Рішення № 80025464, 06.02.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 182/3584/16-ц

Провадження № 2/201/582/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Сидоренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2016р. ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 226 207 грн.05коп. (а.с. №1-2).

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю з Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області 15.03.2018р. надійшла цивільна справа №182/3584/16-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 15.03.2018р. справу було прийнято до провадження (а.с.№119).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що 10.06.2008р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») було укладено кредитний договір №CM-SME302/210/2008, згідно якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 90 056 дол.США за умови погашення кредиту, а також нарахованих відсотків зі строком повернення кредиту 12.06.2023р. З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 перед банком, 10.06.2008р. між кредитором та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №SR-SME302/209/2008/1, за яким поручитель взяв на себе зобов’язання відповідати перед кредитором за повне та своєчасне виконання позичальником його боргових зобов’язань та несе солідарну відповідальність разом з позичальником. Банк свої зобов’язання перед позичальником виконав, проте останній порушив умови кредитного договору по погашенню кредиту, сплати відсотків, внаслідок чого станом на 12.02.2016р. виникла заборгованість в розмірі 85 360,70 дол. США, з яких: за тілом кредиту в розмірі 79 125,22 дол. США, за відсоткам в розмірі 6235,48 дол.США. Право вимоги саме ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до відповідачів за кредитним договором, який укладено з ЗАТ «ОТП Банк», обґрунтовується тим, що відповідно до договору факторингу від 29.04.2013р. та акту відступлення (приймання-передачі) кредитного портфелю від 29.04.2013р. ПАТ «ОТП Банк» (правонаступник ЗАТ «ОТП БАНК») передало, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право грошової вимоги за кредитними договором №CM-SME302/210/2008 від 10.06.2008р та договором поруки №SR- SME302/209/2008/1 від 10.06.2008р. укладених з ОСОБА_1, ОСОБА_2 На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором №CM-SME302/210/2008 в розмірі 85 360,70 дол.США, що еквівалентно 2 226 207грн.05коп., судові витрати покласти на відповідачів.

Пунктом 9 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В підготовче засідання 23.05.2018р. сторони не з’явилися, від представника позивача ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 07.09.2017р. - а.с.№126) до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю дання додаткових доказів (а.с. №125). Відповідачі про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення судових повісток за адресами місця проживання підтвердженими відповідями наданими ВОМІ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 25.07.2016р. (а.с.№45, 46). В матеріалах справи наявне повідомлення про отримання відповідачем ОСОБА_2 судової повістки, конверт, який був направлений відповідачу ОСОБА_1, був повернутий до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 до суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання у зв’язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи (а.с. №127, 128).

В підготовче засідання 16.07.2018р. з’явилася представника позивача ОСОБА_3 Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_4 16.07.2018р. на електрону адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. №132). Відповідач ОСОБА_1 в підготовче засідання також не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада» (а.с. № 134, 136).

В підготовче засідання 09.10.2018р. сторони не з’явилися, про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с.№180-185). 09.10.2018р. на електрону адресу суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_3 про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Підготовче засідання у справі проведено 09.10.2018р. за правилами ст.197 та п.3 ч.2 ст.200 ЦПк України (а.с. № 190).

В судове засідання 28.11.2018р. з’явилася представник позивача ОСОБА_3, відповідачі в судове засідання не з’явилися, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.№191-193), про причини неявки суд не повідомили.

В судове засідання 06.02.2019р. сторони не з’явилися, від представника позивача ОСОБА_3 (діє на підставі довіреності від 17.08.2018р. – а.с. № 211) до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.№210-211). Відповідачі про дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином шляхом направлення судових повісток за адресами місця проживання, конверти направлені відповідачам, представнику відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_5, були повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, відповідач ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на сайті «Судова влада» (а.с. №204)

06.02.2019р. від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_6 (діє на підставі довіреності від 22.05.2018р. - а.с.№208), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 09.02.2018р. - а.с.№209) до суду надійшла заява про відкладення судового засідання у зв’язку із проведенням з позивачем переговорів з метою укладення мирової угоди (а.с.№206).

Враховуючи, що в наданій суду заяві від 06.02.2019р. представником позивача заперечувався факт ведення будь-яких переговорів між сторонами з приводу укладення мирової угоди по справі, а також приймаючи до уваги, що раніше вже двічі на 23.05.2018р. та 16.07.2018р. представниками цього відповідача вже подавались клопотання про відкладення розгляду справи з надуманих та непідтверджених підстав (а.с. № 127, 171), ухвалою суду від 06.02.2019р. (без виходу до нарадчої кімнати) в задоволенні заяві представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи, відмовлено.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення сторін про день та час розгляду справи, надану заяву представника позивача, суд розглянув справу 06.02.2019р. відповідно до вимог ст.223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін та без фіксації судового процесу технічними засобами.

Підстав для винесення по справі заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність таких підстав, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України. По-перше, представник позивача не надала згоду на заочний розгляд справи, по-друге з заяви представника одного з відповідачів ОСОБА_8 вбачається, що він позов не визнає (а.с. № 171).

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 10.06.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №CM-SME302/210/2008, згідно якого позичальник отримав кредитні кошти в сумі 90 056 дол.США за умови погашення тіла кредиту, а також нарахованих відсотків зі строком повернення кредиту 12.06.2023р. (а.с.№3-8).

Виконання банком зобов’язань за договором щодо видачі кредитних коштів підтверджується копію валютного меморіального ордеру №62 від 11.06.2008р. (а.с.№140).

Згідно до п.1.5.1, п.1.6.1 договору, повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток№1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок. Позичальник зобов’язаний повністю повернути банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов, встановлених п.1.5 цього договору.

Умови п.1.9.1 договору встановлюють, що незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем, майновим поручителем своїх боргових та інших зобов’язань за цим договором. При цьому, зобов’язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Вимога вважається надісланою у день її направлення на адресу Позичальника, що зазначена в цьому договорі, за допомогою поштового зв’язку. До направлення вимоги на адресу позичальника прирівнюється також ї їх вручення позичальнику чи його представникам (в тому числі особам, що мешкають разом з позичальником) під розписку.

10.06.2008р. між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №SR- SME302/209/2008/1, відповідно до умов якого поручитель прийняв на себе зобов'язання відповідати, як солідарний боржник за повне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №CM-SME302/210/2008 від 10.06.2008р.

Поручитель та боржник відповідають, як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов’язань, як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно (а.с.№13-14).

Згідно умов п.3.1 договору поруки, у випадку невиконання боржником зобов’язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутися до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов’язань в повному обсязі чи в частині.

Умови п.п. 3.2, 3.4 договору поруки встановлюють, що поручитель приймає на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником боргових зобов’язань перед кредитором за будь-яким з кредитних договорів, здійснити виконання боргових зобов’язань у повному обсязі, заявленому кредитором, протягом 3-х банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора. Обов’язок поручителя виконати боргові зобов’язання виникає при отриманні від кредитора відповідної вимоги. Така вимога вважається отриманою поручителем, якщо кредитор надіслав її поштою за адресою, вказаною в цьому договорі. При зміні своєї адреси, поручитель зобов’язаний повідомити про це кредитора. До отримання такого повідомлення, вимога кредитора належить до подання за вказаною в цьому договорі адресою.

Згідно до п.п. 4.1., 4.2. договору поруки, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата Договору) і діє до повного виконання боргових зобов’язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов’язань в повному обсязі.

29.04.2013р. між ПАТ «ОТП Банк» (правонаступником ЗАТ «ОТП Банк») та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір факторингу та акт відступлення (приймання-передачі) кредитного портфелю (а.с.№18-28), за умовами яких ТОВ «ОТП Факторинг Україна» придбало право грошової вимоги за кредитним договором №CM-SME302/210/2008 від 10.06.2008р., укладеним між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», а також за договором поруки №SR- SME302/209/2008/1 від 10.06.2008р., укладеним з ОСОБА_2, що має своє відображення у Додатку №1 до договору факторингу (а.с.№26 зв).

Згідно Додатку №1 до договору факторингу на час укладення договору, загальна сума боргу боржника за договором №CM-SME302/210/2008 від 10.06.2008р. складала 85 360,70 дол.США, з яких: заборгованість за основним зобов’язанням складає 79 125,22 дол. США, заборгованість по відсоткам 6235,48 дол. США.

Згідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В позовній заяві позивачем зазначено, що внаслідок неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов’язань за кредитним договором №CM-SME302/210/2008 станом на 12.02.2016р. ОСОБА_1, має заборгованість в розмірі 85 360,70 дол. США (що за курсом НБУ еквівалентно 2 226 207грн.05коп.), з яких: за тілом кредиту в розмірі 79 125,22 дол. США, за відсоткам в розмірі 6235,48 дол.США, яку позивач визначає виходячи з наданого суду розрахунку заборгованості (а.с.№16).

За змістом ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частина 2 ст.554 ЦК України визначає також, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, наданого позивачем суду розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути з відповідачів залишок в цілому суми заборгованості по тілу кредиту, в тому числі поточної заборгованості строк виконання за якою ще не настав, оскільки умовами кредитного договору передбачено дату остаточного повернення кредиту 12.06.2023р., погашення якого повинно здійснюватися в дати визначені Графіком повернення кредиту.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ч.2 ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Суд зазначає, що при винесенні рішення до спірних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч.2 ст.1054 ЦК України, оскільки суду не надано доказів дотримання новим кредитором ТОВ « ОТП Факторинг Україна» процедури дострокового виконання боргових зобов’язань за ініціативою кредитора, а саме направлення боржнику та поручителю відповідної вимоги, що передбачено п. 1.9.1 кредитного договору та п.п.3.2, 3.4 договору поруки, згідно до яких зобов’язання щодо дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому у боржника настає з дати відправлення кредитором вимоги та повинно бути проведено протягом 30 календарних днів з дати одержання, а у поручителя при отриманні відповідної вимоги протягом 3 банківських днів з дати отримання.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Підсумовуючи викладене, оскільки позивачем при розгляді справи належними доказами не доведено обставини, які мають значення для справи, а саме дотримання кредитором процедури дострокового виконання боргових зобов’язань за ініціативою кредитора, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості в цілому за кредитним договором з підстав їх недоведеності.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України у зв’язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 516, 526, 530, 543, 559, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 223, ч.2 ст.247, ст.ст.259, 263-265, п. 9 ч. 1 Розділу XI «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р.) суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.