрахуванням податків та обов'язкових платежів до бюджету. В іншій частині вимги суд відмовляє в її задоволенні.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ст. ст. 22, 23 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За правилами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Як вбачається зі змісту п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" N 4 від 31.03.95 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" N 4 від 31.03.95 р. обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому з'ясовується, чим підтверджено факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди позивач пов'язує з протиправністю накладення на позивача дисциплінарного стягнення відповідно до наказу відповідача №628 від 24.11.2017. В той же час під час судового розгляду справи по оскарженню данного наказу позивач не заявляв вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Стосовно розміру моральної шкоди, яку, на думку позивача, заподіяно неправомірними діями посадових осіб відповідача, то суд зазначає, що розмір моральної шкоди має визначатись залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру майнових втрат (їхньої тривалості та можливості відновлення) та з урахуванням інших обставин, як то стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та ділових стосунках, ступінь зниження репутації, час та зусилля, докладені для відновлення попереднього стану, виходячи з принципів розумності, пропорційності (співрозмірності), виваженості та справедливості.

Позивачем жодними доказами не підтверджено факт заподіяння йому відповідачем моральних чи фізичних страждань, не обґрунтовано визначення заподіяної моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. та підстав, з яких позивач при цьому виходив, а тому не підлягають задоволенню вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 20000 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог. Судом не встановлено понесення судових витрат позивачем і відповідачем.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову військової частини 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України щодо виплати ОСОБА_1 грошових коштів у вигляді премії в розмірі 3648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн 82 коп.

Зобов'язати військову частину 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді премії в розмірі 3648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн 82 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, номер реєстраційної картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

Військова частина 1241 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 14323422, вул. Чорновола, 161, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76005);

Суддя Лучко О.О.

Рішення в повному обсязі складене 22 лютого 2019 р.