Рішення № 80025419, 11.02.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2019 рокум. Ужгород№ 260/1182/18

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Данча М.І.

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1

представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 21 лютого 2019 року.

ОСОБА_4 (далі – позивач, ОСОБА_4М.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – відповідач, Укртрансбезпека), якою просить: визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_5 № 73 від 18 жовтня 2018 року "Про внесення змін до п. 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 71-д".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 вересня 2018 року в.о. голови Державної служби України з безпеки на транспорті видано наказ за № 71-д "Про відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування" згідно якого, стосовно позивача відкрито дисциплінарне провадження (п. 1) та визначено термін проведення службового розслідування в рамках цього дисциплінарного провадження з 19 вересня 2018 року по 19 жовтня 2018 року (п. 2). 18 жовтня 2018 року головою Державної служби України з безпеки на транспорті видано наказ № 73-д, яким внесено зміни до п. 2 Наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 71 –д "Про відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування", замінивши у підпункті 2 слова та цифри "у термін з 19 вересня 2018 року по 19 жовтня 2018 року" словами та цифрами "у термін з 19 вересня 2018 року по 19 листопада 2018 року". Вважає, що головою державної служби України з безпеки на транспорті без винесення наказу "Про продовження строку проведення службового розслідування" без достатніх підстав та у спосіб, непередбачений законом фактично продовжено службове розслідування відносно нього ще на один місяць шляхом внесення до наказу "Про відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування" змін щодо дати закінчення службового розслідування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну, згідно якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню мотивуючи тим, що відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць та за потреби зазначений строк може бути продовжений суб’єктом призначення, але не більш як до двох місяців. Відповідно до оскарженого наказу від 18 жовтня 2018 року № 73-д продовжено термін службового розслідування на один місяць, що відповідає вимогам Закону України "Про державну службу".

В судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позову заперечили з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву та поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працює на посаді начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області.

Наказом в.о. голови державної служби України з безпеки на транспорті "Про відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування" від 18 вересня 2018 року № 71-д відкрито дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_4 та відповідно до підпункту 2 пункту 2 наказано в рамках дисциплінарного провадження у термін з 19 вересня 2018 року по 19 жовтня 2018 року згідно із вимогами ч. 3 ст. 71 Закону України "Про державну службу" провести службове розслідування, за результатами якого скласти висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті "Про внесення змін до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 № 71-д" від 18 жовтня 2018 року № 73-д внесено зміни до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 року № 71-д "Про відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування", замінивши у підпункті 2 слова та цифри "у термін з 19 вересня 2018 по 19 жовтня 2018" словами та цифрами "у термін з 19 вересня 2018 по 19 листопада 2018".

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 1995 року № 889- VIII (далі – Закон № 889) Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з ч. 1 ст. 64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону № 889 дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (ч. 2 ст. 68 Закону № 889).

Відповідно до ч.1 ст. 69 Закону № 889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до ч. 2 ст. 69 Закону № 889 дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Закону № 889 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону № 889 службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Згідно з ч. 3 ст. 71 Закону № 889 тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Таким чином, ч.3 ст.71 Закону України "Про державну службу" визначено тривалість службового розслідування, яка не може перевищувати один місяць.

Відповідно до ч. 7 ст. 71 Закону № 889 особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Згідно з ч. 8 ст. 71 № 889 державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

Як вже встановлено судом, Наказом в.о. голови державної служби України з безпеки на транспорті "Про відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування" від 18 вересня 2018 року № 71-д відкрито дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_4 та відповідно до підпункту 2 пункту 2 наказано в рамках дисциплінарного провадження у термін з 19 вересня 2018 року по 19 жовтня 2018 року провести службове розслідування.

Тобто, вказаним наказом встановлений місячний строк проведення службового розслідування.

Разом з тим, з аналізу ст. 71 Закону України "Про державну службу" вбачається можливість продовження суб’єктом призначення тривалості службового розслідування не більше як до двох місяців. При цьому законодавець зробив застереження щодо продовження такого строку -" за потреби".

Така потреба може бути обумовлена необхідністю отримання відповіді від інших органів, перебуванням державного службовця (стосовно якого проводиться службове розслідування ) чи інших осіб (пояснення яких можуть бути використані під час службового розслідування) за межами держави тощо.

В той же час, суд зазначає, що рішення про продовження строку службового розслідування, так само як і рішення про його проведення, має бути оформлене відповідним розпорядчим документом.

Однак, оскарженим наказом голови Державної служби України з безпеки на транспорті "Про внесення змін до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 № 71-д" від 18 жовтня 2018 року № 73-д внесено зміни до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 року № 71-д "Про відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування", та замінено у підпункті 2 слова та цифри "у термін з 19 вересня 2018 по 19 жовтня 2018" словами та цифрами "у термін з 19 вересня 2018 по 19 листопада 2018".

Із змісту та формулювання вказаного наказу вбачається, що він фактично встановлює – двомісячний строк проведення службового розслідування, а саме: з 19 вересня по 19 листопада 2018 року та змінює дату закінчення такого розслідування.

Таким чином, відповідачем без винесення окремого розпорядчого документу про продовження строку службового розслідування та не у спосіб, визначений законодавством, продовжено строк службового розслідування стосовно позивача.

Крім того, як вбачається із наказу Державної служби з безпеки на транспорті від 18 жовтня 2018 року № 73-д Про внесення змін до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 № 71-д" він винесений на підставі службової записки секретаря Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" державної служби України з безпеки на транспорті від 17 жовтня 2018 року № 113/ДК/18 та на підставі листа начальника Управління Укртрансбезпеки у Закарпатській області ОСОБА_4 від 10 жовтня 2018 року № 28314/24/18-18.

Відповідно до службової записки секретаря Дисциплінарної комісії ОСОБА_6 від 10 жовтня 2018 року, він пропонує голові Державної служби України з безпеки на транспорті розглянути питання про продовження строків проведення службового розслідування, у зв’язку з поданням ОСОБА_4 заяви про продовження строку надання матеріалів до 19 жовтня 2018 року та у зв’язку з тим, що станом на 17 жовтня 2018 року голова дисциплінарної комісії ОСОБА_3 перебуває в основній відпустці.

Разом з тим, на переконання суду, перебування голови Дисциплінарної комісії у відпустці не може бути належною та достатньою підставою для продовження службового розслідування в розумінні ч. 3 ст. 71 Закону України.

Також суд зазначає, що у листі від 10 жовтня 2018 року № 28314/24/18-18 позивач просив продовжити строк для надання особистих пояснень, відповідних документів і матеріалів до Дисциплінарної комісії до 19 жовтня 2018 року, тобто в межах строку проведення службового розслідування, встановленого наказом Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 року № 71 –д "Про відкриття дисциплінарного провадження та проведення службового розслідування".

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що відповідачем без належних на те підстав винесено наказ від 18 жовтня 2018 року № 73-д Про внесення змін до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 № 71-д". Відтак, відповідач при прийнятті оскарженого наказу діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв’язку з чим позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та необхідно визнати протиправним та скасувати вищезазначений наказ.

З приводу посилань відповідача на те, що ОСОБА_4 всупереч вимогам ч. 5 ст. 72 Закону України "Про державну службу" не сприяє здійсненню дисциплінарного провадження та під час службового розслідування та відсторонення від посадових обов’язків перебував з початку на лікарняному, а згодом у відпустці, що свідчить про намагання позивача перешкодити дисциплінарному провадженню стосовно нього, суд зазначає, що вказані обставини виходять за межі предмету доказування в даній справі, оскільки предметом розгляду в ній є правомірність винесення Державною службою України з безпеки на транспорті наказу 18 жовтня 2018 року № 73-д "Про внесення зміни до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 року № 71-д".

Стосовно посилань позивача на Порядок проведення службового розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 393, суд зазначає, що вказаний Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу (далі - службове розслідування) Нацдержслужбою або її територіальним органом (далі - уповноважений орган) за фактом подання скарги державного службовця у разі порушення його прав, встановлених Законом України "Про державну службу" (далі - Закон), або створення перешкод у реалізації таких прав з метою перевірки фактів, зазначених у скарзі.

Тобто, вказаний Порядок застосовується у разі порушення наданих державному службовцю Законом України "Про державну службу" прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав, службове розслідування Національним агентством з питань державної служби або його територіальними органами проводиться стосовно керівника державної служби в державному органі чи державного службовця вищого органу та за скаргою державного службовця.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскарженого наказу, вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправним та скасувавши наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 жовтня 2018 року № 73-д "Про внесення зміни до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 року № 71-д".

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ, проспект Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 жовтня 2018 року № 73-д "Про внесення зміни до пункту 2 наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 18 вересня 2018 року № 71-д"

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяОСОБА_7