Ухвала суду № 80014353, 18.02.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 18.02.2019

ЄУ № 420/250/19

Провадження №2/420/356/19

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 лютого 2019 року смт. Новопсков

Луганська область

Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Пронька В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу батька,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому просить:

- надати дозвіл неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на виїзд за межі України без згоди (дозволу) та супроводу батька дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на тимчасові в'їзди у супроводі матері ОСОБА_1 до досягнення повноліття в наступні країни світу: в країни ближнього та дальнього зарубіжжя, країн Шенгенської угоди, Єгипту, Албанії та країн ОСОБА_4 й ОСОБА_5, Англії, Об'єданих Арабських Еміратів, США, Канади, Турецької Республіки та інших країн; на тимчасовий в'їзд/виїзд на тимчасово окуповану територію/з тимчасово окупованої території України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, через лінію розмежування в Донецькій та Луганській областях, а також тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, з метою відвідування родичів та батька ОСОБА_2

- надати дозвіл ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 оформлювати документи для тимчасового виїзду/в’їзду неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на тимчасово окуповану територію/з тимчасово окупованої території України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, через лінію розмежування в Донецькій та Луганській областях, а також тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя вважає, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному процесі, що базується на засадах змагальності й диспозитивності, особливого значення набуває зміст позовної заяви, від якого залежать не тільки дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження, а й позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права відповідач має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Вимоги, що пред’являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у ст. 175 ЦПК України і важливими є, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що вона не відповідає вказаним вимогам. Так, обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що разом з донькою має намір тимчасово виїжджати за межі України для відпочинку, оздоровлення та всебічного розвитку дитини, однак не зазначає доказів про це, та всупереч вимог ст. ст. 84, 177 ЦПК України не надає доказів на підтвердження вказаних обставин.

Крім того, предмет спору носить загальний характер, а позовна заява не містить чіткого визначення держави, до якої позивач має намір вивезти дитину, терміну перебування у такій державі, мету поїздки, умов проживання, тощо, а також доказів на підтвердження вказаних обставин, що є порушенням діючого законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, в тому числі і порушенням Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями.

Для об’єктивного та своєчасного розгляду справи, надання учасникам цивільного процесу рівних прав передбачених Конституцією України, необхідно привести позовну заяву згідно вимог чинного цивільно-процесуального законодавства.

Виходячи з вищенаведеного, позивачу необхідно в прохальній частині позовної заяви чітко зазначити, в яку саме країну позивач просить надати дозвіл на виїзд дитини, необхідно довести відповідність поїздки інтересам дитини (відпочинок, розвиток, оздоровлення, відвідування родичів тощо), надати підтверджуючі це докази (путівка, запрошення від родичів тощо).

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «ОСОБА_6 де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу батька залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши їй строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз’яснити позивачу, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: В. В. Пронька