Рішення № 80012483, 11.02.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/4966/16-ц

Провадження № 2/185/234/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 лютого 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Мерцалової Н.В., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Павлограда, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В

30 травня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» надіслало на адресу суду засобами поштового зв’язку позовну заяву до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому просить (згідно уточненого позову від 31 жовтня 2016 року) суд в рахунок часткового погашення боргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» за кредитним договором № 50009739 від 09.08.2013 року, розмір якої станом на 23 травня 2016 року складає 468295 грн. 95 коп., звернути стягнення на предмет застави – автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов №WVWZZZAUZEW031944, об’ємом двигуна 1968 куб.см., державний номер НОМЕР_1, що належав на праві власності ОСОБА_5, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» суму штрафу в розмірі 27201 грн. 09 коп. в порядку п. 4.1.2. договору застави транспортного засобу № 50009739 від 09.08.2013 року.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору № 50009739 від 09 серпня 2013 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3, останній отримав суму кредиту у розмірі 136005 грн. 43 коп. – еквівалент суми кредиту в іноземній валюті складає 16751 доларів США 50 центів та суму додаткового кредиту у розмірі 92484 грн. 26 коп. – еквівалент суми додатковго кредиту в іноземній валюті становить 7236 доларів США 64 центів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 9,90% на рік, які відповідно до п.2.3. загальних умов є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту – 15.08.2018 року, для купівлі автомобіля марки VW, модель Golf VII, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_2, об’ємом двигуна 1986 куб.см. та оплати страхових платежів. З метою забезпечення виконання обов’язків позичальника перед позивачем, фізична особа ОСОБА_4 своїм підписом на кредитному договорі, всіх додатках до нього поручився перед позивачем за виконання ОСОБА_3 обов’язків за кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором кредиту між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3, був укладений 30 серпня 2013 року договір застави № 50009739. Згідно якого відповідач надав в заставу належний йому на праві власності автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов №WVWZZZAUZEW031944, об’ємом двигуна 1968 куб.см., державний номер НОМЕР_1. У добровільному порядку відповідачі не виконують зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 23 травня 2016 року утворилась заборгованість в сумі 468295 грн. 95 коп., яка складається з 116253 грн. 90 коп. – сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом; 26216 грн. 05 коп. – сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за додатковим кредитом; 3514 грн. 90 коп. – сума 3 % річних за час прострочення за кредитом; 207 грн. 57 коп. – сума 3% річних за час прострочення за додатковим кредитом; 21405 грн. 50 коп. – сума інфляційних страт за час прострочення за кредитом; 843 грн. 24 коп. – сума інфляційних страт за час прострочення за додатковим договором; 264325 грн. 06 коп. – сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом; 14697 грн. 20 коп. – сума заборгованості за процентами; 4632 грн. 53 коп. – сума 3% річних за час прострочення за кредитом та додатковим кредитом.

У судовому засіданні представник позивача просив суд позов задовільнити у повному обсязі на підставах зазначених в позові.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, проте їх представник в судовому засіданні просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позову на підставах зазначених у відзиві на позов.

Дослідивши письмові матеріали справи, пояснення представників сторін, відзив на позов, та аналізуючи все у своїй сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов’язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09 серпня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 (боржник), ОСОБА_4 (поручитель) було укладено кредитний договір № 50009739, згідно основних умов якого ОСОБА_3 надано кредит у сумі 136005 грн. 43 коп. зі сплатою 9,90 % змінної ставки відповідно до статті 2.3. загальних умов кредитування, строком кредитування 60 місяців.

11 серпня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3 (боржник), укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 50009739 від 09.08.2013 року, відповідно до якої позивач зобов’язується надати позичальнику додаткову суму кредиту у сумі еквіваленту 7236 доларів США 64 центів, в українських гривнях а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії суму додаткового кредиту у повному обсязі, а також сплатити проценти за його використання та інші платежі відповідно до умов кредитного договору, всіх додатків, що є невід’ємними частинами, та цієї додаткової угоди (п.1.1.). При огляді судом додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 50009739 від 09.08.2013 року судом встановлено, що підпис поручителя ОСОБА_4 на цій угоді відсутній(арк.с.12-16).

Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди № 1 сторони встановили, що на дату укладення цієї додаткової угоди еквівалент суми додаткового кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін, дорівнює 92484 грн. 26 коп.

13 серпня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець) було укладено договір застави транспортного засобу № 50009739, згідно з умовами якого заставодавець з метою забезпечення виконання викладених нижче зобов’язань заставляє майно, а саме автомобіль з наступними характеристиками: марки VOLKSWAGEN, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов №WVWZZZAUZEW031944, об’єм двигуна 1968 куб.см., державний номер НОМЕР_1, колір білий. За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 272010,86 грн. (п.1.1.).

Відповідно до п.1.4. договору застави у випадку невиконання заставодавцем положень кредитного договору, заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих про строчкою виконання включаючи пеню та інші штрафи, санкції, витрати заставодержателя, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію.

Відповідно до п.4.1.2. договору застави у разі невиконання та/або неналежного виконання заставодавцем умов, передбачених ст.2.3 цього договору заставодержатель може застосувати до заставодавця штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від вартості предмета застави, визначеної у ст. 1 цього договору.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст.629 ЦК України.

Проте судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивач не виконав належним чином умови Кредитного договору, а саме п. 3.2., п. 3.3., п. 9.4. «Загальних умов кредитування»(т. 1, арк.с.17-24), які є додатком до Кредитного договору № 50009739 від 09.08.2013 року, а саме не надав поштових документів (фіскальний чек, рекомендоване повідомлення, опис вкладення тощо) про направлення на адресу відповідача або отримання останнім вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, що також знаходить своє відображення в ст. 530 ЦК України(Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства).

Окрім цього, судом встановлено, що у базі даних Реєстру Головного сервісного центру МВС України станом на 03.04.2017 року відсутні будь-які обтяження на транспортний засіб Volkswagen Golf, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак АН 4764 II, а також встановлено, що власником вищезазначеного транспорту станом на 03.04.2017 року є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується відповіддю Головного сервісного центру МВС України на запит суду(т. 1, арк.с.176-177).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 577 ЦК України, застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 3 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, шо придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Суд дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку, що предмет застави на яке позивач хоче звернути стягнення, а саме на автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов №WVWZZZAUZEW031944, об’ємом двигуна 1968 куб.см., є таким, що перестав на законних підставах бути предметом договору застави № 50009739 від 13 серпня 2013 року, оскільки у зв’язку з тим, що позивач(заставодержатель) не скористався можливістю передбаченою ч.ч. 3, 4 ст. 577 ЦК України, щодо внесення запису про обтяження цього транспортного засобу до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у зв’язку з чим, ОСОБА_3 хоча й не маючи право відчужувати цей транспортний засіб, відповідно до договору купівлі-продажу відчужив автомобіль, а ОСОБА_5 придбала це майно за відплатним договором, та є добросовісним набувачем. Суд ставиться критично до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49579921 від 16.05.2016 року наданого представником позивача, відповідно до якого вбачається те, що 14.08.2013 року за № 13850287 була зареєстрована застава рухомого майна(автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов №WVWZZZAUZEW031944, об’ємом двигуна 1968 куб.см.), оскільки це спростовується відповіддю Головного сервісного центру МВС України на запит суду(т. 1, арк.с.176-177), відповідно до якого станом на 03.04.2017 року відсутні будь-які обтяження на транспортний засіб Volkswagen Golf, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак АН 4764 II, та власником вищезазначеного транспорту станом на 03.04.2017 року є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору купівлі-продажу.

З вищенаведеного суд робить висновок, що позивачем вибрано не належний спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки звернути стягнення на предмет договору застави не має можливості.

Також суд ставиться критично до загальної суми заборгованості у розмірі 468295 грн. 95 коп. за договором № 50009739 від 09.08.2013 року, за додатковою угодою № 1 від 11 серпня 2014 року до цього кредитного договору, та до договору застави транспортного засобу № 50009739 від 13 серпня 2013 року, де позивач в своїй позовній вимозі просить стягнути солідарно з ОСОБА_4, як поручителя по кредитному договору № 50009739 від 09.08.2013 року, проте судом встановлено, що ОСОБА_4, як поручитель по зобов’язанням гр. ОСОБА_3 по кредитному договору № 50009739 від 09.08.2013 року(т. 1, арк.с.11), де поручитель проставив свій підпис, проте у додатковій угоді № 1 від 11 серпня 2014 року до цього кредитного договору(т. 1, арк.с.12-16) та договору застави транспортного засобу № 50009739 від 13 серпня 2013 року(т. 1, арк.с.28-33) підпис поручителя відсутній, що відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК України(У разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання.) ОСОБА_4 може нести тільки відповідальність по зобов’язанням, які встановлені рамками кредитного договору № 50009739 від 09.08.2013 року та до настання змін, які вносяться додатковою угодою № 1 від 11 серпня 2014 року до цього кредитного договору(додаткова угода значно збільшує суму зобов’язання за кредитним договором № 50009739 від 09.08.2013 року) та договором застави транспортного засобу(де сума відповідальності за невиконання заставодавцем зобов’язань за договором застави в рамках кредитного договору збільшується, та врахована у вигляді штрафу в загальну суму заборгованості як для заставодавця так і чомусь для поручителя). Виходячи з вищенаведеного позивач повинен був окремо визначити суми за зобов’язаннями за договорами як поручителю, так і позичальнику, проте цього не зробив, що позбавляє суду дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості заставленого майна.

Також суд дослідивши розрахунки заборгованості надані позивачем на підтвердження сум заборгованості у розмірі 468295 грн. 95 коп., ставиться до них критично, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості(т.1, арк.с.55) зазначена сума заборгованості в доларах США у розмірі 10482,85 де дата застосування курсу 20.05.2016 року, та 1 дол. США дорівнює 25,215 грн., та відповідно до цього курсу визначені сума заборгованості за процентами, та 3% річних, де загальний розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором № 50009739 від 09.08.2013 року становить 264325,06 грн., проте загальний розмір заборгованості є таким що вирахований не правильно, оскільки позивач сам порушив правила Загальних умов кредитування(т.1, акр.с.17-24), а саме п. 1.3.1. «Загальних умов кредитування»(позитивне або від’ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення Кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у Графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього Кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за Кредитним договором відображається в рахунках, наданих Компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого Сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення Кредитного договору.) Отже, сума основної заборгованості за кредитним договором має розраховуватись за обмінним курсом іноземної валюти який існував станом на 08.08.2013 року, і який зазначений у Кредитному договорі № 50009739 від 09.08.2013 року, а саме: 8,1190 гривні за 1 долар США. Окрім цього суду не зрозуміло, що ж за суми відображені в розрахунку заборгованості за кредитним договором № 50009739 від 09.08.2013 року, де зазначена загальна сума боргу у розмірі 116253,90 грн., сума 3% річних від простроченої суми – 3514,90 грн. та розмір інфляційних витрат у розмірі 21405,50 грн.(т.1, арк.с.53), оскільки не зрозумілі складові цих сум, а саме яка ж процентна ставка за користування кредитом, чи змінювалася ця процентна ставка, сума тіла кредиту яка підлягає сплаті відповідачем, а також періоди застосування змін ставок процентної та долару США до гривні.

Окрім цього судом під час огляду додаткової угоди № 1 від 11 серпня 2014 року до кредитного договору № 50009739 від 09.08.2013 року встановлено, що відповідно до п. 1.11. цієї додаткової угоди «зобов’язання Позичальника за Додатковою угодою є незабезпеченим. Умови договору застави, укладеного Сторонами, та умови договору поруки, передбачені Загальними умовами кредитування, не застосовуються до зобов’язання з повернення суми Додаткового договору.»(т. 1, арк.с.12), а тобто позивач не мав права включати суми цих зобов’язань по Додатковій угоді до сум заборгованості по кредитному договору № 50009739 від 09.08.2013 року в частині звернення стягнення на предмет застави по договору застави транспортного засобу № 50009739 від 13 серпня 2013 року, оскільки останній забезпечував виконання зобов’язань саме по кредитному договору № 50009739 від 09.08.2013 року, а не по додатковій угоді № 1 від 11 серпня 2014 року. Окрім цього судом встановлено, що відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди № 1 від 11 серпня 2014 року «Цільове призначення Додаткового кредиту: сплата страхових платежів відповідно до Договору страхування №crP205405Га/14скв від 14.08.2014, укладеного Позичальником з АТ СК «АХА Страхування» на виконання умов Кредитного договору»(т.1, арк.с.12), а також судом встановлено, що ОСОБА_3 11.08.2014 року уклав з АТ СК «АХА Страхування» договір добровільного страхування наземного транспорту(т.1, арк.с.34-44), відповідно до умов п. 5 цього Договору страхується транспортний засіб: Volkswagen Golf, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, номерний знак АН 4764 II, де відповідно до п. 11 Договору страхування період дії Договору визначений з 14.08.2014 року по 13.08.2018 року, а також встановлюються такі періоди фактичного надання страхових послуг, а саме: 1-й період з 14.08.2014 року по 13.08.2015 року; 2-й період з 14.08.2015 року по 13.08.2016 року; 3-й період з 14.08.2016 року по 13.08.2017 року; 4-й період з 14.08.2017 року по 13.08.2018 року. Та відповідно до п. 28 страхового договору, строк дії договору та його закінчення визначається п. 11 цього договору, а тобто визначається періодами, а також відповідно до п. 29.1.3. договору страхування, дія договору припиняється у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. Виходячи з вищенаведеного позивач не довів, того, що він робив перерахунки замість страхувальника на розрахункові рахунки страховика у періоди зазначені у договорі страхування, що не виключає відповідно до п. 29.1.3. договору страхування, припинення дії договору у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки, окрім цього кредит видавався саме страхувальнику - ОСОБА_3 для цілей страхування транспортного засобу, а тобто ОСОБА_3 повинен був отримати ці гроші у готівковій формі або у безготівковій формі від Позикодавця, що не підтверджено жодними платіжними документами або банківськими виписками, окрім цього навіть якщо кредитним договором передбачено перерахування коштів Позикодавцем замість Позичальника(Страхувальника), то вони відповідно до законодавства України мають право на це тільки з окремого доручення Позичальника, оскільки з моменту отримання коштів Позичальником для своїх конкретних цілей від Позикодавця, то ці кошти отримані у позику(кредит) є власністю Позичальника, а тому тільки за його окремим дорученням мали б право перераховуватися ці кошти з його особового кредитно-картового рахунку на рахунок Страхувальника. Суд ставиться критично до документів наданих позивачем на підтвердження сплати позивачем замість ОСОБА_3 коштів на рахунки Страховика, оскільки з щомісячного звіту з укладених договорів каско з ПАТ «СК «АХА Страхування» за програмою «каско в кредит», оскільки з нього не зрозуміло хто саме укладав договори з страховою компанією, номера та дати договорів, суми на які укладалися ці договора.

Враховуючи все вищенаведене, суд вважає за потрібне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі на підставах наведених вище.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, у зв’язку з тим, що у позові відмовлено у повному обсязі, тому суд приходить до висновку, що судовий збір сплачений позивачем при подачі позову, а також інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи(витрати на правову допомогу), покласти на позивача.

Керуючись ст.76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України суд –

В И Р І Ш И В

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (код ЄДЕРПОУ 3642974) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4), ОСОБА_5 (РНОКПП2886400045) про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Витрати на судовий збір в сумі 8810.47 гривен покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (код ЄДЕРПОУ 3642974).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 21 лютого 2019 року.

Суддя: ОСОБА_6