Ухвала суду № 80009324, 20.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/294/19 Справа № 707/2301/18 Категорія: ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченогоБілоуса М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2018 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого СКП «Райліс» за договором, раніше судимого: останній раз - 27.09.2010 Черкаським р/с за ч. 3 ст. 185 КК України – 4 р. п/в; на підставі ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого строку за вироком Черкаського р/с від 17.08.2006 та остаточно призначено 4 р.6 міс. п/в; 26.10.2013 постановою Уманського м/с звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 р. 19 днів,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язано ОСОБА_8 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без погодження уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи і періодично з'являтись для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання.

Вирішено стягнути з ОСОБА_9 на користь держави витрати за проведення судових експертиз у сумі 1287 грн. 00 коп.

Вирішено долю речових доказів у відповідності до вимог ст.100 КПК України, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_8 визнаний винним та засуджений за те, що 02.10.2018 року близько 19 години 10 хвилин, він знаходячись за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Комарова, 47, за раптово виниклим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, повторно, скориставшись тим, що за його умисними протиправними діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, викрав оприскувач "MAROLEPX Profession 12" жовтого кольору, який належить ОСОБА_10, вартість якого, станом на 02.10.2018 року, згідно висновку експертизи № 8/819 від 19.10.2018 року становить 580,32 гривні, проте не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений та зупинений неподалік вищезазначеного домоволодіння потерпілою ОСОБА_10

Не погоджуючись з вироком суду, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі обвинуваченого внаслідок м’якості. Ухвалити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_8 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 місяців арешту та взяти під варту з зали суду. У решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та підвищену суспільну небезпечність, а також не взяв до уваги досудову доповідь органу пробації, згідно якої виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який виступив в підтримку вимог апеляційної скарги та просив її задовольнити з наведених мотивів, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Так відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі вказані вимоги закону були в повній мірі дотримані та постановлено вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2018 року у відповідності до вимог ст.370 КПК України

Так, висновок суду, щодо доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено при обставинах наведених у вироку, ґрунтується на доказах, які дослідженні судом першої інстанції у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України за згодою всіх учасників процесу та ніким в апеляційному порядку не оспорюється.

Дії ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковано за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений повторно, вірно з чим і погоджується колегія суддів та не ставить під сумнів щодо правильності даної кваліфікації.

Відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст.65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8, судом першої інстанції достатньо виконано вимоги статей 50,65,66,67 КК України, враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, зокрема за вчинення умисних злочинів проти власності, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, має сталі соціальні зв’язки, думку потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має, за наявності пом’якшуючої покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обтяжуючої покарання обставини – рецидив злочину, обґрунтовано призначив покарання у вигляді 1 року 6 місяців, та прийшов до вірного висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, застосувавши положення ст. 75 КК України і призначивши іспитовий строк 1 рік.

На переконання колегії, призначене судом покарання за своїм розміром та видом є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, колегія суддів враховує роз’яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого “Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права — є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України”.

Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції в частині визначення виду і розміру призначеного ОСОБА_8 покарання відповідає принципам індивідуалізації та справедливості.

Підстав для призначення обвинуваченому більш суворого покарання, як на тому наполягає прокурор, колегія суддів не вбачає.

Тому, колегія суддів вважає, що вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2018 року є законним і обґрунтованим, а підстав для його зміни чи скасування не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Міняйло С.С. – залишити без задоволення, а вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29 листопада 2018 року стосовно ОСОБА_8 за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України – без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :