Рішення № 80015146, 15.02.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5896/18

Провадження №2/639/519/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Кузнецової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП «Шляхрембуд», третя особа: ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму матеріального збитку у розмірі 97157,53 грн. та витрати на судову експертизу у сумі 2000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.12.2017 року о 17 год. 00 хв. у м. Харкові на перехресті вул. Москалівська та вул. Черепанових сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: автомобіля МАЗ 555102-223, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, автомобіля Renault Kengoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автобусу БАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4. Працівниками поліції складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2018 року у справі № 639/7705/17 провадження по справі відносно ОСОБА_5 закрито у зв’язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, провадження по справі відносно ОСОБА_3 закрито у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В мотивувальній частині постанови суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього рух правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. На момент ДТП автомобіль Renault Kengoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, належав ОСОБА_1 на праві власності. Внаслідок його пошкодження при ДТП позивачеві завдано матеріальну шкоду, тому позивач звернулася до суб’єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 для проведення автотоварознавчої експертизи з метою визначення розміру матеріального збитку. Витрати на проведення експертизи склали 2000 грн. Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 19.07.2018 року, складеного судовим експертом ОСОБА_7, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Renault Kengoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП 06.12.2017 визначається рівною ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження і складає 134657,53 грн. Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 15.08.2018 року, залишки автомобіля Renault Kengoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, реалізовано за суму 37500 грн. Таким чином, сума матеріального збитку завданого позивачеві внаслідок пошкодження автомобіля становить 134657,53 грн - 37500,00 грн = 97157,53 грн. Постановою суду від 10.08.2018 року встановлено, що ОСОБА_5 є працюючою особою. З другої сторінки схеми місця ДТП вбачається, що автомобіль МАЗ 555102-223, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за КП «Шляхрембуд». У своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 зазначив що він працює в КП «Шляхрембуд». Аналогічне зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_2 Отже, під час ДТП ОСОБА_5 виконував трудові обов’язки керуючи автомобілем, що належить відповідачу, тому, як зазначає позивач, в силу ст. 1172 ЦК України завдану шкоду зобов’язаний відшкодовувати саме КП «Шляхрембуд».

22.10.2018 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Призначено судове засідання (а.с. 68-69).

Позивач у судове засідання не з’явилася, подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій також підтримала позовні вимоги, просила задовольнити та, у разі неявки відповідача, не заперечувала проти заочного розгляду.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з’явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв’язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.02.2019 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, надані в обґрунтування позову, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування, зокрема, в ч.1 зазначеної статті визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Також, ч.ч.4, 5 ст. 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, про те можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участь у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вбачається з постанови судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2018 року під час розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_8 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП судом встановлено, що 06.12.2017 о 17-00 год. в м. Харкові водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_4, по вул. Конєва, в районі перехрестя вул. Москалівська – вул. Черепанових, невірно обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та при виникненні перешкоди руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки автомобіля, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, який в свою чергу зіткнувся з автомобілем НОМЕР_6, від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. (а.с. 7-8).

За результатами розгляду справи № 639/7705/17 зазначеною постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.08.2018 року, яка набрала законної сили 22.08.2018 року, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, з тексту вказаної постанови вбачається, що суддя дійшов висновку, що своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.14.6 а ПДР України, що знаходились в причинному зв’язку з виникненням даної ДТП та відповідно до якого на перехресті заборонений обгін. Вищевказане свідчить про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів .

Постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.09.2018 року внесено уточнення до постанови суду від 10.08.2018 року по справі № 639/7705/17, а саме – вважати вірним прізвище особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення – ОСОБА_3 (а.с. 9).

Таким чином, вина третьої особи ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді за наявності вище приведеної постанови суду, доказуванню не підлягає.

Автомобіль Renault Kengoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди належав на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ 176789 та інформацією Регіонального сервісного центру в Харківській області МВС України від 25.09.2018 за вих. № 31/20-4172 (а.с. 13, 15).

Власником автомобіля марки МАЗ 555102-223, реєстраційний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_9 підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд», про що зазначено у схемі місця ДТП, складеної Інспектором УПП 6 роти 2 батальйону лейтенантом поліції ОСОБА_10 (а.с. 10 зв. ст.).

Частиною першою ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Частинами 1, 2 та 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому, особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013, не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У вчиненні ДТП є вина третя особа ОСОБА_2, який працював на момент ДТП в КП «Шляхрембуд» та виконував свої трудові обов’язки, що підтверджується письмовими поясненнями останнього та протоколом про адміністративне правопорушення серії БП № 124072 (а.с. 11, 12).

Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових правовідносинах з відповідачем та керував транспортним засобом МАЗ 555102-223, реєстраційний номер НОМЕР_1, в силу своїх трудових обов’язків, цивільно-правову відповідальність за шкоду, яка була заподіяна ОСОБА_1 з вини третьої особи, несе особа, яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки, а саме відповідач ОСОБА_9 підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд».

При цьому відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами і не надав суду відзиву та жодних доказів на підтвердження заперечень проти встановлених судом обставин.

11.06.2018 року укладено Договір № 251/18 на надання послуг з автотоварознавчого дослідження (а.с. 23).

На огляд пошкодженого транспортного засобу телеграмами викликано зацікавлених осіб: КП «Шляхрембуд» та ОСОБА_2 (а.с. 17, 18, 19, 20, 21).

Як вбачається з висновку № 26С судової автотоварознавчої експертизи для пред’явлення до суду, складеного 19.07.2018, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Kengoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП 06.12.2017 року визначається рівною ринковій вартості КТЗ на момент пошкодження і становить 134657,53 грн (а.с. 25-35).

Ціна послуг експертного автотоварознавчого дослідження склала 2000 грн, які сплачені відповідно до квитанції №336351 від 15.06.2018 року (а.с. 22).

Крім того, з висновку експерта вбачається, що сума матеріального збитку дорівнює ринковій вартості автомобіля в зв’язку з тим, що вартість відновлювального ремонту автомобіля (145212,10 грн) перевищує його ринкову вартість (134657,53 грн).

Враховуючи той факт, що залишки автомобіля після ДТП мають певну вартість, дану суму необхідно також враховувати при розрахунку розміру матеріальної шкоди.

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6350/2018/1065519 від 15.08.2018, залишки автомобіля Renault Kengoo, реєстраційний номер НОМЕР_2,реалізовано позивачем за суму 37500 грн. (а.с. 16).

Згідно із положеннями п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, сума матеріального збитку, завдана власнику автомобіля Renault Kengoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, якою на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди була позивач ОСОБА_1 становить 97157,53 грн (134657,53 грн - 37500,00 грн = 97157,53 грн) і підлягає стягненню з відповідача КП «Шляхрембуд», як власника автомобіля марки МАЗ 555102-223, реєстраційний номер НОМЕР_1..

Отже, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми матеріальної шкоди у розмірі 97157,53 грн., у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати пов’язані із залученням спеціалістів та проведенням судових експертиз.

Позивачем сплачено 2000 грн. за надання висновку автотоварознавчої експертизи, а також судовий збір у загальному розмірі 991,59 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 2, 22).

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову – на відповідача.

Отже, з відповідача КП «Шляхрембуд» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи від 19.07.2018 року у розмірі 2000 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 991,59 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-82, 133, 141, 262-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 32 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити.

Стягнути з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 97 157 (дев’яносто сім тисяч сто п’ятдесят сім) гривень 53 копійки.

Стягнути з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Стягнути з Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 991 (дев’ятсот дев’яносто одна) гривня 59 копійок,.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_7, проживає за адресою: 61004, АДРЕСА_1;

Відповідач: ОСОБА_9 підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «Шляхрембуд», місцезнаходження: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 20, ЄДРПОУ: 03359182;

Третя особа: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: 61016, м. Харків, пр. Гречаний, буд. 12.

Повне рішення складено 21.02.2019 року.

Суддя Н.В. Баркова