Рішення № 80024763, 19.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 р. Справа№200/13345/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2018 року шляхом надіслання поштою позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі – ГУ ДФС у Донецькій області), про визнання протиправним та скасування наказу. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно призначив документальну позапланову невиїзну перевірку, оформлену наказом від 26 жовтня 2018 року №1974 та повідомленням від 26жовтня 2018 року №730/10/05-99-13-02. З посиланням на статті 8, 19, 22, 49, 55, 124, 129 Конституції України, статті 4, 14, 73, 75, 78 Податкового кодексу України, позивач просив, визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1» від 26 жовтня 2018 року №1974.

21 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 20 вересня 2018 року позивачем отримано лист про надання пояснень та їх документального підтвердження, проте зазначений запит, на думку позивача складений з численними порушенням, що є підставою для звільнення від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

У зв’язку з цим, відповідачем прийнятий оскаржуваний наказ від 26 жовтня 2018 року №1974 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 Ця перевірка призначена на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України через виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, враховуючи невідповідність запита чинному законодавству, наявність у ньому порушень та розбіжностей, позивач вважає, що, як наслідок, проведення перевірки з підстави ненадання ним пояснень та їх документальних підтверджень на цей запит, є протиправним та підлягає скасуванню.

09 січня 2019 року від відповідача надійшов відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що у зв'язку з надходженням до ГУ ДФС у Донецькій області листа ГУ ДФС у Полтавській області від 09.08.2018 № 17003/7 (вх. ГУ ДФС у Донецькій області № 6338/7/16-31-23-01-03 від 09.08.2018) щодо вирішення питання про проведення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016. Так в провадженні Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 3201710000000053 від 05.05.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1, 3 ст. 212 KK України. Згідно даного листа встановлено, що шляхом проведеного тимчасового доступу до документів банківської таємниці виявлено отримання ФОП ОСОБА_1 грошових коштів за надані послуги (юридичні послуги, поворотна фінансова допомога) за період з 21.04.2015 по 31.05.2016- близько 6,0 млн. грн. Крім того, згідно аналізу АІС «Податковий блок» встановлено, що ФОП ОСОБА_1 був платником єдиного податку до 30.06.2015 (в останній декларації платника єдиного податку за 1 півріччя 2015 відсутні показники фінансово-господарської діяльності).

Додатково управлінням податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області було спрямовано лист-запит від 13.09.2018 №39492/10/05—99-13-02-26 платнику податків ФОП ОСОБА_1, щодо надання пояснень та Документального підтвердження з питань заниження задекларованих доходів у поданих деклараціях та відповідно сплати податків, зборів, за період 2015-2016 рр. ФОП ОСОБА_1 01.10.2018 (вх. ГУ ДФС у Донецькій області №10484/ФОП від 05.10.2018) була надана відповідь про відмову у наданні затребуваних документів за причин їх вилучення 16.06.2017 співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області.

ГУ ДФС у Донецькій області у зв'язку з чим та відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2пункту 75 .1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, прийнято рішення на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2016, своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), зареєстрований 16 червня 2006 року, номер запису 2 266 000 0000 025460, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

20 вересня 2018 року позивачем отримано лист (запит) ГУ ДФС у Донецькій області від 13 вересня 2018 року №39492/10/05-99-13-02-26 про надання інформації (пояснень та документального підтвердження), у якому зазначено, що згідно наданих матеріалів Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області по ФОП ОСОБА_1 та ФО ОСОБА_1 наявні значні розбіжності між сумою задекларованого доходу у деклараціях платника податку, що виразилось в частині їх не надання та фактично отриманим обсягом доходу, який надійшов на розрахункові рахунки фінансових установ (банків) від контрагентів – юридичних осіб (ПП «Еліта», ПП «Адамант-Я», інші) та відповідно не сплати до бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів за період 2015-2017 роки.

Цим запитом від відповідача витребувана інформація та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печатками (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансового-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися), іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів для з’ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів господарської діяльності за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року. Запропоновано пояснити суть надходження коштів на розрахункові рахунки фінансових установ (банків)від контрагентів – юридичних осіб (ПП «Еліта», ПП «Адамант-Я», інші) за надані послуги та причину н надання декларації платника податків до контролюючих органів ДФС за період з 2015-2017 роки.

01 жовтня 2018 року позивачем надана відповідь про відмову від виконання запитів податкового органу, посилаючись на порушення вимог статті 73 Податкового Кодексу, що на думку позивача, звільняє його від обов'язку надавати документи та інформацію стосовно підприємницької діяльності.

Згідно наказу Головного управління ДФС у Донецькій області №1974 від 26 жовтня 2018 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) із посиланням на підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, у зв’язку з отриманням в установленому законом порядку інформації про порушення вимог законодавства, наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, своєчасності та правильності нарахування, сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Спірний наказ отриманий позивачем 03 листопада 2018 року, відповідно до розписки, яка міститься у матеріалах справи.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено у пункті 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), контролюючі органи мають право проводити документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з пунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Зазначені у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичними фактами, з настанням яких законодавець пов'язує реалізацію контролюючим органом свого права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

01 жовтня 2018 року позивачем надана відповідь про відмову від виконання запитів податкового органу, посилаючись на порушення останнім вимог статті 73 ПК України, що на думку позивача, звільняє його від обов'язку надавати документи та інформацію стосовно підприємницької діяльності. В обґрунтування своєї позиції позивач вказує на те, що у запиті відсутні посилання на конкретну невідповідність задекларованого доходу та на те, що контролюючим органом встановлено розбіжності між даними, якими він не володіє та даними розрахункових рахунків. Крім того, зазначено, що доручення слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області не є підставою для направлення запиту.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 72 ПК України визначені види та можливе джерело надходження інформації для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

За змісту цієї статті, зокрема, використовується інформація, яка що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами, про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; за наслідками податкового контролю.

Таким чином, посилання відповідача на неналежність інформації, яка надана слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області є безпідставним та таким, що не ґрунтується на чинному законодавстві.

У пункті 73.3 статті 73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідивши письмовий запит відповідача ГУ ДФС у Донецькій області від 13 вересня 2018 року №39492/10/05-99-13-02-26 судом встановлено, що його підписано заступником начальника ГУ ДФС у Донецькій області ОСОБА_2 і скріплено печаткою, запит містить посилання на підставу для надання пояснень та їх документального підтвердження, а саме в обґрунтування підстав в отриманні запитуваної інформації в запиті відповідач послався на отримання інформації щодо невідповідності (розбіжності) між сумами доходів задекларованих фізичними особами-підприємцями (фізичними особами) у податкових деклараціях та фактично отриманими доходами за період з 2015 по 2017 рік, а саме з наданих матеріалів Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Полтавській області по ФОП ОСОБА_1 та ФО ОСОБА_1 наявні значні розбіжності між сумою задекларованого доходу у деклараціях платника податку, що виразилось в частині їх не надання та фактично отриманим обсягом доходу, який надійшов на розрахункові рахунки фінансових установ (банків) від контрагентів – юридичних осіб (ПП «Еліта», ПП «Адамант-Я», інші) та відповідно не сплати до бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів за період 2015-2017 роки. Крім цього, відповідач просив надати пояснення з приводу не подання податкових декларацій.

Суд зазначає, що буквальне формулювання відповідачем підстави направлення запиту, хоч і не тотожне положенням пункту 73.3 статті 73 ПК України, однак по суті узгоджується і не суперечить їх змісту, оскільки, як встановлено судом вище, отримані відповідачем відомості вказують на недостовірність даних у декларації позивача, що підпадає під регулювання пункту 73.3 статті 73 і підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, згідно з якими письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях.

Слід зауважити, що правильність і точність висновків контролюючого органу про недостовірність даних податкової декларації та (або) можливі порушення податкового законодавства, на стадії направлення письмового запиту, не може мати визначального значення, оскільки дані обставини є предметом подальшого дослідження контролюючим органом з урахуванням наданих платником пояснень та їх документального підтвердження, які можуть спростувати виявлену контролюючим органом недостовірність, у т.ч. в межах податкової перевірки, за наявності відповідних підстав для цього.

Таким чином, з огляду на відповідність запиту відповідача від 13 вересня 2018 року №39492/10/05-99-13-02-26 вимогам пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України та зважаючи на те, що словниковий склад мови запиту не впливає на його дійсність і правове значення, суд вважає необґрунтованими і відхиляє твердження представника позивача щодо відсутності у позивача обов'язку з виконання цього запиту.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 Кодексу).

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу.

Отже, беручи до уваги виявлення відповідачем недостовірності у податкових деклараціях і враховуючи ненадання позивачем пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит відповідача, що в достатній мірі підтверджено належними і допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для проведення документальної позапланової перевірки позивача, визначених у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, і суд не вбачає підстав для задоволення позову.

У відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: 83102, АДРЕСА_1, адреса для листування: 03179, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, б.114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування наказу «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1» від 26 жовтня 2018 року №1974 відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 19 лютого 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.