Рішення № 80022969, 15.02.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/17026/18

Провадження № 2/127/2890/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2019 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді - Антонюка В. В.,

за участі: секретаря – Гончарука І. О.,

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача та представника відповідачів – ОСОБА_2,

представника третьої особи – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради про виселення із кімнат гуртожитку без надання іншого жилого приміщення,-

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ із позовом про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з кімнат № 608-609 гуртожитку по вул. Стрілецькій, 20 у м. Вінниці без надання іншого жилого приміщення.

Позов мотивовано тим, що на балансі КЕВ м. Вінниці перебуває будівля - гуртожиток по вулиці Стрілецькій, 20 у м. Вінниці. Відповідачу ОСОБА_2, яка з березня 2014 року працювала юрисконсультом в КЕВ м. Вінниці, 4 листопада 2014 року було видано ордер № 03 на кімнати № 608-609 у гуртожитку по вул. Стрілецькій, 20 у м. Вінниці на склад сім'ї 5 осіб: ОСОБА_2, чоловік - ОСОБА_4, дочка - ОСОБА_5, син - ОСОБА_6, та дочка - ОСОБА_7 Дані кімнати були розподілені відповідачу ОСОБА_2, оскільки вона працювала на посаді юрисконсульта управління КЕВ м. Вінниця. Наказом начальника КЕВ м. Вінниці від 29 липня 2016 року № 112, ОСОБА_2 звільнено з посади юрисконсульта управління КЕВ м. Вінниці відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. З огляду на те, що відповідач звільнена з роботи в КЕВ м. Вінниці, вона втратила право проживати у кімнаті військового гуртожитку, оскільки відповідно до п. 5.8 Наказу МО України №737 від 30 листопада 2011 року, працівник та члени його сім’ї зобов’язані у двотижневий строк звільнити займане ними жиле приміщення в гуртожитку у разі звільнення з роботи, крім звільнення на пенсію за віком і у разі, якщо працівник пропрацював на підприємстві більше 10 років, та в інших випадків, передбачених законодавством. Позивачем також було направлено відповідачам вимоги про виселення, які залишились без задоволення.

Вказане і стало підставою для звернення позивачем до суду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених у позовній заяві та просила їх задоволити. Крім того, просила стягнути із відповідачів понесені позивачем судові витрати.

Відповідач та представник відповідачів ОСОБА_2 заперечила проти заявлених вимог та просила відмовити в їх задоволені, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов (а.с. 62-65).

Представник третьої особи ОСОБА_3 підтримала висновок Виконавчого комітету Вінницької міської ради про недоцільність виселення відповідачів та заперечила проти задоволення позовних вимог.

З’ясувавши позиції сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом встановлено, зо з 5 березня 2014 року ОСОБА_2 прийнята на посаду юрисконсульта без категорії юридичної служби КЕВ м. Вінниці. (а.с. 6)

04 листопада 2014 року видано ордер № 03 на кімнати № 608-609 у гуртожитку по вул. Червоноармійська (тепер Стрілецька), 20 у м. Вінниці, на склад сім'ї 5 осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а. с. 9).

Як вбачається з наказу начальника КЕВ м. Вінниці від 29 липня 2016 року №112 ОСОБА_2 звільнено з посади юрисконсульта управління КЕВ м. Вінниці відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін (а.с. 11).

Згідно довідки № 244 від 22 липня 2014 року будинкоуправління № 1 КЕВ м. Вінниці відповідач ОСОБА_2 разом з сім’єю проживають в кімнатах № 608-609 гуртожитку по вул. Червоноармійська (тепер Стрілецька), 20 м. Вінниці з 1999 року та сплачують комунальні послуги (а.с. 91).

Відповідно до висновку Виконавчого комітету Вінницької міської ради №01-00-011-49012 щодо виселення з кімнат гуртожитку по вул. Стрілецька, 20 м. Вінниці дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, враховуючи інтереси дітей та захищаючи їх житлові права, керуючись ст. ст. 19, 141, 150, 155 Сімейного кодексу України, ст. 18 закону України «Про охорону дитинства», орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає: недоцільним виселення дітей з зазначених кімнат гуртожитку ( а.с. 135).

Відповідно до ст. 129 ЖК України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Згідно ст. 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 125 ЖК України передбачено, що без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено: осіб, звільнених у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників.

Стаття 126 ЖК України визначає, що надаване громадянам у зв'язку з виселенням з службового жилого приміщення інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою статті 114 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Статтею 29 ЦК України, встановлено, що місцем проживання фізичної особи є приміщення у відповідному населеному пункті, де фізична особа проживає постійно, переважно чи тимчасово. За місцем проживання проводиться реєстрація громадян, що є підставою для припущення про проживання особи в зазначеному будинку, квартирі.

Згідно ч.1 ст.7 ЗУ Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Відповідно до ст. 18. Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Суд погоджується з доводами відповідача, щодо того, що згідно ст. 132 ЖК України, сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення. Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 125 ЖК УРСР, серед інших не може бути виселено осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років, виходячи із положень ст. 125 ЖК України, не можна виселити із вказаного гуртожитку ту особу, яка пропрацювала або прослужила в системі МО України 10 і більше років. Згідно витягу із трудової книжки відповідач ОСОБА_4 із 22 жовтня 1990 року по 23 травня 2002 року перебував на військовій службі на різних посадах у ЗС України. Відтак, його вислуга років/стаж роботи в ЗС України складає більше 10 років. (а.с. 93-98).

Суд також приймає до уваги те, що жодних належних та допустимих доказів зі сторони позивача щодо належності вказаного будинку за адресою: м. Вінниця, вул. Стрілецька, 20 - в цілому та кімнат № 608-609 в зазначеному будинку - зокрема на право власності тій чи іншій особі - до позову не надано. Долучена до позову індивідуальна картка обліку будівлі - не є правовстановлюючим документом на будівлю.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги висновок органу опіки та піклування про недоцільність виселення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані, та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже задоволенню не підлягають.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 109, 114, 124, 125, 126, 129, 132, 156 ЖК України. ст. 19 СК України, ст. 18. Закону України «Про охорону дитинства», ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 10, 12, 13, 259, 260, 263, 265 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Вінницької міської ради про виселення із кімнат гуртожитку без надання іншого жилого приміщення – залишити без задоволення.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці, код ЄДРПОУ 08320218, м. Вінниця, вул. Стрілецька,87.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 кімнати 608-609.

Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4 кімнати 608-609.

Відповідач: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 кімнати 608-609.

Відповідач: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4 кімнати 608-609.

Відповідач: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, ІПН НОМЕР_3, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 кімнати 608-609.

Третя особа: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, м. Вінниця, вул. Соборна,59.

Суддя :