Рішення № 80024588, 20.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 р. Справа№200/14411/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Дружби, б. 22, м. Торіцьк, ЄДРПОУ 42170475) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.04.2017 року не отримує пенсійні виплати. Будь якого рішення про припинення виплати пенсії позивач не отримував, вважає дії відповідача протиправними та такими, що суперечать Конституції та Законам України.

Ухвалою суду від 22.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 10.06.2018 року.

Також ухвалою суду від 20.06.2018 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до прийняття рішення по справі, прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії і відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено засідання по справі на 22.01.2019 року.

23.01.2019 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому зазначив, що призупинення виплати пенсії позивачу відбулося на підставі прийняття відповідного рішення. В подальшому довідку тимчасово переміщеної особи було скасовано. Таким чином даний позов, на думку відповідача, задоволенню не підлягає.

До судового засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, є пенсіонером за віком, що сторонами не заперечується, та перебуває на обліку в Торецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області.

Згідно матеріалів пенсійної справи, 30.09.2014 року позивач звернувся до УПФУ в м. Дзержинську із заявою про виплату пенсії. В подальшому до матеріалів пенсійної справи було додано довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 25.11.2014 року № 1421001656.

03.05.2017 року позивач надав до УПФУ в м. Дзержинську заяву про призначення/перерахунок пенсії, до якої долучив довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.05.2017 року № 0000194645.

Згідно витягу з протоколу № 18 від 31.05.2017 року засідання комісії з питань призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб, позивачу відмовлено в призначенні (поновленні) соціальних виплат як такому, що був відсутній за фактичним місцем перебування та не з'явився протягом трьох робочих днів для продовження фізичної ідентифікації. На підставі протоколу № 18 було прийнято відповідне рішення від 05.06.2017 року № 179441.

22.05.2017 року позивач повторно надав до УПФУ в м. Дзержинську заяву про призначення/перерахунок пенсії.

Згідно витягу з протоколу № 22 від 03.07.2017 року засідання комісії з питань призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених осіб, позивачу відмовлено в призначенні (поновленні) соціальних виплат як такому, що був відсутній за фактичним місцем перебування та не з'явився протягом трьох робочих днів для продовження фізичної ідентифікації. На підставі протоколу № 22 було прийнято відповідне рішення від 06.07.2017 року № 179441.

На підставі витягу з Протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 40 від 24.11.2017 року, Рішенням УПФУ в м. Дзержинську від 27.11.2017 року відмовлено позивачу в поновленні виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі у зв'язку із скасуванням довідки ВПО.

Згідно довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, пенсія позивачу не виплачується з 01.04.2017 року.

Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Стосовно строку звернення позивача з даним позовом, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дійсно, цим кодексом, зокрема частиною 2 статті 122 встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.

В той час, частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Суд враховує, що позивач, вимоги якого, за своєю суттю, виникли у зв`язку із тим, що попередньо призначені йому суми пенсії, починаючи з 01.04.2017 року, не отримані ним з вини відповідача, який призначає і виплачує пенсію, і ці вимоги безпосередньо спрямовані на виплату йому призначеної пенсії, з 01.04.2017 року, тобто за минулий час. Та такі вимоги не обмежуються будь-яким строком.

Тому суд вважає, що у даному випадку, позивач строків звернення до суду із позовом не пропустив, оскільки, на підставі вказаного вище закону, він має право захистити своє право на отримання виплати нарахованої йому пенсії, без обмеження будь-яким строком, що можливо, якщо позовні вимоги будуть задоволені.

Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Спірним питання є невиплата належної пенсії позивачу.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначено складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Ураховуючи те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону № 1058-IV умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, питання щодо припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення) не можуть регулюватися підзаконними актами.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону № 1058-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем прийнято рішення від 05.06.2017 року № 179441 та від 06.07.2017 року № 179441 про відмову в поновленні виплати пенсії з огляду на відсутність за фактичним місцем перебування; рішенням УПФУ в м. Дзержинську від 27.11.2017 року відмовлено позивачу в поновленні виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі у зв'язку із скасуванням довідки ВПО.

Як свідчить аналіз положень Закону № 1058-IV припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення з підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

Водночас, як встановлено судом, прийняті відповідачем рішення, не містять зазначення підстав, визначених статтею 49 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тому, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Щокін проти України", питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

З огляду на викладене, суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу з 01.04.2017 року було здійснено не у спосіб, передбачений Законом №1058-IV, а з точки зору положень статті 1 "Першого протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

Керуючись ч. 2 ст. 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом скасування рішення від 05.06.2017 року № 179441, від 06.07.2017 року № 179441, від 27.11.2017 року.

Враховуючи наявне нарахування сум пенсій з 01.04.2017 року, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача виплатити належну пенсію з 01.04.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (вул. Дружби, б. 22, м. Торіцьк, ЄДРПОУ 42170475) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) пенсії з 01.04.2017 року.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 05.06.2017 року № 179441 про відмову в поновленні виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 06.07.2017 року № 179441 про відмову в поновленні виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 27.11.2017 року № 179441 про відмову в поновленні виплати пенсії як внутрішньо переміщеній особі.

Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42170475, 85200, Донецька обл., місто Торецьк, вулиця Дружби, будинок 22) відновити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01.04.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42170475, 85200, Донецька обл., місто Торецьк, вулиця Дружби, будинок 22) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Стойка В.В.