Вирок № 80020830, 22.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/218/19 Справа № 705/4028/18 Категорія: ч.1 ст.185 КК України Головуючий у І інстанції Гудзенко В. Л. Доповідач в апеляційній інстанції Дмитренко М. І.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Дмитренка М. І. Торопенка М. В., Биби Ю. В. Овчаренко І. С.з участю прокурораРідзель О.В.

обвинуваченогоМакарова Д.О. (в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.10.2018, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера в зв'язку з інвалідністю ( 2-га група по загальному захворюванню ), розлученого, на утриманні дітей не має, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який відраховувати з моменту проголошення вироку.

На підставі статті 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов'язок: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за залучення експертів на проведення експертизи № 10/486 від 07.09.2018 в сумі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. вирішено стягнути з ОСОБА_7 на користь держави.

Вирішено долю речових доказів у відповідності до вимог ст.100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що 13 серпня 2018 року близько 13 год. 00 хв., діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, із загального коридору квартири за адресою: АДРЕСА_1, таємно викрав холодильник «Минск-16» КШ-280 білого кольору, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №10/486 від 07.09.2018 року становить 1533 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_8, матеріального збитку на вказану суму.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, не заперечуючи доведеності вини засудженого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вважає, що вирок підлягає до скасування через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону. Так, призначаючи покарання із застосуванням ст.75 КК України, суд всупереч вимогам ст.76 КК України на обвинуваченого поклав лише один обов'язок, передбачений п.2 ч.1 ст.76 КК України, натомість повинен був покласти ще обов'язок, зазначений у п.1 ч.1 ст.76, а саме, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Згідно ст.76 КК України в редакції Закону від 07.09.2017 №1492-VIII питання покладення судом обовязків, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України носить безальтернативний характер, та позбавляє суд права вибіркового підходу до покладення вказаних у цій статті зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який виступив в підтримку вимог апеляційної скарги, думку обвинуваченого, який не заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі вказані вимоги закону не були дотримані в повному обсязі.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено при обставинах наведених у вироку ґрунтується на доказах, які дослідженні судом першої інстанції у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників процесу. Кваліфікація дій обвинуваченого, доведеність вини, призначене покарання ніким в апеляційному порядку не оспорюються, а відтак колегія суддів не входить в перегляд даних обставин.

Згідно ст.76 КК України в редакції Закону України від 07.09.2016 №1492-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених», який набрав чинності 08.10.2016, встановлено обов'язок суду у разі звільнення винної особи від відбування покарання з випробуванням покласти на таку особу обов'язки, передбачені, ч.1 ст.76 КК України, та за необхідності додатково, передбачені ч.2 ст.76 КК України.

Суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, всупереч вимог ч.1 ст.76 КК України, поклав лише один із, зазначених у даній частині статті, обов'язків, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Тобто, суд не вирішив питання про необхідність покладення на обвинуваченого обов'язку, передбачено п.1 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Згідно ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст.413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є, зокрема, незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

Допущене судом неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме вимог ст.76 КК України, є підставою для скасування вироку та ухвалення нового, оскільки покладення додаткового обов'язку на засудженого призводить до погіршення його становища.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

з а с у д и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області Носенка В.О. - задовольнити.

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.10.2018 стосовно ОСОБА_7 - скасувати.

Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який відраховувати з моменту проголошення вироку.

На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язок: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за залучення експертів на проведення експертизи № 10/486 від 07.09.2018 в сумі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. підлягають стягненню з ОСОБА_7 на користь держави.

Речові докази: холодильник «Минск-16», який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_8,- залишити ОСОБА_8 за належністю.

Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :