Рішення № 80023545, 20.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 лютого 2019 р. Справа № 120/4733/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Перевертака В.В.,

представників позивача: Кобець О.О., Гузя І.В.,

представників відповідача: Слісаренко В.С., Загороднюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини - А 1619 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Військова частина - А 1619 (далі - позивач, в/ч А1619) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач зазначає, що ВЧ А1619 своєчасно та в повному обсязі здійснювала перерахування єдиного внеску, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, а заборгованість, на яку посилається відповідач виникла у зв'язку із допущенням технічної помилки при подачі звітності.

Ухвалою від 26.12.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 06.02.2019.

Ухвалою від 06.02.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.02.2019.

У судовому засіданні 20.02.2019 представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначили, що відповідно до даних інформаційної системи фіскального органу по військовій частині А 1619 (код ЄДРПОУ 26615118) в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) по коду платежу 71020000 на 20.11.2015 рахувалася недоїмка в сумі 4 867 686,79 грн.

Дана сума недоїмки погашалась за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч.6 ст.25 Закону № 24264).

З 20.11.2017 в ІКП за кодом платежу 71020000 за позивачем рахувалась недоїмка в сумі 19 307 951,39 грн., яка виникла після подання звіту за жовтень 2017 року.

Відповідно до п.16 розділу II Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 за №460/26905, з наступними змінами та доповненнями, відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

З огляду на викладене, представник відповідача зазначила, що позивачем належним чином не виконувались норми ст.9 Закону № 2464, а саме єдиний внесок на відповідний рахунок органу доходів і зборів за жовтень 2015 року, жовтень 2017 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку чим ГУ ДФС у Вінницькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 21.08.2018 за № 0031835102, згідно вимог чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що Військова частина - А 1619 (код ЄДРПОУ 26615118) є юридичною особою, в період застосування штрафної санкції знаходилася на обліку в Гайсинській ОДПІ і зареєстрована як платник єдиного внеску з 07.05.2015 року за № 10000000393010.

21.08.2018 ГУ ДФС у Вінницькій області винесено рішення за № 0031835102, яким до В/ч А1619, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного соціального внеску за період з 21 листопада 2015 року по 20 грудня 2017 року, застосовано штрафні санкції та нараховано пеню на загальну суму 5 398 015,47 грн., в тому числі штраф в сумі 4 835 127,63 грн. та пеня в сумі 562 887,84 грн.

30.08.2018 позивачем подано скаргу за вих. № 2018/28//2071 до ДФС України на вищезазначене рішення від 21.08.2018.

Відповідно до рішення про результати розгляду скарги від 28.09.2018 за № 17670/15/99-99-11-07-07-25 , скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення ГУ ДФС у Вінницькій області за № 0031835102 від 21.08.2018 залишено без змін.

Не погоджуючись з отриманою відмовою та вважаючи прийняте відповідачем рішення за № 0031835102 від 21.08.2018 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявленого позову, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон України №2464-VI).

Згідно п.1 ч.1 ст.4 цього Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, серед іншого, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11 ст.9 Закону України №2464-VI).

В силу частини другої ст.25 Закону України №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджена наказом Мінфіну України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

За порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону (п.1 розділу VII Інструкції).

В силу п.2 ч.2 розділу VII Інструкції згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Так судом встановлено, що на підставі вимог Інструкції та згідно даних ІКП 71020000 до В/ч А1619 сформовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені № 0031835102 від 21.08.2018.

Як вбачається з отриманих від представників сторін пояснень, які знайшли своє підтвердження матеріалами справи, в листопаді 2015 року військовою частиною А1619 нарахований на грошове забезпечення військовослужбовців єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування був перерахований на рахунок, відкритий в установі ДКСУ для зарахувань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (рахунок наданий Державною казначейською службою України у Гайсинському районі), визначений для сплати єдиного внеску нараховану на заробітну плату працівників (не військовослужбовців).

На підтвердження своєчасної та в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування стороною позивача до матеріалів позовної заяви було надано ряд платіжних доручень датованих періодом жовтень - листопад 2015 року (том 1 а.с. 197-229).

При цьому, сам факт своєчасної сплати В/ч А1619 єдиного внеску за період з листопада 2015 року згідно вищезазначених платіжних доручень стороною відповідача не заперечувався. Втім, як зазначив у відзиві на позовну заяву відповідач, єдиною підставою для визначення позивачу штрафних санкцій та нарахування пені, слугувала встановлення податковим органом факту сплати позивачем єдиного внеску, нарахованого з грошового забезпечення військовослужбовців, так й з заробітної плати працівників (не військовослужбовців) на один і той само рахунок, який відкритий в установі ДКСУ для зарахувань єдиного внеску нарахованого на заробітну плату працівників (не військовослужбовців).

Отже, з отриманих в судовому засіданні від представників сторін пояснень судом було встановлено, що застосування до позивача штрафної санкції та пені за листопад 2015 року спричинила допущена з боку сторони позивача технічна помилка, яка зумовила зарахування суми єдиного внеску нарахованої на грошове забезпечення військовослужбовців на рахунок, відкритий в установі ДКСУ для зарахувань єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату працівників (не військовослужбовців).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем було своєчасно сплачено, хоча й помилково на інший рахунок, єдиний внесок в повному обсязі, вся сума грошового зобов'язання, що визначена позивачем, своєчасно сплачена та була перерахована до бюджету у встановлені законом терміни, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до В/с А1619 штрафної санкції та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску

Також, надаючи оцінку доводам представника відповідача щодо наявності підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій та пені в зв'язку з тим, що згідно даних в ІКП станом на 20.11.2017 за кодом платежу 71020000 рахувалась недоїмка в сумі 19 307 951,39 грн., яка виникла після подання звіту за жовтень 2017 року, суд виходить з наступного.

Так, з 01.06.2016 було змінено порядок надання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а саме в таблиці 6 додатку 4 необхідно вказувати суму нарахованого грошового забезпечення в розрізі кожного військовослужбовця.

Судом з пояснень представника позивача встановлено, що до жовтня 2017 року військовою частиною А1619 таблиця звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску додатку 4 в розрізі кожного військовослужбовця не подавалась, а вказувалась загальна сума нарахованого грошового забезпечення та нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в таблиці 4 додатку 4 звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які позивачем були подані до податкового органу за місцем реєстрації платника податків, а саме Гайсинському ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області (а.с. 50-164).

В листопаді 2017 року при подачі звіту було сформовано таблицю 6, в яку включено дані звітного періоду (жовтня 2017 року) та дані за попередні періоди, які раніше відображалися лише в таблиці 4. Проте, при формуванні таблиці 4 в звіті за жовтень 2017 року програмою автоматично були включені дані за попередні періоди, були вказані в таблиці 6.

Звіт був прийнятий на перевірку Гайсинською ОДПІ 16.11.2017, однак про допущену помилку позивача було повідомлено лише в грудні 2017 року, після чого позивачем було здійснено корегування звітних даних.

Таким чином, з отриманих від представника позивача пояснень, які знайшли своє документальне підтвердження наявними в матеріалах справи доказами, судом було встановлено, що фактично недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не було, а в облікових даних органу Державної фіскальної служби вона відобразилась лише внаслідок некоректно поданого звіту.

З огляду на вищенаведені обставини, суд враховує, що об'єктом правопорушення, визначеного частиною 2 пункту 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", є правовідносини щодо несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску.

Об'єктивна сторона даного правопорушення сформульована як бездіяльність - несплата грошових зобов'язань у передбачених Законом розмірах. Відповідальність за частиною 2 пункту 11 статті 25 цього Закону настає, якщо платник податків не сплатить або несвоєчасно сплатить передбачені Законом суми. В цьому випадку сума штрафу становитиме 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Зміст цієї правової норми пов'язує притягнення до відповідальності платника єдиного внеску з подією донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та не передбачає застосування штрафних санкцій за помилкове відображення сум єдиного внеску у відповідному звіті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем в період з 21.11.2015 по 20.12.2017 було сплачено єдиний внесок своєчасно та в повному обсязі. Помилка у поданні звіту єдиного внеску, яка була виявлена, не є правопорушенням у розумінні частини 2 пункту 11 статті 25 Закону, оскільки вся сума грошового зобов'язання, що визначена позивачем, сплачена у відповідності до норм законодавства та була перерахована до бюджету у встановлені законом терміни.

Таким чином, сплата позивачем єдиного внеску відбулась у відповідному розмірі, який передбачений законодавством України, та не породжує збитків Державному бюджету України, що, в свою чергу, виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій у межах даних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність рішення органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів. Рішення, вчинення дії суб'єктом владних повноважень повинно бути прийнято (вчинено) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо, необґрунтовано та з використанням повноваження всупереч меті, з якою це повноваження надано.

Крім того, суд зазначає, що у даному випадку, помилка при формуванні звіту не призвела до ненадходження відповідної суми у визначений строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій №0031835102 від 21 серпня 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області №0031835102 від 21 серпня 2018 року, яким за несвоєчасну сплату єдиного внеску до Військової частини - А 1619 застосовано штрафні санкції та нараховано пеню в сумі 5398015,47.

Стягнути на користь Військової частини - А 1619 (вул. 1-го Травня, 64, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 26615118) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 80 971,00 грн. (вісімдесят тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Військова частина - А 1619 (вул. 1-го Травня, 64, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 26615118)

Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 39402165)

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 22.02.2019.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна