Ухвала суду № 80019184, 18.02.2019, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 697/568/18

Номер провадження № 1-кп/699/51/19

УХВАЛА

щодо запобіжного заходу

18.02.2019 року м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Могильної І.В.,

прокурора Радченка Ю.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши в порядку підготовчого судового засідання матеріали кримінального провадження № 12015250160000648 щодо обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, без постійного місця проживання та реєстрації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, в порядку ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він 22.11.2015 року, близько 04.00 години, перебуваючи на стоянці для автомобілів поряд з приміщенням нічного клубу «Т&Т», що по вул. Героїв Дніпра, 2, в м. Каневі Черкаської області, в ході сварки, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи на меті заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, усвідомлюючи можливість заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, умисно наніс один удар ножем в живіт ОСОБА_1 внаслідок чого спричинив тілесні ушкодження, у вигляді рани передньої черевної стінки, яка проникає в черевну порожнину з ушкодженням тонкого кишечника та крововиливом в черевну порожнину, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2401 від 14.12.2015, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.03.2018 року обрано відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто по 03.05.2018 року включно.

На теперішній час обвинувачений ОСОБА_3 рахується за Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області, в якому на розгляді перебуває кримінальне провадження № 12015250160000648 від 22.11.2015.

У зв’язку з вказаними обставинами ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.05.2018 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на шістдесят днів, тобто по 30.06.2018 року включно, з одночасним визначенням розміру застави та покладенням нього обов’язків з числа, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі її внесення.

У зв’язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 14.05.2018 року був звільнений з ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Станом на 18.02.2019 року судовий розгляд вказаних кримінальних проваджень не закінчений.

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про стягнення внесеної платником ОСОБА_5 за ОСОБА_3 застави в дохід держави та вирішення питання про зміну застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави на тримання під вартою строком на 60 днів, взявши під варту із зали суду негайно.

Прокурор клопотання підтримав та пояснив, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_3 найсуворішого запобіжного заходу, продовжують існувати і на теперішній час. Обвинувачений не виконав обов’язки, покладені на нього ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду від 02.05.2018 року, оскільки у судові засідання не з’являвся, без поважних причин. Крім того, згідно заяви обвинуваченого змінив місце проживання – АДРЕСА_1, але фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. Ухвалою суду від 06.12.2018 року обвинуваченого оголошено у розшук. Вказані обставини підтверджують невиконання ОСОБА_3 обов’язків, визначених ухвалою суду, а тому необхідно змінити запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою строком на 60 днів, стягнути внесену заставу в дохід держави.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 клопотання прокурора підтримали.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_4 у суді просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, обґрунтовуючи позицію тим, що клопотання є необґрунтованим та безпідставним, оскільки обвинувачений дійсно хворіє, у дні неявки до суду перебував на лікуванні, про що повідомляв суд. Від органів досудового розслідування та суду не переховувався. Теперішнє місце його проживання - с. Беркозівка Канівського району Черкаської області.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, та згідно п.9 ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Тримання під вартою, відповідно до п.5 ч.1 ст.176 КПК України, є запобіжним заходом, що застосовується під час судового провадження судом за клопотанням прокурора ч.4 ст.176 КПК України.

За нормами ст.178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв’язку з його доступом до зброї.

Відповідно до обвинувального акта дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

За нормами ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першої цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш суровим запобіжних заходом є тримання під вартою - ч.3 ст.176 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України» ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності.

Тобто, суд повинен розглядати питання, чи тримання особи під вартою є конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи, бути достатніми для досягнення цієї цілі.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Санкцією ч.1 ст.121 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.

Визначений ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 02.05.2018 року строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 на шістдесят днів сплив 01.07.2018 року, а тому підстав для зміни запобіжного заходу та стягнення внесеної платником ОСОБА_5 за ОСОБА_3 застави в дохід держави, строк дії якої теж закінчився, суд не вбачає.

Однак, за час розгляду кримінального провадження в суді ОСОБА_3 двічі не з’явився у судові засідання, у зв’язку з чим був оголошений у розшук ухвалою суду від 06.12.2018 року що, на думку суду, є істотними порушеннями обов’язків, що визначені ст. 42 КПК України, а тому суд вважає, що є необхідність застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.

За нормами ст.183 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

Враховуючи викладені обставини сукупно, особу обвинуваченого, характер висунутого обвинувачення, поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, відсутність достатньо вагомих аргументів на необхідність застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, як передчасно поданого, та обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов’язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, виконання ним процесуальних обов’язків.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 194, 331 КПК України,

Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури щодо зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 57630 грн. 00 коп., для забезпечення виконання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, обов’язків, визначених КПК України.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок № 37312075003652, МФО 820172, одержувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, код 26261092, банк отримувача ДКСУ у м. Київ, з обов’язковим зазначенням у платіжному дорученні «в рахунок внесення застави ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно ухвали Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.02.2019 року».

За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, такі обов’язки:

1)прибувати до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області за кожною судовою повісткою у визначені у ній дату та час;

2)повідомляти Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3)утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні № 12015250160000648.

Строк дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 квітня 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Свитка С.Л.