Вирок № 80014359, 21.02.2019, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/217/19

Провадження № 1-кп/419/136/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Шапка О. О.,

за участю: прокурора відділу прокуратури Луганської області

- Волосенка П. В.,

обвинуваченої - ОСОБА_2, захисника обвинуваченої - Толокольнікова С. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019130000000002 від 04.01.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Сєвєродонецьк Луганської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, заміжньої, працює прибиральницею ЧАО СНПО «Імпульс» м. Сєвєродонецьк, раніше не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресоюАДРЕСА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 110 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 2 Конституції України, Україна є унітарною державою. Територія України у межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 33, 44 Закону України «Про державний кордон України», Державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору; державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; державні органи, громадські організації, посадові особи зобов'язані надавати всемірну допомогу органам Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону України; державні органи, громадські організації, посадові особи, а також громадяни зобов'язані додержуватись режиму державного кордону України.

На початку травня 2014 року особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (Особа - 1), перебуваючи в с. Олександрівка Новоайдарського району Луганської області, маючи злочинний намір на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вступила в злочинну змову із ОСОБА_2 та іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, вчинила дії, спрямовані на організацію та проведення 11.05.2014 р. на території Новоайдарського району Луганської області так званого «Референдуму щодо підтримки Акту про державну самостійність «Луганської народної республіки».

Так, напередодні проведення так званого «Референдуму», з метою формування комісії, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (Особа - 1) запропонувала взяти участь у проведенні «Референдуму» у складі комісії ОСОБА_2, особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (Особі - 2) та особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (Особі - 3), на що останні погодились.

11.05.2014 р. приблизно о 8 годині 00 хвилин ОСОБА_2 разом із іншими членами комісії, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, організувала дільницю для проведення «Референдуму» у приміщенні Піщаного лісництва ДП «Новоайдарське лісомисливське господарство» за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, с. Олександрівка, вул. Миру, 25.

До кола обов'язків ОСОБА_2, згідно відведеній їй ролі в зазначеному «Референдумі», входило ведення та заповнення списків виборців.

Приблизно об 11 годині 11.05.2014 р. особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження (Особа - 1) закрила дільницю через прибуття Збройних Сил України на територію Новоайдарського району Луганської області, та після чого скриньки із бюлетенями, печатки та виборчу документацію передала невстановленим особам з метою їх перевезення до «штабу референдуму» в смт. Новоайдар Луганської області.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, вчиненими з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, діючи за попередньою змовою групою осіб, скоїла злочин, передбачений ч. 2 ст. 110 КК України.

10 січня 2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та прокурором відділу прокуратури Луганської області Волосенком П. В. укладено угоду про визнання винуватості, за якою підозрювана ОСОБА_2 повністю визнала свою винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 110 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор відділу прокуратури Луганської області Волосенко П. В. та підозрювана ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 110 КК України, щодо узгодженого покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років без конфіскації майна, із звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання із призначенням іспитового строку та згоди сторін на його призначення, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 зазначила, що вона цілком розуміє характер обвинувачення, яке їй пред'явлено. Визнала себе винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України в повному обсязі, щиро розкаялась, визнала фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просила угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченої Толокольніков С. В. в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги закону, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченій узгоджене в угоді покарання. Також прокурор просив долучити до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно обвинувального акту, обвинуваченій ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, яке, враховуючи положення ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинила умисні дії, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб і кримінальна відповідальність за вказаний злочин передбачена ч. 2 ст. 110 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої суд вважає повне визнання провини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченою на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи наведене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 10 січня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019130000000002 від 04.01.2019 року між підозрюваною ОСОБА_2 та прокурором відділу прокуратури Луганської області Волосенком П. В.

З урахуванням особи винної, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, за вчинений злочин обвинувачена ОСОБА_2 підлягає покаранню, узгодженому сторонами в угоді про визнання винуватості, а саме у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, із звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання із призначенням іспитового строку.

Цивільний позов не пред'являвся. Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368- 374, 474, 475, 476 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 січня 2019 року в приміщенні прокуратури Луганської області, розташованої за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Б. Ліщини, 27 між підозрюваною ОСОБА_2 та прокурором відділу прокуратури Луганської області Волосенком П. В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019130000000002 від 04.01.2019 року.

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України і призначити їй покарання у виді 5(п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо вона протягом визначеного судом строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та додатково покласти такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди про винуватість є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України: обвинуваченою виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст.477 КПК України, у тому числі нероз`яснення їй наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Головуючий: О. М. Іванова