Рішення № 80009867, 20.02.2019, Оболонський районний суд міста Києва

20.02.2019 Справа № 756/2627/18

Унікальний № 756/2627/18

Провадження № 2/756/929/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Яценко Н.О.,

за участі секретаря - Хоменко І.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Демент’єва Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у лютому 2018 року звернувся до суду із заявою до відповідача, у якій просив стягнути з ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі вартості проведеного лікування в сумі 16 379,22 грн та моральну шкоду в сумі 15 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він уклав договір добровільного страхування від нещасних випадків за програмою «Кредитопозичальник» з відповідачем ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» від 05.09.2016, відповідно до умов якого страховим випадком є смерть страхувальника, первинна стійка втрата страхувальником загальної працездатності внаслідок нещасного випадку, який стався в період дії даного договору, за умови встановлення 1 групи інвалідності. Строк дії договору страхування складає з 16.09.2016 по 15.04.2017.

Умовами договору передбачено, що нещасним випадком слід розуміти несподівану, короткочасну, непередбачену та незалежну від волі страхувальника подію, яка призвела до поранення, травми, перелому, а також іншого ушкодження організму, наслідком якого є звернення до лікувально-профілактичного закладу, втрата працездатності, інвалідність чи смерть страхувальника. Стійка загальна непрацездатність - втрата страхувальником загальної працездатності за умови присвоєння державними медичними повноважними установами (МСЕК) відповідної групи стійкої (безстрокової) інвалідності, що документально підтверджено протягом дев'яти місяців з дня настання відповідного нещасного випадку. 17 грудня 2016 року стався страховий випадок, а саме у позивача стався інсульт ішемічний правосторонній, за наслідком чого було втрачено частину лівої ноги (діабетична стопа).

За наслідком захворювання позивачу було присвоєно 1 групу інвалідності.

Однак відповідач протиправно дійшов висновку, що випадок, який стався з позивачем, не відповідає страховому випадку, оскільки відбувся в результаті хронічного захворювання, тому у страхової компанії відсутні підстави для здійснення страхового відшкодування.

Окрім того своєю бездіяльністю ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» завдало позивачу моральну шкоду, яка полягає в ігноруванні всіх прав та нехтуванні своїми обов'язками. Позивач, будучи особою з інвалідністю, який не може реалізувати свої права в повному обсязі, за станом здоров'я вимушений вести тривалу переписку, яка на його думку, порушує його права з врахуванням його фізичного стану.

26 березня 2018 року за вищевказаним позовом судом відкрито спрощене позовне провадження.

02 травня 2018 року до суду надійшов відзив на позов від відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», в якому представник страхової компанії просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки причиною інвалідності позивача стало захворювання, пов'язане з проходженням служби, що відповідно до умов договору не є страховим випадком. Представник відповідача пояснює, що ампутація кінцівки (а відтак і виникнення інвалідності) позивача була наслідком наявності в нього відповідного захворювання цукрового діабету, що станом на грудень 2016 року вже мав тяжку форму 2-го типу. Крім того, одним з ризиків настання інсульту також є захворювання на цукровий діабет. Таким чином, госпіталізація позивача 17.12.2016 внаслідок інсульту також є наслідком наявності в нього захворювання на цукровий діабет.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити з підстав наведених у відзиві.

Представник третьої особи ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Між позивачем та відповідачем 05.09.2016 укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків за програмою «Кредитопозичальник» № 0404-0104-0142 (а.с.8-14).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 п. 3 договору страховим випадком є смерть страхувальника, первинна стійка втрата страхувальником загальної працездатності внаслідок нещасного випадку, який стався в період дії даного договору, за умови встановлення 1 групи інвалідності.

Згідно з п. 10 Договору строк дії договору страхування складає з 16.09.2016 по 15.04.2017.

Пунктом 14.1 Договору передбачено, що нещасним випадком відповідно договору слід розуміти несподівану, короткочасну, непередбачену та незалежну від волі страхувальника подію, яка призвела до поранення, травми, перелому, а також іншого ушкодження організму, наслідком якого є звернення до лікувально-профілактичного закладу, втрата працездатності, інвалідність чи смерть страхувальника.

Пунктом 14.3.10 Договору передбачено, що стійка загальна непрацездатність - втрата страхувальником загальної працездатності за умови присвоєння державними медичними повноважними установами (МСЕК) відповідної групи стійкої (безстрокової) інвалідності, що документально підтверджено протягом дев'яти місяців з дня настання відповідного нещасного випадку.

Відповідно до п. 15.1.4 договору події не визнаються страховими випадками, якщо вони сталися внаслідок або під час гострих патологічних станів чи захворювань, а також загострень чи ускладнень хронічних хвороб, у тому числі професійних.

17 грудня 2016 року в період дії Договору страхування з позивачем стався інсульт, а 29.12.2016 йому було зроблено операцію по видаленню лівої гомілки, внаслідок чого 14.04.2017 йому було видано Довідку МСЕК про надання довічно першої групи інвалідності (а.с.18-23).

У Довідці МСЕК №0655601 вказано, що причина інвалідності позивача - захворювання, пов'язане з проходженням служби (а.с.77).

В період проведеного лікування позивачем були витрачені кошти у сумі 16 379,22 грн, що підтверджується відповідними платіжними документами та квитанціями (а.с.24-34).

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 988 ЦК України встановлено обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

25 січня 2017 року було подано повідомлення про страховий випадок до відповідача разом з відповідними медичними документами (а.с.35).

12 травня 2017 року позивачем направлено претензію до відповідача про виплату страхового відшкодування, в якій вказано, що діагноз цукрового діабету був встановлений позивачу у липні 2014 року в період стаціонарного лікування в Київській міській клінічній лікарні № 1. В результаті розвитку цукрового діабету на протязі 2014-2016 років страхувальнику в період дії Договору було ампутовано частину лівої ноги (а.с.42).

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 687 Неврологічного відділення № 2 госпіталю ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» позивач має діагноз хвороби на цукровий діабет 2-го типу тяжкої форми, діабетичну ангіопатію нижніх кінцівок (а.с.74-75).

Листом від 10.05.2018 за вих. № 0400 Київська міська клінічна лікарня № 4 надала відповідь на запит страхової компанії про те, що позивач був госпіталізований 17.12.2016 з приводу гострого порушення мозкового кровообігу діагностованого у нього 17.12.2016. Повідомлено, що позивач страждав на гіпертонічну хворобу. Супутньою патологією у нього був цукровий діабет ІІ типу з тяжким перебігом, ускладнений діабетичною ангіопатією судин нижніх кінцівок ІV ст. остеомієлітом кісток лівої ступні, стопа Шарко, внаслідок чого і була проведена операція, ампутація лівої кінцівки на рівні сер. третини гомілки (а.с.99).

Відповідно до п. 15.2.2 Договору страхування не підлягають відшкодуванню збитки, що виникли внаслідок захворювань чи нещасних випадків, які вже мали місце на момент укладення Договору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про охорону праці» за підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Натомість всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що страховий випадок відбувся на виробництві в період дії страхового договору.

Враховуючи, що встановлення позивачу 1 групи інвалідності внаслідок ампутації кінцівки та понесення пов'язаних з цим витрат на лікування не є страховим випадком, оскільки виникла внаслідок захворювання, яке вже було діагностовано на момент укладення Договору страхування, що підтверджується вищевказаними медичними документами, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушено умов Договору страхування та правомірно відмовлено позивачу у здійсненні страхової виплати.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Врахувавши вищезазначені факти, суд вбачає необхідним відмовити у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного та ст. 3, 979, 980, 988 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 9 Закону України «Про страхування», ст. 1, 22 Закону України «Про охорону праці», керуючись ст. 4-5, 12-13, 77, 81, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст виготовлений 20 лютого 2019 року.

Суддя,- Яценко Н.О.