Ухвала суду № 80008289, 21.02.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/2092/18

Провадження 2-п/545/7/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2019 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Потетій А.Г.

за участю секретаря Лабовкіна Г.Г.

розглянувши матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 05.10.2018 року в цивільній справі № 545/2092/18 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник заявника звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з заявою про перегляд заочного рішення від 05.10.2018 року в цивільній справі № 545/2092/18 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості, в обґрунтування своїх вимог зазначає, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2018 року у справі № 545/2092/18 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 112 081 грн. 14 коп. за кредитним договором б/н від 21 жовтня 2013 року, яка складається з : 2 299 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 104 435 грн. 49 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 346 грн. 65 коп. - заборгованість за пенею та комісією, а також судові витрати (судовий збір) в сумі 1 762 грн. 00 коп.

Згідно ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Копія заочного рішення від 05 жовтня 2018 року була отримана представником відповідача 19 грудня 2018 року, про що вчинено відповідний запис на заяві про видачу копії рішення.

Таким чином, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана до 09 січня 2019 року.

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно не з’явився в судове засідання.

В судове засідання відповідачка не з’явилася, оскільки не отримувала судові повістки, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими відправленнями, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат не проживає».

Крім того, 11 листопада 2017 року ОСОБА_2, в зв’язку з реєстрацією шлюбу, змінила прізвище на ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-КЕ № 173782 від 11 листопада 2017 року та копією паспорта громадянина України.

Зазначає, що судові повістки направлялися ОСОБА_2, а не ОСОБА_3, колишнє прізвище відповідачки також було вказано і в оголошенні на сайті «Судова влада».

Відзив відповідачкою не був поданий по причині не отримання копії позовної заяви з додатками.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до процесуального закону цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься в постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц (реєстраційний № рішення в ЄДРСР - 73727554).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що право на звернення до суду у банку виникло 30 квітня 2014 року.

До суду АТ КБ «ПриватБанк» звернулося у серпні 2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів, (п. 60 Постанови ОСОБА_4 Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (реєстраційний № рішення в ЄДРСР - 74838904)).

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна Давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Належні та допустимі докази збільшення строку позовної давності в матеріалах справи відсутні.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 Цивільного кодексу України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252,255 Цивільного кодексу України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якого заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, в зв’язку з необізнаністю про судовий розгляд справи, відповідачка була позбавлена можливості зробити заяву про застосування позовної давності, суд, відповідно, її застосувати.

В судове засідання представник заявника не з’явився, надіславши на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі, прохав скасувати вказане заочне рішення.

Від представника позивача на адресу суду надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому прохали відмовити в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Судом встановлено, що заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05.10.2018 року ухваленого по цивільній справі № 545/2092/18 позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задоволено частково.

Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК» код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111, МФО №305299 заборгованість у розмірі 112081 грн. 14 коп. за кредитним договором б/н від 21.10.2013 року, яка скаладається з:

2299,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту;

104435,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

5346,65 грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду, у розмірі 1762грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України , заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Із заочним рішенням заявниця ознайомилася лише 19.12.2018 року, шляхом ознайомлення її представником з матеріалами справи, про що є відповідна відмітка на заяві.

Відповідно ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3,4 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що вимоги про перегляд заочного рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню оскільки відповідач в заяві посилається на докази які мають істотне значення на розгляд справи по суті і дані докази не були останньою надані суду в ході розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284-288, 259-260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 05.10.2018 року в цивільній справі № 545/2092/18 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості– задовольнити.

Скасувати заочне рішення ухвалене 05.10.2018 року в цивільній справі №545/2092/18 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості.

Призначити справу до судового розгляду в загальному порядку на 07.03.2018 року року о 08 год. 30 хв. в приміщенні Полтавського районного суду.

Відповідно до вказаної дати надати відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Г.Потетій