Вирок № 80015390, 21.02.2019, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/358/19

Провадження № 1-кп/626/65/2019

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

21 лютого 2019 року Красноградський районний суд Харківської області

в складі: судді Гусара П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

прокурора Бобрицького В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краснограді об’єднане кримінальне провадження за № 12018220350000547 від 06.10.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Таджикистан, росіянина, без громадянства, має професійно-технічну освіту, не працює, неодружений, не зареєстрований, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, судимого:

-вироком Красноградського районного суду Харківської області від 15.03.2005 року за ч.1 ст. 296 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік та шість місяців;

-вироком Красноградського районного суду Харківської області від 19.07.2006 року за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років та шість місяців позбавлення волі з іспитовим строком на два роки; постановою Красноградського районного суду Харківської області від 19.10.2006 року іспитовий строк скасовано та направлено засудженого для відбуття покарання, а постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова був звільнений умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік та 17 днів;

-вироком Красноградського районного суду Харківської області від 19.02.2010 року за ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 309 , 70, 71 КК України на чотири роки та шість місяців позбавлення волі, а постановою Харківського районного суду Харківської області від 20.09.2013 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 10 місяців 29 днів;

-- вироком Красноградського районного суду Харківської області від 25.09.2014 року за ч. 3 ст. 185 , 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, а 13.04.2018 року звільнений із місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в період часу з 01.09.2018 року по 15.09.2018 року, точна дата та час в ході судового розгляду не встановлено, прийшов до території домоволодіння за адресою: с. Іванівське, Красноградського району, Харківської області, вул. Центральна, 73, що належить ОСОБА_2. Потім ОСОБА_1 через незачинену хвіртку з метою таємного викрадення чужого майна проник на подвір’я цього домоволодіння, де виявив велосипед «Україна» та алюмінієву миску. Далі ОСОБА_1 впевнившись в тому, що на території домоволодіння нікого не має і за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, із прямим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, вчинив крадіжку велосипеда «Україна» та алюмінієвої миски ємністю 12 літрів.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи Харківського НДЕКЦ при МВС України за № 4065 від 06.11.2018 року, вартість велосипеда «Україна» складає 800, 00 гривень, а вартість алюмінієвої миски ємністю 12 літрів складає 143, 00 гривень.

Потім ОСОБА_1 з викраденим майном із місця вчинення злочину зник та обернув його на свою користь, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 943, 00 грн.

Таким чином, своїми умисними злочинними діями, що виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням до сховища , вчиненого повторно, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю та показав як викладено вище, пояснивши, що на початку вересня 2018 року прийшов до території домоволодіння за адресою: с. Іванівське, Красноградського району, Харківської області, вул. Центральна, 73, що належить ОСОБА_2. Потім через незачинену хвіртку з метою таємного викрадення майна зайшов на подвір’я цього домоволодіння, де виявив велосипед «Україна» та алюмінієву миску. Далі впевнившись в тому, що на території домоволодіння нікого не має і за його діями ніхто не спостерігає вчинив крадіжку велосипеда «Україна» та алюмінієвої миски ємністю 12 літрів, які приніс додому та зберігав до моменту їх вилучення працівниками поліції. В скоєному щиро кається, просить не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_2 згідно телефонограми та заяви просила судовий розгляд по даному кримінальному провадженні провести у її відсутність, наслідки застосування ч.3 ст. 349 КПК України їй роз’ясненні і зрозумілі. Покарання просила призначити на розсуд суду, претензій не має.

За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, витрат на проведення експертиз.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до сховища, вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.

Судом вивчалися відомості про особу обвинуваченого та встановлено, що він є особою без громадянства, неодноразово судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до 4. ст. 12 КК України є тяжким, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують його покарання, які наведені вище, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в його ізоляції та поміщенні на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Також на думку суду, саме покарання у виді реального позбавлення волі буде запобігати вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Підстав для застосування ст. 75 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати, пов’язані із залученням експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 572,00 гривень необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.

Прокурор відповідно до ч.4 ст. 176 та ч.1 ст. 331 КПК України не звертався з письмовим клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому і тому суд не обирає запобіжний захід.

Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України необхідно залишити у потерпілої.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування покарання рахувати ОСОБА_1 з часу його затримання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 572 (п’ятсот сімдесят дві) грн, які перерахувати на р/р 31419544020005 код доходів 24060300, код одержувача 37999680 МФО 899998 отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, банк Казначейство України, стягувач Держава.

Речові докази: велосипед «Україна» та алюмінієву миску залишити у власності потерпілої ОСОБА_2.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Обвинувачений, потерпіла мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя