Ухвала суду № 80014370, 18.02.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 18.02.2019

ЄУ № 420/248/19

Провадження №2-о/420/79/19

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

18 лютого 2019 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., розглянувши заяву Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа – Відділ у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Білолуцька селищна рада Новопсковського району Луганської області звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з заявою, в якій просить визнати спадщину ОСОБА_1, який помер 23.04.2003 в смт. Білолуцьк Новопсковського району Луганської області, відумерлою, та передати у власність територіальної громади Білолуцької селищної ради право на земельну частку (пай), яка згідно сертифікату серії ЛГ № 0064050 належала померлому.

Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України та підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Главою 9 ЦПК України встановлено особливості розгляду судом справ про визнання спадщини відумерлою.

Зокрема, статтею 335 ЦПК України визначено зміст заяви про визнання спадщини відумерлою, відповідно до якої у заяві мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, перебачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить визначити у рішенні.

Виходячи з положень ч.1 ст.1277 ЦК України суд лише визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» зазначає, що у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги позовного характеру, зокрема, вимоги про передачу спадкового майна у власність територіальної громади. Суди повинні враховувати, що відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК суд лише визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

Отже, у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги позовного характеру, зокрема, вимога про передачу спадкового майна у власність селищної ради.

Крім того, обґрунтовуючи свої вимоги в частині майна, що становить спадщину, заявник вказує, що після смерті ОСОБА_1 залишилась спадщина у вигляді земельної частки (паю) згідно сертифікату серії ЛГ № 0064050 від 22.01.1997. Разом з тим, зі змісту заяви та доданих до неї документів вбачається, що на підставі вказаного сертифікату та рішення Осинівської сільської ради Новопсковського району Луганської області ОСОБА_1 за життя отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ІУ-ЛГ № 033311 загальною площею 5,3495 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За сертифікатом залишись невитребувані сільськогосподарські угіддя розміром 3,31 в умовних кадастрових гектарах.

Тобто, заявнику слід зазначити відомості про майно, що становить спадщину після ОСОБА_1, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю.

При цьому, згідно положень ч.5 ст. 177 ЦПК України, яка кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази , вправі подати клопотання про витребування доказів судом, яке повинно відповідати вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України.

Крім того, з заяви та додатків до неї вбачається, що ОСОБА_1 помер 23.04.2003, отже до спірних правовідносин повинні застосовувати положення актів цивільного законодавства, які чинні на момент їх виникнення, а саме ЦК УРСР 1963 року.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 555 ЦК УРСР було встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо жоден із спадкоємців не прийняв спадщину. ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або за заповітом, у тому числі й для держави. Тому, якщо у продовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважається, що спадщина переходить до держави в силу закону.

Тобто, заявник посилається в заяві на закон, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Також, суддя вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. Заінтересовані особи - це особи, які мають юридичний інтерес у результаті вирішення справи особистого і/або майнового характеру.

За змістом ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки заінтересованої особи (цивільні процесуальна дієздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Однак, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначений заявником в заяві в якості заінтересованої особи Відділ у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області не є юридичною особою, а є територіальним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Отже, заявнику слід вірно визначити склад учасників справи з урахуванням вищенаведених норм законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_2 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред`явленні заяви до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 294, 335 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Білолуцької селищної ради Новопсковського району Луганської області про визнання спадщини відумерлою, заінтересована особа – Відділ у Новопсковському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, залишити без руху, про що сповістити заявника, надавши йому строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити заявнику, що якщо недоліки заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали надіслати представнику заявника.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1219/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В. В. Пронька