Рішення № 80024073, 11.12.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Справа № 0440/7023/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника відповідача Пелевіна С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати призначеної пенсії за віком з 01 червня 2017 року;

зобов'язати відповідача поновити нарахування і виплату пенсії за віком з 01 червня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно та безпідставно з 01 червня 2017 року припинена та не виплачена пенсія за віком, оскільки ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною особою з міста Харцизьк Донецької області, що підтверджується відповідною довідкою.

Представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачу було припинено виплату пенсії за віком з 01.06.2018 року на підставі Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365, оскільки був не підтверджений факт проживання ОСОБА_4 на території Межівського району. Таким чином, припинення виплати пенсії з 01.06.2018 року є обґрунтованим та прийнятим у відповідності до чинного законодавства.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його присутності та просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 отримує пенсію за віком та є внутрішньо переміщеною особою з міста Харцизьк Донецької області на підставі довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО.

ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, а проживає - АДРЕСА_2.

Позивач перебуває на обліку та отримує пенсію за віком в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Межівський район).

Згідно рішення комісії з питань призначення (поновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам при Межівській РДА було припинено виплату пенсії ОСОБА_4, починаючи з 01.06.2018 року, оскільки не підтверджено факт проживання позивача на території Межівського району.

Позивач до пенсійного органу із заявою про поновлення виплати пенсії не зверталась.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до приписів Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України (його територіальні органи ) входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Одними з основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; призначення (перерахунок) пенсій, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до покладених завдань і функцій, саме Пенсійний фонд України є суб'єктом владних повноважень у сфері правовідносин щодо призначення ( перерахунку ) і виплати пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому згідно з вимогами п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи (а тому і органи та посадові особи пенсійного фонду України, як органи виконавчої влади, до яких відноситься і відповідач) зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Закону України статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно ст.49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

З огляду на положення ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Таким чином, дії (бездіяльність) відповідача щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_4 не обґрунтовані посиланням на жодну із вказаних підстав, бо посилання відповідача на постанову КМУ №365 від 08.06.2016 року та приписи Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, як на підставу для припинення виплати пенсії є протиправним, з огляду на те, що це є підзаконні нормативні акти.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.»

З урахуванням викладеного, відповідач всупереч конституційним гарантіям, без законних підстав, протиправно припинив позивачці виплату пенсії, а отже право на пенсію останньої підлягає захисту та поновленню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на строк звернення до суду, суд зазначає, що ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком, а відтак позивачкою строк звернення з позовом до суду за захистом своїх прав не пропущено.

Згідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення з 01.06.2017 року виплати пенсії ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити нарахування і виплату пенсії з 01.06.2017 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Єфанова