Ухвала суду № 80020230, 17.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/760/19

Провадження № 1-кс/761/1111/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Ярусевич А.С., слідчого Васильченка В.І., представника приватного нотаріуса ОСОБА_1 - Старовойтової Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Васильченка М.І. про тимчасовий доступ до речей і документів, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва звернувся слідчий слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Васильченко М.І. із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12018100100013434 від 20.12.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Вказує, що до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме підробки документів звернулася ОСОБА_4.

Згідно заяви про злочин, ОСОБА_4, працювала та була одним із учасників в ТОВ Науково-дослідний центр «Нафтохім» (код ЄДРПОУ 13694889), що було утворене шляхом реорганізації ЗАТ Науково-дослідного центру «Нафтохім» (свідоцтво №01431 від 20 травня 1996 року). В свою чергу, ЗАТ Науково-дослідний центр «Нафтохім» є правонаступником Організації орендарів орендного науково-дослідного інформаційно-вирішувального центру «Елон».

Згідно договору купівлі-продажу засвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 01 листопада 1995 року та актом прийому-передачі від 28 грудня 1995 року, за ТОВ Науково-дослідний центр «Нафтохім» як цілісний майновий комплекс загальною площею 1286 кв.м зареєстровано право власності на наступні об'єкти: головний корпус, другий корпус, третій корпус, басейн, дві господарські будівлі, гараж, вбиральні, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

29 грудня 2017 року між ТОВ Науково-дослідний центр «Нафтохім» в особі представника ОСОБА_6 та фізичною особою ОСОБА_7 укладений договір купівлі-продажу 11/100 часток від цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2279,7 кв.м., а саме будівлі адміністративного корпусу літера Г, загальною площею 186 кв.м. та будівлі гаражу літера Д, загальною площею 68,7 кв.м. Вартість зазначеного майна відповідно до умов договору становить 149 890 грн. Зазначений правочин був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

18 січня 2018 року між ТОВ Науково-дослідний центр «Нафтохім» та ОСОБА_7, як учасниками спільної часткової власності цілісного майнового комплексу було укладено договір поділу майна. За умовами вищевказаного договору, сторони домовились про поділ об'єкту нерухомого майна, а саме цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є спільною частковою власністю.

Відповідно до договору поділу, складовими частинами цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, є: будівля адміністративного корпусу, А загальною площею 959,5 кв. м.; будівля адміністративного корпусу, Б загальною площею 931,4 кв. м.; будівля магазину, В загальною площею 84,4 кв. м.; будівля погребу, Є загальною площею 49,7 кв. м; будівля адміністративного корпусу, Г, загальною площею 186 кв. м.;будівля гаражу, Д загальною площею 68,7 кв. м.

Однак, відповідно до тексту договору, документом, що посвідчує право власності ТОВ Науково-дослідний центр «Нафтохім» на 89/100 часток цілісного майнового комплексу є раніше вказаний договір купівлі-продажу від 01 листопада 1995 року за реєстровим №2590, загальна площа якого складається з 1286 кв.м. та має складається з інших об'єктів, що вказує на використання підроблених документів під час реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.

Згідно з п. 54 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. №553), для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об'єднання, подаються: документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його поділу або об'єднання (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (крім випадків, коли об'єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об'єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення); технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків поділу або об'єднання таких об'єктів нерухомого майна, як квартира, житлове або нежитлове приміщення тощо).

Таким чином, рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень можуть містити суттєві порушення норм законодавства, оцінка яким може бути надана лише після огляду та вивчення документів які містяться в справі приватного нотаріуса за реєстровим номером 89 виданого 18.01.2018 року.

На інформаційний запит в порядку передбаченого ст.ст. 93, 98, 99 КПК України до нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, щодо надання копій документів на підставі яких посвідчено правочини, а саме договір купівлі продажу нерухомого майна, будівель адміністративного корпусу літера Т" розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 29.12.2017 та договору поділу майна реєстровий №89 від 18.01.2018 року щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, згідно відповіді за вих. 2/01-16 від 08.01.2018 року, отримано відмову у наданні вказаних документів без наявного рішення суду в порядку передбаченого ст. 159 КПК України.

Як наслідок, просить надати дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться в приватного нотаріуса ОСОБА_1, з можливістю вилучення їх копій, а саме: договір купівлі продажу нерухомого майна, будівель адміністративного корпусу літера Т" розташованого за адресою: АДРЕСА_1, від 29.12.2017 року та договору поділу майна реєстровий №89 від 18.01.2018 року щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, документів щодо визначення технічних характеристик та вартості вказаного майна, копії паспортів сторін правочину та ін.

У судовому засіданні слідчий вимоги клопотання підтримав, просить таке задовольнити, надав пояснення аналогічні його доводам.

Представник особи, у володінні якої знаходяться документи, тимчасовий доступ до яких просить надати слідчий, у судовому засіданні проти вимог клопотання заперечила, вказує, що відносно вказаного нерухомого майна існує цивільно-правовий спір, а жодне кримінальне правопорушення не мало місце. Вказані документи є нотаріальною таємницею, а тому не можуть бути надані за будь-якою вимогою.

Заслухавши доводи слідчого та представника володільця майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також недоторканості права власності, відповідно до якої позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

За вимогами ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За приписами ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 162 КПК України, відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій відносяться до охоронюваної законом таємниці.

Відповідно до ч. 5, 6 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Таким чином, оскільки документи, тимчасовий доступ до яких просить слідчий становлять нотаріальну таємницю, останній повинен довести неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Як вбачається із матеріалів клопотання, слідчий просить надати тимчасовий доступ до нотаріально посвідченого договору, а також документів, що пов'язані із його укладенням, які знаходяться у справах приватного нотаріуса.

Разом з тим, до сторін вказаного правочину із запитом про надання вказаних документів слідчий не звертався та таких документів у них не витребовував, сторони правочину слідчим теж не допитувались.

За вказаних обставин, враховуючи, що нотаріальна діяльність передбачає особливі гарантії здійснення такої, слідчий суддя приходить до висновку, що заявлене клопотання є передчасним, оскільки доступ до зазначених документів можливо отримати інших шляхом, зокрема отримати такі у сторін правочину.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 131, 132, 159-164, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Васильченка М.І. про тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський