Ухвала суду № 80025712, 20.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань звільнення від сплати судового збору

20 лютого 2019 року Справа № 280/695/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 (70544, Запорізька область, Оріхівський район, с.Новопавлівка, вул.Суворова, буд.114; РНОКПП НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1)

до Оріхівської міської ради (70500, Запорізька область, м.Оріхів, вул.Шевченка, буд.11)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Оріхівської міської ради (далі-відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення №89 від 20.12.2018 двадцять четвертої сесії сьомого скликання Оріхівської міської ради Оріхівського району Запорізької області в частині погодженого розміру земельної ділянки 0,8 га.; 2) зобов'язати Оріхівську міську раду повторно на черговій сесії розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 звернутись до землевпорядної організації, яка має дозвіл (ліцензію) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, село Новопавлівка, для ведення особистого селянського господарства (категорія земель: землі сільськогосподарського призначення) орієнтовною площею 20000 кв.м. (2,0 га.) для подальшого вирішення питання передачі у власність.

Позивачем до позову додано заяву про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, відповідно до ст.8 Закону України “Про судовий збір”. У заяві зазначено: "… На даний час я знаходжуся у тяжкому матеріальному становищі, доходу не маю з незалежних від мене причин. Знаходжуся на утриманні родичів. ... Сплата необхідної суми судового збору поставить мене та мою дитину за межу виживання, я буду позбавлена можливості купувати їжу та предмети першої необхідності для себе та дитини. ...".

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України “Про судовий збір”, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір” повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

З урахуванням вимог ст.ст.132-133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України “Про судовий збір”, з власної ініціативи.

Позивачем як докази скрутного матеріального стану додано до вказаної заяви: відомості з Державого реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів за період з 01.04.2018 по 30.09.2018 - доходів не має; індивідуальні відомості про застраховану особу в Пенсійному фонді України, згідно якої у позивача з 2010 року відсутня сплата соціального внеску; довідку з Оріхівської районної філії Запорізького обласного центру зайнятості про відсутність реєстрації позивача в Оріхівській районній філії та не одержання допомоги по безробіттю.

Однак, позивачем не додано до заяви: індивідуальних відомостей про застраховану особу в Пенсійному фонді України (довідку про не отримання пенсії); довідку з органів соціального захисту населення про неотримання допомоги як малозабезпечиним сім'ям та інше; наявності фізичних вад та не можливості виконання робіт з метою отримання доходу; доказів знаходження на утриманні позивача дитини; доказів перебування позивача на утриманні у родичів; доказів знаходження у тяжкому матеріальному становищі; доказів відсутності доходу з незалежних від позивача причин; доказів, що сплата судового збору поставить позивача та його дитину за межі виживання.

Позивач нормативно та документально не довів, що визнання його адвокатом особою, яка має право на безоплатну вторинну правову допомогу, є безумовною підставою для звільнення його судом від сплати судового збору.

Без надання наведених документів суддя вважає заяву необгрунтованою та не має можливості задовольнити вказану заяву та звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 133, 241, 243, 248 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Прасов