Постанова № 80025741, 13.02.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1028/19

3/212/400/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції, в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції відносно:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою місто Кривий Ріг, мікрорайон 5-й ЗарічнийАДРЕСА_1, у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.7 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення БД № 209297, складеного 29 січня 2019 року, ОСОБА_2, 29 січня 2019 року о 00 годин 00 хвилин керував автомобілем марки OPEL Vivaro, номерний знак якого АЕ 7824 НЕ, по вулиці Мусоргського в місті Кривому Розі, у темний час доби з неосвітленим номерним знаком.

ОСОБА_2, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, однак з невідомих причин не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов’язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_2, було відомо про дату судового засідання, однак він для участі у судовому засіданні до суду не з’явився, суд прийшов до висновку про розгляд справи за його відсутністю на підставі наявних матеріалів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи: протокол серії БД № 209297, складений 29 січня 2019 року, та інші письмові докази, вважаю, що в діях водія ОСОБА_2, є склад адміністративного правопорушення, передбаченогост.121 ч.7 КУпАП.

Статтею 121 ч.7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

У відповідності до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши справу про адміністративне правопорушення вважаю, що вина ОСОБА_2, у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.7 КУпАП доведена, тому адміністративне стягнення має бути застосоване з урахуванням ступеня суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, обставин пом’якшуючих та обтяжуючих відповідальність.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з винної особи підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.. 279, 280, 121 ч.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н ОВ И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.7 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 170 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок в дохід держави, стягувач Державна судова адміністрація України отримувач коштів ГУК у місті Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Строк пред’явлення постанови до виконання - 3 місяці.

Постанова може оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського Апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя: І.Я. Чорний