Вирок № 80024519, 21.02.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/6150/18

1-кп/264/208/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н.В. при секретарі Мащенко Д.О., за участю прокурора Книш С.С., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, який народився 25.04.1948 року в смт. Сартана м. Маріуполя Донецької області, росіянина, громадянина України, працюючого головою ради ветеранів праці смт. Сартана, раніше не судимого, пенсіонера, який зареєстрований та фактично мешкає в смт. Сартана м.Маріуполя по вул. Челюскінців, буд.16-а у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.110 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 у травні 2014 року, діючи умисно, за попередньою змовою в групі з іншими особами, стосовно яких здійснюється досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, перебуваючи на території смт. Сартана м. Маріуполь Донецької області, здійснив публічні заклики до дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме до участі у проведенні на території смт. Сартана м. Маріуполь Донецької області так званого «загального обласного референдуму» з вирішення серед місцевого населення питання про підтримку «Акта про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки» та створення на території Донецької області, всупереч Конституції України, іншого державного утворення – «Донецька народна республіка» у межах, визначених Конституцією України, як територія Донецької області держави України (далі – «референдум»), а також вчинив вказані дії.

Так, у 2014 році (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), діючи з власних політичних міркувань, ОСОБА_1 надав свою добровільну згоду невстановленим досудовим розслідуванням особам на участь у роботі «дільничної виборчої комісії» як «заступника голови дільничної виборчої комісії» та проведення 11.05.2014 року вищевказаного «референдуму» на території смт. Сартана м. Маріуполь Донецької області. Також ОСОБА_1 на підтвердження своїх повноважень отримав відповідне «посвідчення», видане невстановленими представниками «ДНР».

Наприкінці квітня 2014 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) у смт. Сартана м. Маріуполь Донецької області, а саме у будівлі Сартанської селищної ради, що розташована за адресою: вул. Челюскінців, буд. 67а, на розширеному засіданні представників виконавчого комітету, депутатів та громадськості Сартанської селищної ради ОСОБА_1, з метою організації проведення «референдуму», здійснив публічні заклики до присутніх (точна кількість осіб в ході досудового розслідування не встановлена) прийняти участь у проведенні на території смт. Сартана м. Маріуполь Донецької області «референдуму». Також, ОСОБА_1 публічно закликав присутніх надати приміщення, що перебувають на балансі Сартанської селищної ради для використання їх при проведенні вказаного «референдуму» та роз’яснив порядок його проведення.

В подальшому 11.05.2014 року у період часу з 07.00 год. до 14.00 год. ОСОБА_1, будучи заступником голови так званої «дільничної виборчої комісії» у смт. Сартана м. Маріуполь Донецької області на території парку ім. Л. Кір’якова, діючи умисно, з метою зміни меж території та державного кордону України у порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме: виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області, діючи з власних політичних міркувань, за попередньою змовою з іншими особами, стосовно яких проводиться досудове розслідування в даному кримінальному провадженні, прийняв учать в організації роботи так званої «дільничної виборчої комісії» при проведенні незаконного «референдуму», видавав отримані раніше від невстановлених учасників терористичної організації «ДНР» бюлетені для голосування та формував списки громадян, які брали участь у вказаному незаконному голосуванні.

Після закінчення так званого «загального обласного референдуму», ОСОБА_1 та інші особи, так звані «члени дільничної виборчої комісії», здійснили підрахунок бюлетенів за результатами проведення вказаного «референдуму», про що склали та підписали відповідний протокол.

Після цього бюлетені, протокол та інші документи, що підтверджували факт проведення так званого «загального обласного референдуму» з вирішення питання про підтримку «Акта про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», були передані невстановленим органом досудового розслідування представникам терористичної організації «ДНР» для використання у наступному проголошенні створення на території України «ДНР».

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового слідства правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 110 КК України як умисні дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики до таких дій.

09 жовтня 2018 року між прокурором відділу нагляду за додержання законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_2 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні злочину та активно сприяв розкриттю злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України та погодився з обвинуваченням. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.110 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального Кодексів України.

Із огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.118, ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати за проведення авторознавчої експертизи №75 від 29.01.2015 року в сумі 1958,00 грн. (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят вісім гривень).

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 09 жовтня 2018 року між прокурором відділу нагляду за додержання законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 в присутності захисника ОСОБА_2.

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 110 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїзжати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (р/р 31256201107395 в ГУДКСУ в м. Києві, МФО 820019 ЄДРПОУ 20001993) витрати за проведення авторознавчої експертизи №75 від 29.01.2015 року в сумі 1958,00 грн. (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят вісім гривень).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Литвиненко Н. В.