Рішення № 80023293, 12.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 лютого 2019 р. Справа № 120/4030/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Гродської Вікторії Олексіївни

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 - Подільський, Вінницька область, 24000)

до: Управління Держпраці у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 37)

про: скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що Управлінням Держпраці у Вінницькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3, в ході якого відвідані магазини «Продукти» та «Марічка». Вказане відвідування відбулось за відсутності позивача, що відображено в акті № ВН1449/204/АВ, який в подальшому став підставою винесення постанови про накладення штрафу.

Отримавши повідомлення щодо розгляду справи про накладення штрафу за наслідками складеного акту, позивач направила клопотання з проханням відкласти розгляд справи із зазначенням причин до начальника Управління Держпраці у Вінницькій області.

Однак, 24.09.2018 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу, у якій зазначено, що ОСОБА_3 на розгляд справи не з’явилась, клопотань про перенесення розгляду справи не надходило. Позивач вважає дану постанову протиправною та необґрунтованою, оскільки викладені в ній факти не підтверджуються достовірними доказами.

Відтак, позивач звернулась до суду із адміністративним позовом в якому просить:

- визнати дії начальника Управління Держпраці у Вінницькій області неправомірними та скасувати постанову про накладення штрафу № ВН1449/204/АВ/П/ТД-ФС від 24.09.2018 про притягнення ФОП ОСОБА_3Г до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 446760 грн.

Ухвалою суду від 13.11.2018 відкрито провадження у адміністративній справі та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

На виконання вимог ухвали суду та у відповідності до положень КАС України стороною відповідача подано до суду відзив щодо заявлених позивачем позовних вимог, з якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

На адресу Управління через гарячу урядову лінію надійшло повідомлення, в якому зазначено, що ФОП ОСОБА_3 має два магазини в Могилів – Подільському із неофіційно працевлаштованими робітниками. З метою перевірки інформації, викладеної у повідомленні, інспекторами праці на підставі наказу та направлення проведено інспекційне відвідування позивача за місцем діяльності.

Під час інспекційного відвідування встановлено, що ФОП ОСОБА_3 використовує працю найманих працівників без оформлення трудового договору, про що складений відповідний акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № ВН1449/204/АВ від 06.09.2018.

На підтвердження обставин щодо використання праці найманих працівників без оформлення трудових договорів інспекторами було відібрано пояснення у осіб, які працювали в магазинах: «Марічка» - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; «Продукти» - ОСОБА_7.

Відповідачем зазначено, що направлення на перевірку та акт інспекційного відвідування позивачем отримано своєчасно, про що свідчать підписи на вказаних документах. Заперечень на акт відвідування останнім не надано, про наявність цивільно – правової угоди не повідомлялось. На розгляд справи за наслідками складеного акту ФОП ОСОБА_3 не з’явилась, клопотань про перенесення розгляду справи не надходило. За результатами перевірки на позивача було накладено штраф у розмірі 446760 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2019 закрито провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях, наданих під час судового розгляду справи. Окремо, зазначив, що в акті №ВН1449/204/АВ від 06.09.2018 містяться невідповідності, а саме на титульній сторінці акту вказано, що інспекційне відвідування проводилось в присутності ФОП ОСОБА_3, проте, в описовій частині інспектором чітко зазначається, що остання була відсутня в приміщеннях магазинів.

Представник звертав увагу, що ФОП ОСОБА_3 була відсутня під час здійснення інспекційного відвідування, направлення на перевірку отримала після проведення перевірки.

Cтосовно долучених пояснень працівників, представник позивача вказав, що в них не вказано анкетних даних, адреси проживання, рівня заробітної плати допитаних працівників та достовірність викладеної в поясненнях інформації встановити не можливо. Факт продажу товарів даними працівниками також не підтверджено.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд у їх задоволенні відмовити повністю з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні представником відповідача під час надання пояснень, зазначено, що направлення позивачем було підписано 05.09.2018, в подальшому під час з’ясування обставин відповідачем було змінено пояснення та вказано, що направлення від 04.09.2018 позивачем було отримано та підписано 06.09.2018. Відповідно до пояснень, представником відповідача підтверджено ту обставину, що позивач на момент відвідування магазинів була відсутня.

Стосовно наданих пояснень працівників, представником відповідача зазначено, що достовірність інформації про вказаних осіб та їх адреси проживання не встановлено. Дані особи надавали письмові пояснення самостійно без вказівок перевіряючих.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_3 має статус фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1 – Подільський, здійснює діяльність в магазинах: «Марічка» вул. Київська та «Продукти» вул. Ринкова, 42, що знаходиться на території ринку.

23.08.2018 Управлінням Держпраці у Вінницькій області через гарячу лінію отримано повідомлення № АА-8454652, у якому зазначено, що позивач має два магазини у м. Могилів – Подільському, в яких неофіційно працевлаштовані робітники. Жодні дані, щодо заявника повідомившого про зазначений факт відсутні.

Судом оглянуто вказане звернення та встановлено, що у ньому відсутня інформація щодо повної юридичної адреси вказаних магазинів.

З метою перевірки викладеної у повідомленні інформації, Управлінням видано наказ від 03.09.2018 № 1003-0 «Про проведення інспекційного відвідування», яким визначено провести перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань додержання законодавства про працю. Відповідне інспекційне відвідування повинно бути проведено в період з 05.09.2018 по 06.09.2018., в магазинах за адресами по вул. Київській та вул. Ставиській.

На підставі вказано наказу, відповідачем видано направлення на інспекційне відвідування від 04.09.2018 №3648/04-03 з питань контролю за додержанням законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, проведення якого установлено з 05.09.2018 по 06.09.2018.

05.09.2018 інспекторами Управління Держпраці у Вінницькій області проведено інспекційне відвідування без участі ФОП ОСОБА_3, за наслідками якого складено акт №ВН 1449/204/АВ.

Вказаним актом встановлено порушення ст. 21, ч. 1 ст. 24 , ст. 253 Кодексу законів про працю України, а саме в магазині «Марічка», що знаходиться за адресою: м. Могилів – Подільський, вул. Київська, встановлено три працівника, які здійснювали діяльність у вказаному магазині. З наданих пояснень слідує, що ОСОБА_4, та ОСОБА_6 працюють у зазначеному магазині з 03.09.2019, ОСОБА_5 працює з 01.09.2018, робочий день вказаних осіб триває з 8:00 до 20:00 години. Трудові договори із вказаними працівниками та позивачем не укладені.

В магазині «Продукти», що знаходить за адресою: м. Могилів – Подільський, вул. Ринкова, 42, також встановлено одного працівника ОСОБА_7, яка в своїх поясненнях зазначила, що працює в магазині з 04.09.2018 по три години в день, без укладання трудового договору. Зазначені пояснення надані під час проведення інспекційного відвідування 05.09.2018.

Крім того, листом № 2371/10/02-12-08 від 05.09.2018, Могилів – Подільська ОДПІ повідомила, що ФОП ОСОБА_3 не подавала повідомлення про прийняття на роботу з 01.08.2018 по 05.09.2018.

В судовому засіданні встановлено, що направлення на інспекційне відвідування від 04.09.2018 № 3648/04-03 та акт інспекційного відвідування № ВН1449/204/АВ від 06.09.2018 вручено позивачу 06.09.2018.

Листом № 3801/04-04 від 13.09.2018 позивача повідомлено про дату, час і місце розгляду справи.

22.09.2018 позивачем направлено клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку із необхідністю забезпечення можливості скористатися правовою допомогою під час розгляду справи. Вказана обставина підтверджується наданим до суду фіскальним чеком. Розгляд справи було проведено без участі позивача, подання вказано клопотання Управлінням Держпраці заперечується.

Постановою № ВН1449/204/АВ/П/ТД-ФС від 24.09.2018 накладено на ФОП ОСОБА_3 штраф в розмірі 446760 гривень, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_8 України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці) (п.1).

Згідно з п.7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до положень постанови Кабінету ОСОБА_8 України від 11.02.2015 №100, територіальним органом Держпраці на території Вінницької області є Управління Держпраці у Вінницькій області.

До завдань Держпраці належить, зокрема, державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, а також зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування (п.4 Положення № 96).

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон № 877-V).

Статтею 1 Закону № 877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Відповідно до положень ст. 7 Закону № 877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету ОСОБА_8 України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295).

Пунктом 2 Порядку № 295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

- Держпраці та її територіальних органів;

- виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печатку.

Згідно ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом ОСОБА_8 України.

Заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (ч. 1 ст. 1 Закону № 877-V ).

З огляду на встановлені судом обставини, очевидне є те, що підставою для проведення заходів контролю стало анонімне повідомлення на «Урядову гарячу лінію» від 23.08.2018 № АА-8454652. Відповідачем не надано жодних інших фактів, доказів, публікацій засобів масової інформації, крім зазначеного анонімного повідомлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом (серед інших) неприпустимості проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами.

Таким чином, анонімне звернення, що стало причиною перевірки, суд розглядає як порушення вищевказаного принципу, що свідчить про відсутність підстав визначених законом для її проведення, а відповідно і про протиправність дій відповідача.

Відповідно до п. 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту (пп.3); за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю (пп. 5).

Пунктом 16 вищевказаного порядку передбачено, що у разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення інспекційного відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин.

Відповідно до п. 17 вказаного порядку вказано, що копія акта, зазначеного у пункті 16 цього порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об’єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об’єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

З акту інспекційного відвідування від 06.09.2018 № ВН1449/204/АВ та пояснень сторін судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент обстеження магазинів була відсутня.

Тобто, встановивши факт відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи, інспектором праці мав бути складений відповідний акт про неможливість проведення інспекційного відвідування. Однак, інспектором праці не дотримано пунктів 16 - 17 Порядку № 295 та проведено інспекційне відвідування без участі позивача.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення (п.19 Порядку № 295).

Відповідно до п. 20 Порядку акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженою особою.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 23 Порядку № 295).

Пунктом 27 Порядку вказано, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Суд критично оцінює відповідні судження посадової особи відповідача, які відображенні в акті з огляду на те, що достовірність інформації щодо опитаних осіб неможливо підтвердити, документи у вказаних осіб під час відвідування оглянуто не було, тобто ідентифікувати осіб виключно з поданих пояснень та перевірити відображену у них інформацію суд не вбачає можливим.

При цьому, вирішуючи спір суд звертає на таке.

Так, відповідно до матеріалів справи, 01.02.2018 ОСОБА_3 як орендодавець та ОСОБА_9 як орендар уклали строковий договір про передачу нежитлового приміщення; 01.03.2018 ОСОБА_3 як орендодавець та ОСОБА_10 як орендар уклали строковий договір про передачу нежитлового приміщення; 02.01.2018 ОСОБА_11 як орендодавець та ОСОБА_3 як орендар уклали договір про передачу нежитлового приміщення, в свою чергу ОСОБА_3 як орендодавець та ОСОБА_12 як орендар уклали 02.01.2018 договір суборенди щодо нежитлових приміщень.

Дані письмові докази та їх достовірність не заперечувались представником відповідача в ході підготовчого провадження та долучені до матеріалів справи. Відтак, надаючи оцінку останнім встановлено, що магазин "Марічка" з підсобними приміщеннями та інвентарем, який розташований в місті Могилів-Подільський Вінницької області по вулиці Київській під номером 53 переданий орендодавцем ОСОБА_3 в суборенду на 12 місяців з 02.01.2018. Нежитлова будівля павільйону, що розташована за адресою: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вулиця Ринкова, 41, площею 228,0 кв. м. передана орендодавцем ОСОБА_3 в оренду на 12 місяців з 01.03.2018. Нежитлова будівля павільйону, що розташована за адресою: Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вулиця Стависька, 40/45, площею 165,1 кв. м. передана орендодавцем ОСОБА_3 в оренду на 12 місяців з 01.02.2018.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до обставин, установлених в ході судового розгляду, а саме згідно з посненнями представника відповідача, яка здійснювала інспекційних захід, доведено, що позивач на момент обстеження об"ктів відвідування була відсутня.

Відтак, в сукупності наведених вище письмових доказів, а також беручи до уваги, що на момент обстеження вказаних магазинів ФОП ОСОБА_3 була відсутня, що відображено в Розділі ІІ Акту "Опис стану додержання вимог законодавства про працю", державними інспекторами зроблено передчасного висновку про порушення позивачем законодавства про працю.

Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_8 України № 509 від 17 липня 2013 року (надалі - Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 Порядку № 509 встановлено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Пунктом 5 передбачено, у разі надходження від суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб’єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п’ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п. 6 Порядку № 509).

Справа розглядається за участю представника суб’єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (п. 7 Порядку №509).

З огляду на вищевикладене та досліджені докази, суд критично оцінює пояснення відповідача щодо ненадання позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки вказане клопотання було надіслане позивачем, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, наведені обставини свідчать, що з боку позивача були вчинені всі залежні від неї дії для того, щоб бути присутньою під час розгляду справи, однак з незалежних від неї причин, розгляд справи здійснили без участі останньої.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу (пункт 8 Порядку № 509).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, юридичні особи та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Законодавством визначено фінансові штрафні санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками. Метою винесення приписів і постанов, є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства, які мають на меті забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.

Згідно встановлених обставин справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена відповідачем за неналежне оформлення трудових відносин позивача з вказаними особами без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Водночас, загальні правила застосування відповідальності до суб'єкта господарювання встановлені частиною 1 цієї статті, згідно якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством у випадку, якщо вони винні у порушенні законодавства про працю.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника.

Згідно п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховано, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_8 Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим, частина 2 статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, перевіряючи оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до закріплених у ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд дійшов висновку, що таке рішення прийняте не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання дій начальника Управління Держпраці у Вінницькій області, то суд вважає, що в цій частині слід відмовити з огляду на те, що ефективний спосіб правового захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Оскільки оскаржуваним рішенням відповідача вирішено питання про накладення штрафу, суд не вбачає підстав для визнання окремо дій начальника управління протиправними, оскільки вони саме полягають у прийняті рішень.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем, всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності прийняття вказаної постанови, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Вінницькій області за №ВН 1449/204/АВ/П/ТД/-ФС від 24.09.2018 про накладення на ФОП ОСОБА_3 штрафу в розмірі 446760,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 - Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 37, код ЄДРПОУ 39845483) судовий збір у розмірі 3762,81 грн. (три тисячі сімсот шістдесят дві гривні 81 копійка) сплаченого згідно квитанції №0.0.1177188671.1 від 05.11.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 - Подільський, Вінницька область, 24000, код ЄДРПОУ НОМЕР_1); Управління Держпраці у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 37, код ЄДРПОУ 39845483)

Повний текст рішення складено: 22.02.2019

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна