Ухвала суду № 80024064, 19.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 лютого 2019 року Справа № 160/8894/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

за участі секретаря судового засідання Піскун Я.В.

за участі:

представника відповідача Суріної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2018р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 14 вересня 2018року № ДН1133/269/АВ/П/ТД-ФС/549 від 14 вересня 2018року, прийнятим Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області;

- витрати по сплаті судового збору покласти на Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області.

28.11.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 160/8894/18 та призначено підготовче засідання на 17 грудня 2018 року о 10:30 год.(а.с.2), про що позивач був повідомлений належним чином.

17.12.2019 року в підготовчому засіданні за клопотанням представника позивача - адвоката Шашликова Д.Г. судом було оголошено перерву у розгляді справи до 14:00 год. 22.01.2019 року для надання стороні позивача часу для ознайомлення з відзивом на адміністративний позов та підготовки відповіді (а.с.111-112).

22.01.2019 року від представника позивача - адвоката Шашликова Д.Г., засобами електронної пошти, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі (а.с.124,125).

22.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у зв'язку з неявкою позивача, представника позивача, у підготовчому засідання було оголошено перерву до 10:20 год. 28.01.2019 року (а.с.127), про що позивач, представник позивача був повідомлений належним чином (а.с.128,129).

28.01.2019 року від представника позивача - адвоката Шашликова Д.Г., засобами електронної пошти, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому процесі (а.с.131,132).

28.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у зв'язку з неявкою позивача, представника позивача, в розгляду справи було оголошено перерву до 11:00 год. 08.02.2019 року (а.с.138-139), про що позивача, представника позивача було повідомлено належним чином, у тому числі і телефонограмою (а.с.141,142).

08.02.2019 року від представника позивача - адвоката Шашликова Д.Г., засобами електронної пошти, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття до суду, через механічні пошкодження автомобіля, на якому він рухався до суду з м. Нікополя (а.с.144,145,146).

08.02.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у зв'язку з неявкою позивача, представника позивача, в розгляду справи було оголошено перерву до 13:20 год. 19.02.2019 року (а.с.147-148), про що позивача, представника позивача було повідомлено належним чином (а.с.150,151,152,153).

19.02.2019 року від представника позивача - адвоката Шашликова Д.Г., засобами електронної пошти, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття до суду, через його зайнятість в іншому процесі (а.с.155-156).

19.02.2019 року позивач, представник позивача в підготовче засіданні не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.150,151,152,153), з заявою про розгляд справи у відсутності позивача до суду не звертались.

Щодо заявленого клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з причин зайнятості в іншому судовому процесі, яке вже заявлено тричі, суд зазначені причини неявки у підготовче засідання поважними не визнає, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно до ч.2 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до ч.1,3,5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Як вже було зазначено та вбачається з матеріалів справи позивач, представник позивача чотири рази не з'являлись до суду, при цьому тричі представник позивача - адвокат Шашликов Д.Г., звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, що розцінено судом, як зловживання процесуальними правами, оскільки у ч.5 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, регламентовано обов'язки учасників справи, зокрема, серед іншого, учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, проте позивач, представник позивача даного процесуального обов'язку не виконав, а навпаки зволікав з розглядом справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач, представник позивача не звертались до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутністю.

Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляд адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Позивач був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, також був обізнаний з неодноразовим зверненням свого представника з заявами про відкладення розгляду справи, проте до суду не прибув, іншого представника не направив.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог.

Положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що неявка позивача, представника позивача перешкоджає розгляду справи та відсутність заяви позивача, представника позивача про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч.5 ст. 205, п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, - залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст. 240,241,243,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 22 лютого 2019 року.

Суддя Н.Є. Сліпець