Рішення № 80011447, 11.02.2019, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2361/18

Провадження №2/173/261/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

У складі: головуючої: - судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

За участю позивача - ОСОБА_1Ю

Розглянувши у відкритому судовому в спрощеному провадження засіданні в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»», третя особа, що не заявляє самостійних вимог: публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про стягнення страхової виплати ,-

ВСТАНОВИВ:

28.09.2018 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1. з позовом про стягнення страхової виплати до ОСОБА_2 « Страхова компанія «Альфа страхування», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору публічне акціонерне товариство «Альфа Банк»

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2018 року відкрите провадження по справі та справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні з викликом сторін на 28.11. 2018 року.

01.11.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

28.11.2018 року в судовому засіданні оголошена перерва в зв'язку з залученням до участі в розгляді справи ПАТ «Альфа Банк» в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Справу призначено до розгляду на 11.02.2019 року.

Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.

11.02.2019 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на її користь страхову виплату у розмірі 17680.00 грн. Та стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: відповідно до паспорту споживчого кредиту від 02.07.2018 року та акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії між нею та ПАТ «»Альфа-Банк» було укладено кредитний договір від 02.07.2018 року відповідно до якого їй видано кредитну картку № 5355571195640214 для використання кредитної лінії у власних цілях, з якої шахраями після її активації було викрадено банківські кредитні кошти у розмірі 17680, передбачені для кредитної лінії ОСОБА_1

Також між нею та ОСОБА_2 « Страхова компанія «Альфа Страхування» було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток № 248.630952630.111 від 02.07.2018 року відповідно до п. 5.2 якого в разі настання страхового випадку відповідач відшкодовує позивачу понесені збитки, викликані діями шахраїв.

Так, 04.07.2018 року шахраями з кредитної картки «Альфа-Банк» виданої позивачу було викрадено кредитні кошти у розмірі 17680.00 грн. Даний факт засвідчено в органах поліції.

У зв'язку з настанням страхового випадку, а саме викрадення кредитних коштів з щойно активованої кредитної картки, позивач звернулась до органів поліції та повідомила відповідача про страховий випадок по телефону гарячої лінії. Оператор страховий випадок зареєструвала та повідомила про необхідність подачі письмової заяви з необхідним пакетом документів до відповідача про виплату страхового відшкодування. 09.07.2018 року вона звернулась із письмовою заявою до відповідача з проханням виплатити страховий платіж у зв'язку з настанням страхового випадку. Відповідач своїм листом від 19.07.2018 року № 0852.218.18.01-0391.07 повідомив її, що вона не має права на відшкодування і відмовив у виплаті страховки.

Відділенням поліції було закрито провадження у справі за ст. 284 КПК України.

Її претензію від 09.07.2018 року до ПАТ «Альфа-Банк», останнім було повністю проігноровано, їй лише була надана виписка від 31.07.2018 року про одностороннє списання з кредитної картки позивача суми 17680.00 грн., без будь-яких пояснень чому відбулось таке списання та на який рахунок перераховані її грошові кошти, що й стало підставою звернення до суду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи

Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до поданого відзиву на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував. Свої заперечення обгрунтовув тим, що в ході з'ясування обставин страхового випадку було встановлено, що зловмисник шляхом фальсифікування телефонного зв'язку від імені банку дізнався у позивача персональні дані платіжної картки та за допомогою отриманої інформації здійснив списання грошових коштів, що за умовами п.1.6 частини Б укладеного договору визначається фішінгом. Відповідно до п. 4.1.12 частини «Б» договору страхування до страхових випадків не відносяться та не підлягають страховому відшкодуванню: «Збитки, спричинені фішінгом». Крім того позивач повідомила відповідача про настання страхового випадку лише 09.07.2018 року, тобто більше ніж через два робочі дні з моменту настання страхового випадку без будь-якого пояснення причин такої затримки . Також за умовами укладеного договору вигодонабувачем за договором є ПАТ «Альфа-Банк» і сторони погодили, що інший вигодонабувач за даним договором може бути призначений тільки за умови попередньої отримання на це згоди вигодонабувача ПАТ «Альфа-Банк», тому позивач не є належним позивачем у справі.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник ПАТ «Альфа-Банк» в судове засідання не з'явився. Про час та м місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що відповідно до паспорту споживчого кредиту від 02.07.2018 року та акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії між позивачем та ПАТ «»Альфа-Банк» було укладено кредитний договір від 02.07.2018 року відповідно до якого позивачу видано кредитну картку № 5355571195640214 для використання кредитної лінії у власних цілях, що підтверджується копією паспорту споживача та акцепту пропозиції.

Також між позивачем та ОСОБА_2 « Страхова компанія «Альфа Страхування» було укладено договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток № 248.630952630.111 від 02.07.2018 року відповідно до п. 5.2 якого в разі настання страхового випадку Відповідач відшкодовує позивачу понесені збитки, що підтверджується копією договору страхування.

Так, 04.07.2018 року з кредитної картки «Альфа-Банк», виданої позивачу, невідомими особами було викрадено кредитні кошти у розмірі 17680 грн. Даний факт засвідчено в органах поліції. Відповідно до витягу є ЄРДР № 12018040430000659 від 05.07.2018 року встановлено, що за заявою позивача внесені відомість про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме 04.07.2018 року до Верхньодніпровського ВП надійшла заява від ОСОБА_1Ю, про те, що 04.07.2018 року за адресою: м. Верхньодніпровськ вул. Короленко, 44 невстановлена особа викрала грошові кошти з банківської картки заявниці в сумі 17800 грн.

Таким чином позивачка після зняття грошових коштів її банківської картки невідкладно звернулась до органів поліції про вчинення кримінального правопорушення.

Також з наданих суду документів вбачається, що позивач 09.07.2018 року звернулась до страхової компанії із заявою про відшкодування спричинених їй страхових збитків. Доказів того, що заявниця в день викрадення грошових коштів зверталась до страхової компанії чи до банку, зателефонувавши на гарячу лінію, з повідомленням про даний страховий випадок суду не надано.

Відповідно до ст. 979 ЦК України - За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України - Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як вбачається з наданої суду копії договору страхування від 02.07.2018 року за даним договором страховиком, тобто зобов'язаною особою виплатити страхове відшкодування у випадку настання страхового випадку, є відповідач ОСОБА_2 «СК «Альфа Страхування», страхувальником є позивач ОСОБА_1 А вигодонабувачем є ПАТ «Альфа-Банк». Також укладеним між сторонами договором страхування передбачено перелік страхових випадків, порядок та умови страхового відшкодування.

Так відповідно до п. 3.1.1. укладеного між сторонами договору встановлено, що про факт настання події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник повинен у випадку, письмово повідомити про це страховика шляхом оформлення заяви встановленого зразку протягом двох робочих днів, з моменту, коли він дізнався про її настання – у випадку коли страхувальник знаходиться на території України.

З наданої позивачем копії письмової заяви вбачається, що вона датована 09.07.2018 року. Сам страховий випадок стався 04.07.2018 року. І про нього було відомо позивачу, так як 05.07.2018 року за заявою позивача були внесені відомості до ЄРДР про викрадення грошових кошті з належної позивачу кредитної карти. Таким чином позивач звернулась з письмовою заявою про страховий випадок пізніше, ніж це передбачено договором страхування.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.991 ЦК України Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

В наданій позивачем копії заяви не вказується про причини пропуску строку інформування страховика про настання страхового випадку. В судовому засіданні позивач пояснила, що після викрадення коштів були вихідні дні і тому вона затрималась з інформуванням. Так як необхідно було найти особу, яка б надала їй правову допомогу та зібрати необхідні документи. Проте, згідно календарних даних 04.07.2018 року є середою. Відповідно 05 та 06 липня 2018 року були робочими днями і позивача могла вчинити дії щодо своєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку. Також як вже зазначалось вище доказів того, що позивач телефонувала на гарячу лінію страховика суду не надано.

Крім того відповідно до п.4.1.12 укладеного між сторонами договору до страхових випадків не відноситься та не підлягають страховому відшкодуванню збитки, спричинені фітингом.

З довідки, надано Верхньодніпровським ВП від 06.07.2018 року вбачається. що позивачці надійшло СМС-повідомлення, а також зателефонували з номеру т.073-309-79-88 Микола, що її картку заблоковано та шахраї обманним шляхом дізнались скриту інформацію та зняли гроші.

Таким чином суд приходить до висновку, що випадок, який стався з позивачем відноситься до поняття фішінгу, так як позивач повідомила іншим особам інформацію, що дала можливість зняти грошові кошти з належної їйкредитної карти.

Дана обставина також на думку суду підтверджує правомірність дій відповідача, щодо відмови у виплаті страхового відшкодування.

Крім того вигодонабувачем за укладеним кредитним договором є ПАТ «Альфа-Банк», тому у випадку настання страхового випадку саме Банк має право наотримання страхового відшкодування, а не страхувальник. Позивач згідно поданих заяв до відповідача та в позовній заяві ставить вимоги про відшкодування саме їй, а не вигодонабуачу страхового відшкодування у вигляді спричинених збитків. Таким чином суд погоджується із запереченнями в відповідача, що позивач ОСОБА_1Ю,. є неналежним позивачем у спорі. Так як банком не надана згода на виплату страхового відшкодування саме позивачу.

Також позивач не може ставити і вимоги про виплату страхового відшкодування вигодонабувачу, тобто ПАТ «Альфа-Банк». Так відповідно до узагальнення Верховного Суду України від 19.07.2011 року « Про судову практику у справах про страхове відшкодування» зазначається, що суди повинні відмовляти у задоволенні позову про виплату страхового відшкодування вигодонабувачу, якщо потерпілий, який виступає як третя особа, на користь якої укладено договір страхування, не скористався своїм правом на отримання страхової виплати, то страхувальник не вправі вимагати від страховика виконання договору на користь третьої особи.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Так як судом ухвалюється рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704.80 грн., покладаються на позивача і за рахунок відповідача не відшкодовуються.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючої за адресою: 516054 с. Пушкарівка вул. Короленка, 44 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»», (юридична адреса: м. Київ пр. Соборності, 190) на користь ОСОБА_1 страхову виплату в сумі 17680.00 грн. – відмовити.

Понесені судові втрати по сплаті судового збору в сумі 704.80 грн., покласти на позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, проживаючої за адресою: 516054 с. Пушкарівка вул. Короленка, 44 Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського Апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення через Верхньодніпровський районний суд.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України апеляційна скарга подається через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із редакцією Цього кодексу

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 21.02.2019 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстроване: 21.02.2019 року

Оприлюднене: 21.02.2019 року

Рішення набирає законної сили: 26.03.2019 року