Рішення № 80023919, 18.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Справа № 160/506/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Деркач О.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області , в якому просить суд:

- визнати дії розпорядника інформації – Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, за навмисне приховування інформації ( п. 9 ч. 1 ст. 24 2939 VI ) і ненадання повної своєчасної відповіді на питання в інформаційному запиті, який було зареєстровано в канцелярії даної сільради від 29 грудня 2018 року за № 850 – протиправними;

- зобов’язати відповідача по справі Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області, в термін п’яти днів надати відповідь на поставлені питання в інформаційному запиті зареєстрованого від 29 грудня 2018 року за № 850, з дня набуття законної сили судового рішення, і в цей строк надіслати на вищевказану адресу: 51400, м.Павлоград, вул. Т. Федоровій, б. 5, кв. 23.

У обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» 29.12.2018 року ним було подано до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області інформаційний запит про надання інформації на поставленні питання в законом визначений строк, а саме: у відповіді зазначити та надати належним чином засвідчений перелік постійних комісій та їх складу, з зазначенням їх принадлежності за призначенням і їх повноважень, та належним чином засвідчену копію відповідного рішення суб’єкта створення цієї інформації – про їх створення і затвердження. Однак, повної належної відповіді на інформаційний запит від розпорядника інформації, станом на 18.01.2019 року позивач не отримав, що є фактом порушення норм вищевказаного закону на доступ до публічної інформації, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 18.02.2019 року.

18.02.2019 року на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що в період з 29.12.2018 року (перший інформаційний запит за вх. № 850) по 13.02.2019 року до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області надійшло більше 40 інформаційних запитів від гр. ОСОБА_1 Зазначили про те, що відповідач здійснює свою діяльність на принципах конституційності та законності, добровільності, економічної ефективності, прозорості та відкритості, та не перешкоджає та не позбавляє права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні відповідача. За вих. №23 від 13.02.2019 року відповідачем була надана відповідь позивачу на інформаційний запит вх. № 850 від 29.12.2018 року ОСОБА_1 на його поштову адресу, у зв’язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані документи й інші матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає про таке.

29.12.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області із інформаційним запитом вх. № 850, в якому просив відповідача надати в законом встановлений строк відповідь на наступні питання, як публічної інформації, а саме:

- у відповіді зазначити та до неї надати належним чином засвідчений перелік постійних комісій та їх складу, з зазначенням їх принадлежності за призначенням і їх повноважень, та належним чином засвідчену копію відповідного рішення суб’єкта створення цієї інформації – про їх створення і затвердження.

Відповідь та копії, належним чином засвідчених, документів позивач просив направити на адресу: 51400, АДРЕСА_1, в п’ятиденний строк передбачений Законом України «Про доступ для публічної інформації».

Вказаний інформаційний запит№ 850 відповідач отримав – 29.12.2018 року, що підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1

13.02.2019 року за вих. № 23 відповідач на адресу позивача направив лист стосовно інформаційного запиту позивача від 29.12.2018 року за вх. № 850, в якому зазначено про те, що Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради надсилає на адресу позивача належним чином завірену копію рішення Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про постійні комісії Межиріцької сільської ради». Додаток: копія рішення на 2 арк., в 1 прим.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач зазначив про те, що відповідачем були порушені його права на доступ до публічної інформації, оскільки, у передбачений законом строк, позивач відповідь на інформаційний запит від 29.12.2018 року за вх. № 850 не отримав, вважає дії відповідача щодо ненадання відповідачем повної відповіді та у передбачений законом строк на його інформаційний запит, необґрунтованими та протиправними, такими, що порушує його права і відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації», що стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

За приписами ч.1 ст.6 вказаного Закону, встановлено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація, службова інформація.

Згідно ч.5, ч.7 ст.6 наведеного вище Закону, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Також, ч.3 ст.9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

У відповідності до вимог ст.10-1 вказаного Закону, публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";2) фізичні особи (суб’єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

Згідно ст.12 вказаного Закону, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 13 вищенаведеного Закону, передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

За приписами п.1 ч.1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов’язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Порядок оформлення запитів на інформацію визначено ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні (ч.1 ст.19 вказаного Закону).

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Строк розгляду запитів на інформацію врегульований ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з частиною першою якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження – ч.4 ст. 20 вказаного Закону.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" правонаступником з усіма повноваженнями є новообрані органи місцевого самоврядування. Представницьким органом новоутвореної сільської територіальної громади є Межиріцька сільська рада (код ЄДРПОУ 04338948).

30.11.2017 року утворено юридичну особу, а саме Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради, код ЄДРПОУ 41800745.

Так, 29.12.2018 року позивач звернувся до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області з інформаційним запитом № 850, який, як встановлено судом, відповідає вимогам щодо форми та змісту запиту, визначених ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Вказаний запит № 850 від 29.12.2018 року відповідач, Межиріцька сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області, отримала – 29.12.2018 року, що підтверджено матеріалами справи.

З урахуванням того, що позивачем було оформлено належний запит про надання інформації, направлений до розпорядника запитуваної інформації, що узгоджується із вимогами Закону України "Про доступ до публічної інформації", у відповідача – Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області виник обов’язок щодо надання відповіді на цей запит. При цьому відповідь на запит повинна бути подана не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а отже останнім днем надання відповіді на вказаний запит позивача від 29.12.2018 року № 850, з урахуванням святкових днів, є – 09.01.2019 року.

Судом встановлено, що 13.02.2019 року за вих. № 23, отже з пропуском строку, відповідач на адресу позивача направив лист з додатками (копія рішення на 2 арк., в 1 прим.) стосовно інформаційного запиту позивача від 29.12.2018 року за вх. № 850, в якому зазначено про те, що Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради надсилає на адресу позивача належним чином завірену копію рішення Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про постійні комісії Межиріцької сільської ради».

Як свідчить зміст листа від 13.02.2019 року щодо інформаційного запиту №850 від 29.12.2018 року позивача про надання публічної інформації, відповідачем, як розпорядником публічної інформації, взагалі не було надано повної, розгорнутої відповіді на інформаційний запит позивача від 29.12.2018 року, а отже, така бездіяльність відповідача, полягає у наданні неповної публічної інформації на письмовий запит позивача, що в свою чергу є недотримання відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» з огляду на те, що вищенаведена інформація є публічної інформацією у розумінні ст. 1, ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та не може бути обмежена в доступі.

Таким чином матеріалами справи не підтверджується надання відповідачем повної інформації, у строк передбачений законом, на інформаційний запит позивача № 850 від 29.12.2018 року.

Отже, з урахуванням зазначеного, судом встановлено, що відповідач направив лист від 13.02.2019 року на запит позивача від 29.12.2018 року із запізненням, копії самої відповіді на запит від 29.12.2018 року, суду не надав, оскільки в матеріалах справи міститься лише вказаний лист від 13.02.2019 року № 23 про направлення на адресу позивача належним чином завіреної копії рішення Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області «Про постійні комісії Межиріцької сільської ради» на 2 арк., в 1 примірнику.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд зазначає про те, що відповідачем не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про законність та обґрунтованість надання неповної публічної інформації відповідачем, як розпорядником публічної інформації, на письмовий запит позивача від 29.12.2018 року за № 850, з урахуванням вище встановлених обставин у справі та аналізу норм вищенаведеного чинного законодавства України.

Відповідач не довів правомірності допущеної ним бездіяльності щодо ненадання відповіді у передбачений законом строк на інформаційний запит позивача № 850 від 29.12.2018 року.

Так, звернувшись до суду із цим позовом позивач просив суд визнати дії розпорядника інформації – Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, за навмисне приховування інформації ( п. 9 ч. 1 ст. 24 2939 VI ) і ненадання повної своєчасної відповіді на питання в інформаційному запиті, який було зареєстровано в канцелярії даної сільради від 29 грудня 2018 року за № 850 – протиправними; зобов’язати відповідача по справі Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області, в термін п’яти днів надати відповідь на поставлені питання в інформаційному запиті зареєстрованого від 29 грудня 2018 року за №850, з дня набуття законної сили судового рішення, і вцей строк надіслати на вищевказану адресу: 51400, м. Павлоград, вул. Т. Федоровій, б. 5, кв. 23.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3)визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

З огляду на вищезазначене, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо надання неповної публічної інформації на письмовий інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.12.2018 року за № 850, та зобов’язати Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області розглянути та надати повну інформацію на письмовий інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.12.2018 №850, у спосіб та у порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Таким чином, суд зазначає про те, що позивачем були надані суду достатні докази, на підтвердження протиправної бездіяльності відповідача, яка виразилась у ненаданні позивачу повної (розгорнутої) відповіді, у передбачений законом строк, на запит № 850 від 29.12.2018 року позивача.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, частково в частині визнання протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо надання неповної публічної інформації на письмовий інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.12.2018 року за № 850 та в частині зобов’язання Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області розглянути та надати повну інформацію на письмовий інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.12.2018 № 850, у спосіб та у порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 573,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області щодо надання неповної публічної інформації на письмовий інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.12.2018 року за № 850.

Зобов’язати Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області розглянути та надати повну інформацію на письмовий інформаційний запит ОСОБА_1 від 29.12.2018 № 850, у спосіб та у порядку, встановленому Законом України «Про доступ до публічної інформації».

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 573,60 гривень.

Позивач: ОСОБА_1 (51400, АДРЕСА_2, код ОКПП НОМЕР_1).

Відповідач: Межиріцька сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області (51473, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с. Межиріч, пров. Виконкомівський, 1, код ЄДРПОУ 04338948).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков