Ухвала суду № 80014744, 20.02.2019, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/2517/18

Провадження №2-в/433/16/19

У Х В А Л А

Іменем України

20.02.2019 року Троїцький районний суд Луганської області області в складі:

головуючого судді – Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання – Яковлєвої В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке питання, ініційоване Троїцьким районним судом Луганської області про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2018 року заявник ОСОБА_2 акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_3 звернулось до Троїцького районного суду Луганської області із заявою, в якій просило видати дублікат виконавчого листа №435/6584/13 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 234 961,07 грн.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що вищевказаний виконавчий лист знаходився на виконанні в Жовтневому ВДВС м.Луганська однак був втрачений з незалежних від стягувача обставин у зв’язку із проведенням антитерористичної операції на території Луганської області.

Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року судом було ініційоване питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка була предметом розгляду в Жовтневому районному суді м.Луганська.

Розгляд питання про відновлення втраченого судового провадження проведено з повідомленням всіх учасників справи.

В судове засідання заявник та заінтересована особи не з’явились.

Від представника заявника до суду надійшла письмова заява, відповідно до якої він просив справу розглядати без його участі.

Причини неявки ОСОБА_1 суду невідомі, про дату, місце та час судового засідання вона повідомлялась завчасно, належним чином, шляхом розміщення повідомлень про виклик на офіційному веб-порталі «Судова влада України» на сторінці Троїцького районного суду Луганської області.

Згідно ст.488, 489 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться в порядку, встановленому цим Кодексом. Втрачене провадження може бути відновлене за заявою учасників справи або за ініціативою суду.

Відповідно до вимог статті 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:

1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);

2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;

3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;

4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;

5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;

6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;

7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Згідно ч.1,2 ст. 494 ЦПК України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження.

Згідно положень статті 1 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку із проведенням антитерористичної операції», Указу Президента України № 405/2014, яким було введено в дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02 грудня 2015 року «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України», а також розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02 вересня 2014 року «Про визначення територіальної підсудності справ», у зв’язку із проведенням на території міста Луганська антитерористичної операції, справи підсудні Жовтневому районному суду міста Луганська, юридично були передані Троїцькому районному суду Луганської області.

Судом встановлено наступне.

28 грудня 2018 року питання про відновлення втраченого судового провадження призначене судом до розгляду в судовому засіданні, заявнику та заінтересованій особі запропоновано надати наявні у них процесуальні рішення у вищевказаній цивільній справі для можливості відновлення втраченого судового провадження.

Як вбачається з відповіді керівника апарату Троїцького районного суду Луганської області, в АСДС Д-3 Жовтневого районного суду м.Луганська, доступ до якої є в Троїцькому районному суді Луганської області, наявні ухвала про відкриття провадження у цивільній справі №435/8805/13-ц за позовом ПАТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також копія рішення суду від 07 листопада 2013 року, відповідно до якого з відповідача було стягнуто на користь позивача заборгованість в сумі 28 403,36 грн та судові витрати в розмірі 284,03 грн, а всього стягнуто 28 687,39 грн (а.с.22-26).

Заявником за пропозицією суду для можливості вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження була надана копія виконавчого листа від 19 лютого 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 28 687,39 грн на користь ПАТ «РОДОВІД БАНК».

За таких обставин суд приходить до висновку, що зібрані матеріали справи є належними та достатніми для часткового відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №435/6584/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині тексту рішення Жовтневого районного суду м.Луганськ від 07 листопада 2013 року і вважає, що відновлення втраченого судового провадження в цій частині буде відповідати заявленій меті.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 488-495 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Відновити втрачене судове провадження в цивільній справі №435/6584/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині рішення Жовтневого районного суду м.Луганськ від 07 листопада 2013 року:

«Справа № 435/8805/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 року м. Луганськ

Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:

Головуючого судді Татарінової О.А.,

При секретарі Резнік К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

20.08.2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, на обґрунтування якого вказав, що 15.08.2008 року між ВАТ «Родовід банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Ск-1085-022977/8-2008, за умовами якого ОСОБА_1 було надано споживчий кредит у розмірі 10909 грн. шляхом відкриття карткового рахунку з оформленням платіжної картки, з кінцевим терміном повернення кредиту до 15.08.2010 року з щомісячною сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,10% річних та плати за обслуговування споживчого кредиту у розмірі 2,70% від суми наданого споживчого кредиту згідно з встановленим графіком. Договором було передбачено, що у разі порушення умов договору щодо погашення кредиту та сплати відсотків позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1,0% від суми простроченого платежу. Банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав повністю, перерахувавши відповідачеві грошові кошти на картковий рахунок у повному обсязі. Позивач зазначив, що позичальником умови кредитного договору не виконані. Станом на 08.08.2013 року розмір заборгованості за кредитним договором №Ск-1085-022977/8-2008від 15.08.2008 року становив 86177,02 грн., з яких: 10909 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 21,86 грн. – прострочена заборгованість за відсотками, 6563,50 грн. – прострочена заборгованість за обслуговування кредиту, нараховано пеню за прострочення основного боргу у розмірі 39817,85 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків – 79,79 грн., пеня за прострочення сплати плати за обслуговування кредиту в розмірі 23956,78 грн. Були нараховані 3% річних за прострочення кредиту – 1274,78 грн., 3% річних за прострочення процентів – 2,52 грн., 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту – 744,75 грн., інфляційні втрати за прострочення кредиту – 1791,61 грн., інфляційні втрати за прострочення процентів – 3,47 грн. інфляційні втрати за прострочення плати за обслуговування кредиту – 1011,11 грн. Виходячи з наведеного, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суму заборгованості за кредитним договором №Ск-96-000590/4-2008 від 15.08.2008 року у розмірі 86177,02 грн., а також понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 861,77 грн.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла суду заява з проханням розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі / а. с. 5/.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася, до його початку надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності. Позовні вимог визнала частково, просила застосувати позовну давність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 акціонерне товариство «Родовід Банк» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Родовід Банк» / а. с. 20 - 29– копії статутних документів/.

15.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Родовід Банк” та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №Ск-96-000590/4-2008 / а. с. 12 - 17/, за умовами якого останній було відкрито картковий рахунок та надано кредит у розмірі 10909 грн. на споживчі цілі зі сплатою 0,1% річних та кінцевим терміном повернення кредиту 15.08.2010 року.

Відповідно до п. 2.14 Договору щомісячна плата за обслуговування споживчого кредиту становить 2,7% від суми наданого кредиту.

Згідно п 4.1.23 Договору за порушення строків погашення кредиту, сплати відсотків, внесення плати за користування кредитними коштами, банк має право стягувати з позичальника пеню за кожен день прострочки у розмірі 1,% від суми простроченого платежу, якщо інший розмір пені не встановлений тарифами.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №Ск-1085-022977/8-2008від 15.08.2008 року вбачається, що станом на 08.08.2013 року розмір її розмір становив 86177,02 грн., з яких: 10909 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 21,86 грн. – прострочена заборгованість за відсотками, 6563,50 грн. – прострочена заборгованість за обслуговування кредиту, нараховано пеню за прострочення основного боргу за період з 08.08.2012 року у розмірі 39817,85 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків за період з 08.08.2012 року – 79,79 грн., пеню за прострочення сплати плати за обслуговування кредиту за період з 08.08.2012 року в розмірі 23956,78 грн. Були нараховані 3% річних за прострочення кредиту – 1274,78 грн., 3% річних за прострочення процентів – 2,52 грн., 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту – 744,75 грн., інфляційні втрати за прострочення кредиту – 1791,61 грн., інфляційні втрати за прострочення процентів – 3,47 грн. інфляційні втрати за прострочення плати за обслуговування кредиту – 1011,11 грн. / а. с. 7 - 8– розрахунок, а. с. 10 – 11 – витяг з особового рахунку/.

Доказів, що відповідачем було погашено вказану заборгованість за кредитним договором, суду протягом розгляду справи надано не було.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа / кредитор/ зобов’язується надати грошові кошти / кредит / позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із

Згідно ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані суду докази у їх сукупності, перевіривши відповідність позовних вимог діючому законодавству України, суд дійшов висновку про доцільність відмови позивачу у задоволенні позову, оскільки протягом розгляду справи було встановлено, що між ВАТ «Родовід банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк», та відповідачем ОСОБА_1 дійсно існували договірні відносини, підставою для виникнення яких став кредитний договір №Ск-1085-022977/8-2008від 15.08.2008 року. Внаслідок неповного повернення кредиту та несплати відсотків за користування ним, а також обумовленої комісії, станом на 08.08.2013 року виникла заборгованість у розмірі 86177,02 грн., з яких: 10909 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 21,86 грн. – прострочена заборгованість за відсотками, 6563,50 грн. – прострочена заборгованість за обслуговування кредиту, нараховано пеню за прострочення основного боргу за період з 08.08.2012 року у розмірі 39817,85 грн., пеню за порушення строків сплати відсотків за період з 08.08.2012 року – 79,79 грн., пеню за прострочення сплати плати за обслуговування кредиту за період з 08.08.2012 року в розмірі 23956,78 грн.

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам було роз»яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв»язку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги /стягнення неустойки, накладення стягнення на заставне майно тощо/, зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку /іншої фінансової установи/.

З позовом про стягнення заборгованості за цим кредитним договором позивач звернувся 20.08.2013 року.

Тобто позивач має право на задоволення своїх вимог в частині стягнення з відповідача пені за період з 20.08.2012 року по 20.08.2013 року.

Доказів того, що відповідачем в зазначений період вчинялися дії, які б свідчили про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку, що було б підставою для визнання перебігу позовної давності таким, що переривався, відповідно до положень ч. 1 ст. 264 ЦК України, - суду не надано.

Клопотань про поновлення цього строку, доказів наявності поважних причин для цього, - протягом розгляду справи також заявлено не було.

Окрім того, застосовуючи позовну давність щодо вимог про стягнення неустойки, визначаючи її розмір, який підлягає стягненню, суд вважає за доцільне зменшити заявлений розмір неустойки до розміру простроченого кредиту, що становить 10909 грн.

При цьому суд керується положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, згідно з якими розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Ухвалюючи таке рішення, суд приймає до уваги наявність у відповідача ОСОБА_5 на двох малолітніх дітей: ОСОБА_6, 15.01.3003 року народження / а. с. 50 – копія свідоцтва про народження/, який згідно з Витягом з історії розвитку дитини / а. с. 53/ перебуває на «Д» обліку у невролога та уролога; та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 / а. с. 51 – копія свідоцтва про народження/, по догляду за якою до досягнення трьох років ОСОБА_1 з 04.11.2013 року перебуває у відпустці / а. с. 54 – Витяг з наказу ПАТ «Луганськмлин».

Тобто, в даному випадку, на думку суду, наявні обставини, які дають підстави застосувати до вимог позивача положення ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Що стосується позовних вимог ПАТ «Родовід Банк» в частині стягнення з відповідача на їх користь нарахованих 3% річних за прострочення кредиту – 1274,78 грн., 3% річних за прострочення процентів – 2,52 грн., 3% річних за прострочення плати за обслуговування кредиту – 744,75 грн., інфляційних втрат за прострочення кредиту – 1791,61 грн., інфляційних втрат за прострочення процентів – 3,47 грн. інфляційних втрат за прострочення плати за обслуговування кредиту – 1011,11 грн., - суд вважає за доцільне відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, оскільки ст. 625 ЦК України, на яку посилається позивач на обґрунтування свого позову в цій частині, регулює позадоговірні відносини, тоді як договором, який було укладено між сторонами, передбачено відповідальність за прострочення виконання зобов»язань позичальником у вигляді пені в узгодженому сторонами розмірі.

Враховуючи вищенаведене, остаточно з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «Родовід Банк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №Ск-1085-022977/8-2008 від 15.08.2008 року станом на 08.08.2013 року у розмірі 28403,36 грн., з яких: 10909 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 21,86 грн. – прострочена заборгованість за відсотками, 6563,50 грн. – прострочена заборгованість за обслуговування кредиту, 10909 грн. – пеня за прострочення виконання зобов»язань з погашення кредиту, сплати відсотків та комісій.

Стосовно судових витрат по справі, керуючись положеннями ст. 88 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір», приймаючи до уваги часткове задоволення вимог в основній їх частині, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 284,03 грн. (861,77 грн. /розмір судового збору, який підлягав сплаті при подачі позову/ : 86177,02 грн. /розмір заявлених позовних вимог/ х 28403,36 грн. / розмір позовних вимог, які підлягають задоволенню/ =284,03 грн.).

Клопотань про повернення позивачеві зайве сплаченого судового збору згідно з платіжним дорученням від 13.08.2013 року / а. с. 6/ у розмірі 383,13 грн. (1244,90 грн. – 861,77 грн. = 383,13 грн.), позивачем протягом розгляду справи не заявлялося.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 549 – 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, ЗУ «Про судовий збір», ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» суму заборгованості за кредитним договором №Ск-1085-022977/8-2008 від 15.08.2008 року станом на 08.08.2013 року у розмірі 28403,36 грн., понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 284,03 грн., а всього стягнути 28687,39 грн. / двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 39 копійок/.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовневий районний суд м. Луганська.

СУДДЯ» .

Питання про видачу дубліката виконавчого листа вирішити після набрання цією ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її складення до Луганського апеляційного суду через Троїцький районний суд Луганської області із урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.І.Суський