Рішення № 80024325, 22.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року Справа № 160/110/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2019 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0241021203 від 25.09.2018 р., яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) в розмірі 152 438,90 грн., чим порушено п. 57.1 та п. 57.3 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України та зобов'язано КП "Благоустрій міста" сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 15 243,89 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно інформації в електронному кабінеті платника податків КП Благоустрій міста», відповідачем невірно (несвоєчасно та не в повному обсязі) обліковуються сплачені підприємством кошти.Так, за даними відповідача, які зазначено в електронному кабінеті платника податків (колонка сплачено/повернуто), за 2017 рік КП «Благоустрій міста» перерахувало 4 817 767,35 грн., за 1 півріччя 2018 року - 2 083 532,35 грн.Між тим, за банківськими виписками КП «Благоустрій міста» фактично сплатило за 1017 рік - 4 844 151,35 грн., за І півріччя 2018 року - 2 134 231,57 грн.Отже, різниця між проплатами за даними відповідача та фактичними проплатами складає: за 2017 рік - 26 384,00 грн.; за 1 півріччя 2018 року - 50 699,22 грн. Також, суми окремих проплат, які зазначені у електронному кабінеті платника,не співпадають з сумами, які фактично були списані з поточного рахунку. Крім того, зазначає, що позивачем у повному обсязі та у встановлені ПКУ строки було сплачено суми податкових зобов'язань з ПДВ по деклараціям за період з жовтня 2017 року по лютий 2018 року. Також, в тексті акту камеральної перевірки № 50236/04-36-12-03/35609280 від 07.09.2018 р. зазначено граничні терміни сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які не відповідають вимогам пункту 57.1 статті 57 ПК України.А саме: в тексті акту перевірки (таблиця на другій сторінці) зазначено, що граничний термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання:за жовтень 2017 року - 20.11.2017 р.,за листопад 2017 року - 20.12.2017 р.,за грудень 2017 року - 22.01.2018 р.,за січень 2018 року - 16.02.2018 р.,за лютий 2018 року - 16.03.2018 р.Натомість, пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, (п.п. 203.1. ст. 203 ПК України).Отже, відповідно до вказаних норм законодавства граничний термін сплати згодженої суми податкового зобов'язанняза жовтень 2017 року - 30.11.2017 р.,за листопад 2017 року - 30.12.2017 р.,за грудень 2017 року - 30.01.2018 р.,за січень 2018 року - 02.03.2018 р.,за лютий 2018 року - 30.03.2018 р.З наведеного вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на обставинах, які суперечать податковому законодавству, з огляду на що позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 р. відкрито спрощене провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд без виклику сторін.

Представником відповідача надано письмовий відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено,що платником податків несвоєчасно сплачено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень - рішень (форми «Н») від 26.12.2017 р. №0094221203, №0094721203, №0094561203, №0094661203, податкових декларацій з ПДВ за жовтень - грудень 2017р.За даними ІС «Податковий блок» згідно податкового повідомлення - рішення від 03.11.2017 р. №0039291203 форми «Ш» по КП «Благоустрій міста» ДМР в ІКП з податку на додану вартість 29.11.2017 р. нараховане грошове зобов'язання в розмірі 35 970,70 грн., яке частково (в сумі 5 493,21 грн.) погашено наявною переплатою, в іншій частині (30 477,49 грн.) погашено сплатою податкових зобов'язань.Таким чином, нараховане згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017р. податкове зобов'язання в сумі 230 122,00 грн., погашено сплатою коштів в розмірі 199 644,51 грн., в іншій частині (30 477,49 грн.) в порушення п.57.1 ст.57 Кодексу, станом на 01.12.2018 року не сплачено до бюджету та відповідно виник податковий борг.Кошти, сплачені КП «Благоустрій міста» ДМР в грудні 2017р.- квітні 2018р.в рахунок погашення податкового зобов'язання з ПДВ згідно податкових декларацій з ПДВ зараховано в погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно п.87.9 ст.87 Кодексу.Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу за несвоєчасну сплату податку розраховано штрафну санкцію у розмірі 15 243,89 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання менше ніж на 30 календарних днів (10 % погашеної суми податкового боргу - 152 438,9 грн.).Відповідач вважає, що оскаржуване рішення винесено відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради з питання своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання за жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року , лютий 2018 року.

За результатами перевірки складено акт №50236/04-36-12-03/35609280 від 07.09.2018.

Згідно акту перевірки, в порушення вимог пунктів 57.1,57.3 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового Кодексу України платником податків несвоєчасно сплачено суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень - рішень (форми «Н») від 26.12.2017 р. №0094221203, №0094721203, №0094561203, №0094661203, податкових декларацій з ПДВ за жовтень - грудень 2017р.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення Форми «Ш» №0241021203 від 25.09.2018 р. із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 15 243,89 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

За приписами п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз зазначених норм дає підстави зробити висновок, що на платника податку покладено обов'язок щодо самостійної сплатити суми податкового зобов'язання, зазначеної у податковій декларації, протягом 10 календарних днів.

З даними позивача ним було вчасно перераховано кошти по сплаті грошових зобов'язань за податковими деклараціями з податку на додану вартість.

Так, за жовтень 2017 року позивачем 20.11.2017 р. було подано відповідачу податкову декларацію № 66328. Сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даною декларацією склала 230 122,00 грн.

Платіжним дорученням № 568 від 23.11.2017 р. в сумі 100 000,00 грн., платіжнимдорученням № 580 від 29.11.2017 р. в сумі 131 000,00 грн., всього 231 000,00 грн. проведено оплату податкових зобов'язань.

За листопад 2017 року позивачем 20.12.2017 р. було подано податкову декларацію № 9272632992. Сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даною декларацією склала 231 105,00 грн.

Платіжним дорученням № 24 від 26.12.2017 р. в сумі 262 000,00 грн. проведено оплату.

За грудень 2017 року позивачем 22.01.2018 р. було подано податкову декларацію № 9296686059. Сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даною декларацією склала 331 115,00 грн.

Платіжним дорученням № 47 від 29.01.2018 р. в сумі 331 115,00 грн. здійснено оплату.

За січень 2018 року позивачем 16.02.2018 р. було подано податкову декларацію № 9023510597. Сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даною декларацією склала 267 471,00 грн.

Платіжним дорученням № 82 від 19.02.2018 р. в сумі 297 966,00 грн., в строки, передбачені діючим законодавством, КП "Благоустрій міста" проведено оплату податку на додану вартість за січень 2018 року.

За лютий 2018 року позивачем 16.03.2018 р. було подано податкову декларацію № 9046022610. Сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість за даною декларацією склала 340 086,00 грн.

Платіжним дорученням № 125 від 16.03.2018 р. в сумі 200 000,00 грн., платіжним дорученням № 147 від 19.03.2018 р. в сумі 141 000,00 грн., всього 341 000,00 грн. проведено оплату.

Проте, відповідачем у відзиві на позов надано пояснення, що за даними ІС «Податковий блок» згідно податкового повідомлення - рішення від 03.11.2017 р. №0039291203 форми «Ш» по КП «Благоустрій міста» ДМР в ІКП з податку на додану вартість 29.11.2017 р. нараховане грошове зобов'язання в розмірі 35 970,70 грн., яке частково (в сумі 5 493,21 грн.) погашено наявною переплатою, в іншій частині (30 477,49 грн.) погашено сплатою податкових зобов'язань.

Таким чином, нараховане згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017р. податкове зобов'язання в сумі 230 122,00 грн., погашено сплатою коштів в розмірі 199 644,51 грн., в іншій частині (30 477,49 грн.) в порушення п.57.1 ст.57 Кодексу, станом на 01.12.2018 року не сплачено до бюджету та відповідно виник податковий борг.

Кошти, сплачені КП «Благоустрій міста» ДМР в грудні 2017р.- квітні 2018р.в рахунок погашення податкового зобов'язання з ПДВ згідно податкових декларацій з ПДВ зараховано в погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України.

Виходячи з положень 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право змінювати призначення платежів платника лише у разі наявності у такого платника податків податкового боргу, і лише для його сплати.

У такому випадку платежі, що надходять від платника податків, незалежно від їх призначення, зараховуються у сплату податкового боргу до повного його погашення.

Таким чином, судом встановлено, що одночасно з частковим погашенням податкового зобов'язання з ПДВ за податковою декларацією за жовтень 2017 року, частину сплачених коштів контролюючим органом було спрямовано на погашення податкового боргу, який виник у позивача внаслідок несплати податкового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням №0039291203від 03.11.2017 р.

Внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті ПДВ за жовтень 2017 року та всі інші платежі зараховувались в порядку черговості.

Позивачем не надано доказів своєчасного погашення податкового зобов'язання з ПДВ, визначеного за податковим повідомленням - рішенням №0039291203від 03.11.2017 р.

Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої ДПІ нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.

При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним у строки, встановлені цим кодексом, узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України стаття 126 не містить. Розрахунок сум штрафних санкцій позивачем у судовому процесі не оспорюється.

Отже, за встановлення у судовому процесі обставин наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань, відповідачем було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст. 126 ПК України.

Тому, зарахування контролюючим органом на підставі приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового Кодексу України коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу, не унеможливлює застосування до платника податку штрафних санкцій за неналежне виконання ним податкових зобов'язань.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Враховуючи наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпропетровської міської ради не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпропетровської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук