Рішення № 80025039, 18.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 р. Справа№200/14230/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністртивну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області, третя особа: Покровська (Іллічівська) сільська рада Мангушського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області, третя особа: Покровськ (Іллічівська) сільська рада Мангушського району Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Не отримавши відповідь на зазначену заяву, позивач, спираючись на виникле "право мовчазної згоди", письмово попередив відповідача про замовлення про замовлення проекту землеустрою додавши договір про виконання робіт.

В червні 2018 року проект землеустрою було направлено до відповідача для затвердження та передачі земельної ділянки у власність, втім листом Ш-2489/0-1439/0/37-18 проект було повернуто із зауваженнями на доопрацювання. Після повторного отримання проекту, відповідач листом № К-31309/0-1663\0\37-18 повідомив позивача про неможливість підготування відповідного рішення через те, що проект землеустрою не відповідає ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а саме: відсутнє рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; в акті прийому-передачі межових знаків на зберігання відсутній підпис суміжного землекористувача. Позивач, не погоджуючись з такими висновками, наголошує, що чинне законодавство не передбачає таких підстав для відмови, просить суд задовольнити позовні вимоги, а саме: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області щодо неприйняття наказу про затвердження проекту землеустрою на передачу земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 площею 2, 0га для ведення особистого селянського господарства; зобов*язати Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області видати наказ про затвердження проекту землеустрою на передачу земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_1 площею 2,0га для ведення особистого селянського господарства тощо.

Ухвалою суду від 19.12.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити певні дії і відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 17.01.2019 року.

16.01.2019 року позивач через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив врахувати ненадання відзиву на позов як визнання позову відповідачем.

16.01.2019 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, згідно змісту якого зазначив, що вперше позивач звернувся із заявою з приводу надання дозволу в серпні 2018 року. Зазначена заява була розглянута як запит та відхилена через те, що ОСОБА_1 не зазначила вид угідь, на які претендує та відповідним листом у формі звичайного поштового відправлення була скерована позивачу; у відзиві зазначено, що надання відповідей на запити про отримання публічної інформації заказними листами не передбачено. Втім зазначена позиція Головного управління позивачем до уваги не взята, ОСОБА_1 продовжила реалізовувати своє право на отримання земельної ділянки, що і спричинило виникнення даного спору. Відповідно Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області просило відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідач просив відкласти засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року залучено Покровську (Іллічівську) сільську раду Мангушського району Донецької області (87440, Донецька область, Мангушський район, с. Покровське, вул.Транспортна,10) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, відкладено проведення засідання по справі до 14.02.2019 року.

Позивач та представник відповідача, представник третьої особи до судового засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи через канцелярію суду не надали.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, є громадянином України та має на меті безоплатне отримання на праві власності земельної ділянки із земель державної власності.

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень та має права та обов'язки в контексті даних правовідносин.

Згідно клопотання, складеного на ім'я в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, 22.08.2017 року ОСОБА_1 просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність площею 2, 0 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі на території Покровської (Іллічівської) сільської ради Мангушського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства.

У відповідь відповідач Листом від 25.09.2017 року повідомив ОСОБА_1 що у клопотанні не зазначено вид угідь запроектованої до відведення земельної ділянки, запропоновано звернутись до управління з повторним клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з відповідними додатками до нього у встановленому законом порядку.

22.11.2017 року між ОСОБА_1 з одного боку та Державним підприємством "Донецький науково-ослідний та проектний інститут землеустрою" з іншого боку було укладено Договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

12.12.2017 року позивач письмово повідомив відповідача про замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу.

26.12.2017 року позивач звернувся до ФОП ОСОБА_3 із заявою про ивиготовлення проекту землеустрою.

У відповідь на повідомлення відповідач Листом від 27.12.2017 року № Ш-6809/0-4334/6-17 повторно роз'яснив, що, враховуючи зміст Листа від 25.09.2017 року, правові підстави для розроблення позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без отримання дозволу Головного управління, відсутні.

05.05.2018 року було перевірено та внесено до Державного земельного кадастру Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності розташованої за межами населених пунктів на території Покровської сільської ради Мангушського району Донецької області , кадастровий номер НОМЕР_2

01.06.2018 року позивач звернувся до відповідача із клопотанням про затвердження «Проекту землеустрою» тощо.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно частини першої статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства тощо.

Як вже було зазначено вище, позивач 22.08.2018 року звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою із відповідними додатками.

Відповідач, розглядаючи дану заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян», листом від 25.09.2017 року зазначив щодо необхідності вказати вид угідь запроектованої земельної ділянки на підставі вимог ст. 22 Земельного кодексу України.

Згідно наведеного суд зазначає, що положення частини шостої статті 118 ЗК України не встановлюють обов'язку заявника зазначати вид угідь при зверненні з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Також клопотання, з яким заявник звертається до суб'єкта владних повноважень, має типову форму та не містить інформації щодо виду угідь. Крім цього, при зверненні позивачем було надано у тому числі викопіювання, на якому розташована бажана земельна ділянка, і відповідач, як утримувач інформації щодо земель державної власності, не позбавлений можливості отримати інформацію щодо виду угідь, до яких відноситься спірна ділянка.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином дії відповідача щодо розгляду клопотання про надання дозволу про розробку проекту землеустрою в порядку Закону України «Про звернення громадян» не можуть вважатися такими, що вчинені на підставі наданих законом повноважень.

В подальшому, згідно позиції відповідача, відповідь від 25.09.2017 року № Ш-4377/0-3110/6-17, за відсутності обов'язку відправлення рекомендованими повідомленнями, була відправлена на адресу позивача звичайним листом. Втім суд наголошує, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження такої позиції (журнал обліку вихідної кореспонденції тощо) у той час як позивач не зазначає щодо факту отримання даної відповіді.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В подальшому, не отримавши відповіді на клопотання від 22.08.2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач користуючись «правом мовчазної згоди», 22.11.2017 року уклав договір про розроблення проекту землеустрою, 26.12.2017 року замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.

Втім суд наголошує, що зазначені дії позивача вчинені поза терміном, встановленим частиною сьомою статті 118 ЗК України, а саме: 22.08.2017 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою; місячний строк, встановлений для надання відповіді, сплинув 22.09.2017 року; місячний строк, призначений для замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дня закінчення періоду надання відповіді сплив 22.10.2017 року. Незважаючи на зазначене, згідно матеріалів справи, 22.11.2017 року ОСОБА_1 уклала Договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проект був замовлений 26.12.2017 року, тобто після встановлених законодавством строків.

Таким чином, враховуючи пропуск позивачем строку, вставленого для замовлення розроблення проекту землеустрою, у відповідача не може існувати обов'язок щодо продовження правових відносин з позивачем з приводу надання земельної ділянки.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно, враховуючи вищевикладені висновки, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Донецької області (85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Європейська, б. 13, ЄДРПОУ 39767332), третя особа: Покровська (Іллічівська) сільська рада Мангушського району Донецької області (87440, Донецька область, Мангушський район, с. Покровське, вул.Транспортна,10) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язати вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Стойка В.В.