Рішення № 80025367, 11.02.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/13398/18

Провадження № 2/201/1316/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (треті особи - Акціонерне товариство «Укрсиббанк», Управління - служба у справах дітей Соборної районної у м.Дніпрі ради, ОСОБА_3, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4О.) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і скасування запису про право власності,

ВСТАНОВИЛА :

07.12.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 А,М., ТОВ «Кей-Колект» (треті особи - АТ «Укрсиббанк», Управління - служба у справах дітей Соборної районної у м.Дніпрі ради, ОСОБА_3, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4О.) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і скасування запису про право власності (а.с. № 3-10.)

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 12.12.2018р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (а.с. №33).

Одночасно із позовною заявою позивачем була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно із забороною розпоряджатися цим майном у будь-який спосіб (а.с. №38-46).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 12.12.2018р. заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено (а.с. №73).

В обґрунтування позовних вимог, позивач в позовній заяві посилався на те, що 02.10.2007р. між ним та АКІБ «Укрсиббанк» був укладений кредитний договір №11227300000 за умовами якого банк надав кредит в іноземній валюті у розмірі 75 000 дол. США на умовах платності та повернення. Виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечено укладеним між сторонами іпотечним договором №11227300000/11227510000/3 від 02.10.2007р., згідно якого позивач передав в іпотеку банка належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1. 11.06.2012р. між банком та ТОВ «Кей- Колект» було укладено Договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, Договір факторингу №4 відповідно до яких ТОВ «Кей-Колект» набуло право вимоги за кредитним договором №11227300000 та договором іпотеки №11227300000/11227510000/3 від 02.10.2007р. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна позивачу стало відомо, що за рішенням приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2, за ТОВ “Кей-Колект” на підставі договору іпотеки здійснено державну реєстрацію права власності на належну позивачу квартиру (предмет іпотеку). Позивач зазначає, що в порушення вимог діючого законодавства йому не надсилалася письмова вимога про усунення порушень з застосуванням застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, звернення стягнення здійснено за відсутності окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Крім того, спірна квартира є предметом іпотеки, якою забезпечено виконання кредитних зобов’язань в іноземній валюті, відповідає вимогам Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, на момент проведення нотаріусом державної реєстрації права власності в квартирі була зареєстрована малолітня дитина, а тому державна реєстрація за відповідачем права власності проведена нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, порядку вчинення реєстраційних дій.

ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 29207163 від 12.04.2016р. щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «Кей-Колект» на квартиру №39, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр.Героїв, буд. № 27; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №14120115 щодо державної реєстрації права власності за ТОВ «Кей- Колект» на квартиру №39 що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр.Героїв, буд. № 27, стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Згідно до ч.5 ст.279 ЦПК суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

21.01.2019р. до суду надійшло клопотання приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2, в якому відповідачка просила розглядати справу без її участі, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. №80).

29.01.2019р. до суду надійшов відзив відповідача ТОВ «Кей-Колект» на позовну заяву, в якому відповідач, заперечуючи проти задоволення позову ОСОБА_1, посилався на те, що відповідно до п.4.5 договору іпотеки від 02.10.2007р. задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку». Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки, а отже, правовою підставою для реєстрації права власності відповідача на предмет іпотеки є договір іпотеки, в якому міститься іпотечне застереження. Відповідач зазначав, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що йому не надсилалась вимога про усунення порушення зобов'язання, що є обов'язковою умовою для проведення реєстраційних дій, вимога про усунення порушень була направлена позивачу згідно вимог Закону України «Про іпотеку», а її оригінал та докази направлення міститься в матеріалах реєстраційної справи і можуть бути надані безпосередньо самим нотаріусом. Відповідач зазначив, що при укладенні договору іпотеки, права малолітньої дитини порушені не були, оскільки вона не користувалася предметом іпотеки, не була зареєстрованою. Крім того, при укладанні договору іпотеки згідно п.2.4.6 договору позивач зобов’язався не надавати згоду на реєстрацію фізичних осіб без згоди іпотекодержателя, жодного запиту, щодо погодження реєстрації особи (дитини) в квартирі від позивача не надходило, а отже відповідну згоду іпотекодержатель не надавав. Також, відповідачем у відзиві наведено посилання на судову практику, якою він обґрунтовує неможливість застосування до спірних правовідносин (позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки) дію мораторію за Законом України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”.

Представник третьої особи - ОСОБА_3, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 (діє за ордером від 07.02.2019р. - а.с. № 158) 08.02.2019р. до канцелярії суду здала письмові пояснення щодо відзиву, які аналогічні за змістом аргументам позивача по тексту позову, та яким буде дана належна оцінка при розгляді справи (а.с. № 146-153).

Треті особи - АТ «Укрсиббанк», Управління - служба у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради завчасно отримали позовну заяву та ухвалу про відкриття провадження (а.с. № 75, 76, 77), проте, ані відзиву, ані будь -якої іншої заяви до суду не надіслали.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в сукупності з наданими письмовими доказами, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

При розгляді справи встановлено, що 02.10.2007р. між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6 (прізвище було змінено на «Шевченко», що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 12.06.2010р. Серія 1-КИ № 006507 - а.с. № 17) в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_6 за кредитним договором №11227300000 від 02.10.2007р. було укладено іпотечний договір №11227300000/11227510000/3 зареєстрований за №5942, згідно якого позивач передав в іпотеку банка належне йому на праві власності нерухоме майно: квартиру № 39 в буд. № 27 за адресою: пр. Героїв в м. Дніпропетровську (а.с. № 14-16).

Умовами пунктів 4.1, 4.1.1 договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов’язання за цим договором або будь-якого зобов’язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Згідно до п.п. 4.2, 4.5 договору іпотеки, звернення стягнення здійснюється на підставі позасудового врегулювання у відповідності до умов цього договору та Закону України «Про іпотеку».

Розділ 5 договору іпотеки має назву «Застереження про задоволення вимог іпотекодержателя» і викладений у такій редакції: п. 5.1. - сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання; пункт 5.2.1. - передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

11.06.2012р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено Договір відступлення прав за іпотечними договорами, відповідно до якого право вимоги за договором іпотеки №11227300000/11227510000/3 від 02.10.2007р., укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_6, перейшло до ТОВ «Кей- Колект». Також, 11.06.2012р. між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» був укладений Договір факторингу №4, за яким до ТОВ «Кей-Колект» перейшло право вимоги за кредитним договором №11227300000 від 02.10.2007р. укладеного з ОСОБА_6

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №145957834 від 19.11.2018р. вбачається, що 12.04.2016р. приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_2 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29207163 від 12.04.2016р. з внесенням відповідного запису №14120115 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності ТОВ “Кей-Колект” на нерухоме майно: квартиру №39 в буд. № 27 за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв. Підстава виникнення права власності: договір іпотеки, серія та номер: 5942, виданий 02.10.2007, видавник: приватний нотаріус Дніпропетровського МНО ОСОБА_7

Положення ст.37 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 12.05.2006р., яка діяла на момент укладення договору іпотеки) визначали, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Згідно до статей 33, 36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції від 12.05.2006р.) звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначалося вище, підпунктом 5.2.1 договору іпотеки визначено, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання відбувається на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку встановленому законом України “Про іпотеку”.

Відтак, твердження відповідача про те, що положення п. 5.2.1. договору іпотеки є самостійною підставою для переходу права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя є хибними, оскільки вказані положення договору іпотеки не є застереженням в розумінні Закону України «Про іпотеку», а лише передбачають один із можливих способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Встановлено, що окремий договір між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя не укладався, а отже, приходжу до висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі договору іпотеки, серія та номер 5942, видано 02.10.2007 приватним нотаріусом Дніпропетровського МНО ОСОБА_7, було прийнято приватним нотаріусом Київського МНО ОСОБА_2 з порушенням вимог Закону України “Про іпотеку”.

Відповідно до ст.35 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. ОСОБА_7 протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Згідно ч.1 ст. 81, ч.1 ст.76 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В позовній заяві позивачем заперечується факт отримання ним від ТОВ “Кей-Колект” вимоги про усунення порушень зобов’язання та застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, проте відповідні посилання оцінюю критично, оскільки позивачем суду не надано належних доказів, які б підтверджували дану обставину.

Також, відхиляються доводи позивача про те, що реєстрація права власності на спірне майно за відповідачем здійснена приватним нотаріусом в порушення Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами без отримання дозволу органу опіки та піклування, що призвело до порушення майнових прав малолітньої дитини – ОСОБА_4

Встановлено, що при укладанні договору іпотеки іпотекодавець засвідчив, що договором не порушено права або інтереси малолітніх, неповнолітніх дітей (п.1.4 договору). Згідно до п.2.4.6 договору, іпотекодавець зобов’язаний не надавати згоду на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки фізичних осіб без згоди іпотекодержателя. Даний пункт договору вважається дійсним тільки у випадках, якщо предметом іпотеки за цим договором є житлова нерухомість.

Згідно наданої суду довідки №10033 від 20.11.2018р. про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні квартирі АДРЕСА_2 (м. Дніпропетровську), ОСОБА_4, 20.02.2009р.н., зареєстрована в квартирі з 26.05.2009р., також в 2009 році в квартирі були зареєстровані ОСОБА_3 (сестра), В,яла В.Г. (мати) та в 2015 році ОСОБА_8 (родинний зв’язок не зазначено).

Таким чином, позивач, як уповноважений власник та іпотекодавець, в порушення умов п.2.4.6 договору іпотеки надав згоду на реєстрацію в житловому приміщені, що складає предмет іпотеки малолітньої дитини та інших осіб без згоди іпотекодержателя, доказів які б підтверджували протилежне позивачем суду не надано.

Згідно до 3.1. Глави 1 ІІ розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом МЮУ від 22.02.2012р. №296/5 у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) права, за якими підлягають державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю малолітніх осіб, а також осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких правочинів.

Проте, державна реєстрація права власності за ТОВ «Кей-Колект» здійснена нотаріусом на підставі договору іпотеки. Для проведення державної реєстрації згідно до п.57 “Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. №1127 (в редакції від 25.12.2015р.) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу), наявність дозволу органу опіки та піклування не вимагається.

Стосовно порушення державним реєстратором вимог Закону України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, зазначаю наступне.

07.06.2014р. набув чинності Закон України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, пунктом 1 якого передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 Закону України “Про заставу” та/або предметом іпотеки згідно із ст.5 Закону України “Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами-резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що 1) таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя, та 2) загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, розглядаючи справу № 465/1310/17 за участю відповідачів приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2, ТОВ «Кей-Колект» (постанова від 31.10.2018р.), зробив висновок, що визначальним при вирішення спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна.

Отже дія мораторію на примусове стягнення майна громадян, яке забезпеченням за валютними кредитами розповсюджується і на позасудовий порядок такого стягнення.

Крім того, як встановлено судом вище, в порушення умов підпункту 5.2.1 договору іпотеки, ст.36 Закону України «Про Іпотеку» реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» здійснена без попереднього укладення між іпотекодавцем та іпотекодержателем окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а отже, без згоди власника (іпотекодавця) та відповідне підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої право власності на предмет іпотеки за ТОВ «Кей-Колект» було зареєстровано приватним нотаріусом саме на підставі договору іпотеки, а не на підставі окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно до ст. 37 Закону України “Про іпотеку” рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем в суді.

Підводячи підсумок викладеному, вважаю, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з підстав порушення умов договору іпотеки, статей 33, 36 Закону України «Про іпотеку» знайшли своє підтвердження при розгляді справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, вважаю за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати по справі у розмірі 1409 грн. 60 коп. ( 704 грн.80 коп. з кожного відповідачів).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,35-37 Закону України «Про іпотеку» ( в редакції від 12.05.2006р.) п. 57 “Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015р. №1127 (в редакції від 25.12.2015р.), Постановою Верховного Суду від 31.10.2018р. по справі № 465/1310/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274. ч. 5 ст.279 ЦПК України, суддя,

В И Р І Ш И Л А:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (треті особи - Акціонерне товариство «Укрсиббанк», Управління - служба у справах дітей Соборної районної у м. Дніпрі ради, ОСОБА_3, яка також діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4О.) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і скасування запису про право власності - задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 29207163 від 12.04.2016р. щодо державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (ЄДРПОУ 37825968) на квартиру №39, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр.Героїв, буд.27.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності №14120115 щодо державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кей- Колект» (ЄДРПОУ 37825968) на квартиру №39, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пр.Героїв, буд. №27.

Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 704 грн.80 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 704 грн.80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Н.В. Ткаченко