Ухвала суду № 80023439, 23.02.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/2707/18

Провадження №2/219/121/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Радченко Л.А.,

за участю секретаря - Дубаніної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бахмута цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест», державного реєстратора- приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди до договору аренди землі недійсною та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до ТОВ «Агроінвест», державного реєстратора -приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди до договору аренди землі недійсною та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, в якому просить визнати додаткову угоду від 03.03.2016р. до договору оренди землі від 01.04.2005р. недійсною; скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, площею 6,45га, кадастровий номер 1420984500:01:057:0508, за додатковою угодою від 03.03.2016р., видавник TOB «Агроінвест», індексний номер 34569727 від 31.03.2017р., номер запису спеціального розділу 19842498.

Відповідно до відзиву ТОВ «Агроінвест» на позов ( а.с.100-109), відповідач позовні вимоги не визнає та просить вимоги за позовом в частині вимог про скасування державної реєстрації спірного договору оренди закрити, оскільки, позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації спірного договору оренди не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, мотивуючи тим, що загальновідомим є те, що з 01 січня 2013 року набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , які полягають у тому, що державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладені функції державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» № 8 від 20.05.2013 року, ст.20 ЦПК України, спірні правовідносини стосуються правомірності рішень та дій державного реєстратора-нотаріуса щодо вчинення реєстраційних дій , тобто вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майн, а тому, якщо предмет та підстави позову не пов'язані із виконанням цивільно-правової угоди, а стосується здійснення суб'єктами владних повноважень владних управлінських функцій, спір у такій справі є публічно- правовим, тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, між тим, суд помилково прийняв до розгляду позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання представник позивача не з,явився, надав заяву, в якій просив розглянути клопотання ТОВ « Агроінвест» у його відсутність, зазначивши, що заперечує проти задоволення клопотання позивача про закриття провадження у справі в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, оскільки, заявлені вимоги є похідними від первісної вимоги.

В судове засідання представник відповідача ТОВ « Агроінвест» не з,явилася, надала заяву, зазначивши, що підримує заявлене клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, яке просить розглянути у її відсутність.

Відповідач державний реєстратор-приватний нотаріус Бахмутського районного нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з,явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Надала письмові пояснення, в яких зазначила, що позов не визнає, та, посилаючись на ЗУ « Про державну реєстрацію юридичних прав осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань» , ЗУ « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ,вважає, що вимоги позивача в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за додатковою угодою до договору оренди землі від 01.04.2005 р., укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ « Агроінвест», є необґрунтованими та не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Клопотання ТОВ « Агроінвест» про закриття провадження по даній справі в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за додатковою угодою до договору оренди землі від 01.04.2005 р., укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ « Агроінвест» мотивовано тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивачем оскаржуюються дії нотаріуса щодо проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки, тому у даному випадку підлягають дослідженню рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, що віднесено виключно до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першоїстатті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями же ч. 1 ст. 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав , інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною першою статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно –правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.3 ст.19 КАС України адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду у порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Про це йдеться у рішенні Верховного Суду, ухваленому у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 4 вересня 2018 року у справі №К/9901/47078/18 за позовом до державного реєстратора про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії.

У рішенні зазначається, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору. При цьому участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене субєктивне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а та від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

Позовні вимоги до кількох відповідачів мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, зокрема нерозривно пов'язані між собою або від вирішення однієї з них залежало вирішення інших. Такий розгляд не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову (постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», абзац 3 пункту 15; постанова Пленуму Верховного Суду від 04.07.2018 року № 361/3009/16-ц).

Суд зауважує, що позивач у позові зазначає про існування між учасниками справи спору щодо додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки . Отже, фактично у справі оскаржуються реєстраційні дії, яким передує не вирішений цивільний спір, вимоги за яким заявлені позивачем, а саме, позивач , також, просить визнати додаткову угоду від 03.03.2016р. до договору оренди землі від 01.04.2005р. недійсною, у межах якого можуть бути розв,язані й питання, пов,язані з реєстрацією , що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства .

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки викладені у позовній заяві спірні правовідносини не є публічно-правовими, а випливають із цивільних правовідносин і пов, язані з розглядом спору про право на земельну ділянку, яке на думку позивача, було порушено відповідачами, вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки є похідними від вимог про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною , то такий спір, з урахуванням вищевикладених норм права, має вирішуватися судом за правилами ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене , підстави для закриття провадження у даній справі за п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України в частині вимог про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки відсутні, тому клопотання відповідача ТОВ « Агроінвест» про закриття провадження в частині зазначених вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.

Відповідно до ст. 240ч.2 ЦПК України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву.

Враховуючи, що в даному судовому засіданні спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд вважає за необхідне оголосити перерву у розгляді справи відповідно до вимог ч.2 ст.240 ЦПК України.

Керуючись: ст.ст. ст. 1, 3, 4, 19, 43, 49, ч.1 ст. 223, ст.ст.213, 240, 247, п.1 ч.1 ст. 255, ст.ст.258, 260, 263, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання відповідача ТОВ «Агроінвест» про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест», державного реєстратора - приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди до договору аренди землі недійсною, та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, в частині вимог про скасування державної реєстрації спірного договору оренди відмовити.

Оголосити перерву у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест», державного реєстратора- приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області ОСОБА_2 про визнання додаткової угоди до договору аренди землі недійсною та скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, до 12 квітня 2019 року, об 11 год. 00 хвил.

Копію ухвали надіслати учасникам судового розгляду.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://arm.dn.court.gov.ua/sud0503/.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.А. Радченко