
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/1997/19
2-з/357/68/19
У Х В А Л А
21 лютого 2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дубановська І. Д. розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила: накласти арешт на мікроавтобус «Mersedes-Benz Vito 115 CDI», 2005 року випуску, WDF63960313117274, реєстраційний номер НОМЕР_1; заборонити ОСОБА_2 та іншим довіреним нею особам користуватись ним та передати його на зберігання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона звернулась до суду із позовом, предметом якого є мікроавтобус Mersedes-Benz Vito 115 CDI», 2005 року випуску, WDF63960313117274, реєстраційний номер НОМЕР_1. ОСОБА_2 користується ним та до вирішення справи по суті може переобладнати його, демонтувати чи відчужити.
21.01.2019 року заява передана судді, для розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Оскільки повідомлення учасників справи при розгляді заяви про забезпечення позову не передбачене, на підставі ч. 13 ст. 7 ЦПК України суд розглядав справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову заявник має підтвердити обставини наведені в заяві належними доказами.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник зазначав, що ОСОБА_2 може переобладнати, демонтувати чи відчужити автомобіль, який є предметом спору.
Суд зазначає, що на час розгляду заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 не обізнана про його наявність у суді, доказів, які свідчать про те, що вона дійсно може вжити заходів, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявником не надано.
Отже, заявником не доведено ризиків встановлених ст. 149 ЦПК України.
Таким чином, заяву слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 352-354 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом звернення з апеляційною скаргою, у встановленому законом порядку, протягом п’ятнадцяти днів із дня складення ухвали.
Ухвала складена та підписана – 21.02.2019 року
Суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 80018063, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 21.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/1997/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: