Рішення № 80004023, 20.02.2019, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3568/18

№ 2/688/67/19

Рішення

Іменем України

20 лютого 2019 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Березюк Н.П.,

секретаря судового засідання Грицак Г.О.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Шепетівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

05 жовтня 2018 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що з 30 серпня 1997 року перебуває у шлюбі з відповідачем. За час спільного проживання у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька Юлія, ІНФОРМАЦІЯ_2. В період шлюбу за спільні кошти ними набуте майно, що є спільним майном подружжя. 27 серпня 2018 року відповідач забрав частину спільного майна та залишив сім’ю, змінивши місце проживання. Вказуючи на неможливість поділу майна у добровільному порядку, просила позов задовольнити, поділити майно, яке є об’єктом права спільної сумісної власності та подала заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

05 жовтня 2018 року постановлено ухвалу, якою в порядку забезпечення позову накладено арешт на автомобілі марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1993 року випуску та марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2010 року випуску, які зареєстровані за ОСОБА_3

11 жовтня 2018 року позивач подала уточнену позовну заяву про поділ спільного майна подружжя, у якій зазначила, що за час спільного проживання та за спільні кошти сторонами набуто майно: автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3,1993 року випуску, автомобіль марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску, трактор з дизельним двигуном на колісному ходу без документів, причіп до трактора, без документів, культиватор на колісному ходу, борони, плуг двокорпусний, плуг малий, картоплесаджалку, бурякорізку, млин механічний для переробки зерна, бензинову мотокосу, болгарку DWT виробництва Німеччини, болгарку, електричну дриль марки ДУ-780 ЭР, бензопилу марки Partner, компресор масляний прямопровідний, напівавтоматичний зварювальний апарат «Темп», наждак електричний, золотий ланцюжок, грошові кошти в сумі 30000 грн., сухі добові дошки, розміром 2куб.м., вироби з металу (металобрухт), вагою 3 т., холодильник REFR SNAIGE RF-310, морозильну камеру «Атлант», пральну машину DWLG WD-80302, телевізор LG, пилосмок V-С 3044 RD, дерев’яне двоспальне ліжко, шафу. Всього ними набуто майна на загальну суму 492450 грн.

27 серпня 2018 року відповідач забрав частину спільного майна, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3,1993 року випуску, автомобіль марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску, трактор з дизельним двигуном на колісному ходу без документів, причіп до трактора, без документів, культиватор на колісному ходу, борони, плуг двокорпусний, плуг малий, картоплесаджалку, бурякорізку, млин механічний для переробки зерна, бензинову мотокосу, болгарку DWT виробництва Німеччини, болгарку, електричну дриль марки ДУ-780 ЭР, бензопилу марки Partner, компресор масляний прямо провідний, напівавтоматичний зварювальний апарат «Темп», наждак електричний, золотий ланцюжок, грошові кошти в сумі 30000 грн., сухі добові дошки, розміром 2куб.м., вироби з металу (металобрухт), вагою 3 т., а всього майна на загальну суму 478150 грн.

Просила виділити їй автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3,1993 року випуску, трактор з дизельним двигуном на колісному ходу без документів, причіп до трактора, без документів, плуг малий, бурякорізку, млин механічний для переробки зерна, бензинову мотокосу, бензопилу марки Partner, компресор масляний прямопровідний, напівавтоматичний, зварювальний апарат «Темп», золотий ланцюжок, грошові кошти в сумі 30000 грн., холодильник REFR SNAIGE RF-310, морозильну камеру «Атлант», пральну машину DWLG WD-80302, телевізор LG, пилосмок V-С 3044 RD, дерев’яне двоспальне ліжко, шафу, всього майна на загальну суму 188500 грн.

Відповідачу виділити автомобіль марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску, культиватор на колісному ходу, борони, плуг двокорпусний, картоплесаджалку, болгарку DWT виробництва Німеччини, болгарку, електричну дриль марки ДУ-780 ЭР, наждак електричний, сухі добові дошки, розміром 2куб.м., вироби з металу (металобрухт), вагою 3 т., всього майна на загальну суму 303950 грн., стягнувши з відповідача на її користь грошову компенсацію в сумі 57725 грн.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 05 листопада 2018 року.

30 жовтня 2018 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_3 на позовну заяву, в якому відповідач позов визнав частково, визнав, що за час шлюбу ними набуто наступне майно: два автомобілі, бензинова мотокоса, болгарка, холодильник, морозильна камера, пральна машина, пилосмок, бензопила, дерев’яне ліжко, шафа, компресор. Решту майна: трактор, причіп, культиватор, борони, два плуги, картоплесаджалка, бурякорізка та млин механічний він брав у користування у власного родича ОСОБА_6 та повернув його власнику після припинення подружніх відносин з позивачкою, а тому вказане майно не підлягає поділу. Крім того, вказав, що золотий ланцюжок є особистою власністю позивачки, залишився у неї, а готівкові кошти в сумі 30000 грн. він залишив позивачці на утримання дітей. Заперечив, що ними набуто 2 куб.м. сухих дощок, натомість ними були придбані дрова для опалення, які залишилися у позивачки. Заперечив наявність у спільній власності 3т. металобрухту. Вказуючи на те, що не претендує на майно, що є у спільній власності, просив виділити йому два автомобілі: марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску, вартістю 81300 грн. та марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3,1993 року випуску, вартістю 28268 грн., надав на підтвердження їх вартості звіт спеціаліста автотоварознавця та звіт про оцінку транспортного засобу, заперечуючи вартість автомобілів, зазначену позивачкою у позовній заяві.

08 листопада 2019 року позивачка надала відповідь на відзив на позовну заяву. В підготовчому судовому засіданні 09 листопада 2018 року позивачка подала заяву про зменшення позовних вимог, у якій зазначила, що при зверненні до суду помилково не вказала, що за час спільного проживання сторонами також набуто майно: кухонний набір меблів, набір меблів у прихожу, електричний бойлер, комп’ютерний стіл, комп’ютер, домашній кінотеатр, тумбочка під телевізор, насосна станція, велосипед. Погодилася, що вартість автомобіля марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску складає 81300 грн., З урахуванням обсягу та вартості спільно набутого майна, зазначеного у позовній заяві, сторонами набуто майна на загальну суму 300450 грн.

Просила виділити їй майно: автомобіль марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску, причіп до трактора, без документів, плуг малий, бурякорізку, млин механічний для переробки зерна, бензинову мотокосу марки Partner, бензопилу, компресор масляний прямопровідний, напівавтоматичний зварювальний апарат «Темп», золотий ланцюжок, грошові кошти в сумі 30000 грн., холодильник REFR SNAIGE RF-310, морозильну камеру «Атлант», пральну машину DWLG WD-80302, телевізор LG, пилосмок V-С 3044 RD, дерев’яне двоспальне ліжко, шафу, кухонний набір меблів, набір меблів у прихожу, електричний бойлер, комп’ютерний стіл, тумбочку під телевізор, всього майна на загальну суму 168550 грн.

Відповідачу виділити: автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_4,1993 року випуску, трактор з дизельним двигуном на колісному ходу без документів, культиватор на колісному ходу, борони, плуг двокорпусний, картоплесаджалку, болгарку DWT виробництва Німеччини, болгарку, електричну дриль марки ДУ-780 ЭР, наждак електричний, сухі добові дошки, розміром 2куб.м., вироби з металу (металобрухт), вагою 3 т., комп’ютер, домашній кінотеатр, насосну станцію, велосипед, всього майна на загальну суму 131900 грн.

Ухвалою суду від 09 листопада 2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 04 грудня 2018 року.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, з підстав викладених у ньому, просила задовольнити. Зазначила, що вартість майна нею визначалася згідно даних загальнодоступних сайтів мережі Інтернет про орієнтовну вартість аналогічних речей. Вказала, що трактор, причіп, культиватор, борони, два плуги, картоплесаджалка, бурякорізка та млин механічний були виготовлені відповідачем кустарним способом із вживаних запчастин, які він купував за спільні кошти подружжя на відповідних пунктах продажу, трактор та причіп не зареєстровані у встановленому порядку, документів на них не має. Заперечила твердження відповідача про те, що кошти в сумі 30000 грн. він залишив на утримання дітей, а також зазначила, що золотий ланцюжок, що є предметом поділу, був придбаний ними у подарунок синові.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково. Вказав, що після припинення подружніх відносин все майно залишив позивачці, і за домовленістю з нею забрав два автомобілі. Вказав, що трактор, причіп, культиватор, борони, два плуги, картоплесаджалку, бурякорізку та млин механічний він брав у користування у власного родича ОСОБА_6 та повернув його власнику після припинення подружніх відносин з позивачкою, а тому вказане майно не підлягає поділу. Посилаючись на те, що не претендує на інше майно, просив виділити йому два автомобілі. В подальшому, змінив свою позицію просив виділити йому автомобіль марки OPEL Vivaro, яким він користується в т.ч. використовує власний автомобіль у службових цілях, а також просив врахувати, що в разі виділу позивачці автомобіля ВАЗ 1292, разом з сином, власними силами допоможе його відремонтувати.

Допитані в судовому засіданні свідки зі сторони позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 суду показали, що внаслідок дружніх та родинних відносин, їм відомі стосунки між сторонами, а також відомо, що за час спільного проживання відповідач власними силами за спільні кошти подружжя виготовив трактор, причіп до нього, культиватор, борони, плуги, картоплесаджалку, бурякорізку, млин. Запчастини для їх виготовлення частково надав покійний сусід, а решту він купував на пунктах продажу бувших у використанні запчастин. Вказаним трактором він заробляв кошти, обробляючи городи на замовлення. Ствердили, що зі слів позивачки їм відомо, що у подружжя були готівкові кошти в сумі 30000 грн., дубові дошки, які зберігалися на горищі, багато металобрухту, а також два автомобілі марки «OPEL» та ВАЗ 21099. Після припинення подружніх відносин, відповідач забрав вказані речі з дому, також забрав золотий ланцюжок сина. Зазначили, що 13 жовтня 2018 року відповідач надавав послуги таксі на автомобілі ВАЗ 21099, він був у справному стані.

Допитаний в судовому засіданні свідок зі сторони відповідача ОСОБА_15 суду показав, що перебуває в дружніх відносинах з відповідачем, йому відомо, що в останнього є два автомобілі. Знає що автомобіль марки «OPEL» був пошкоджений у дорожньо-транспортній пригоді, обставини йому не відомі. Крім того зі слів відповідача відомо, що він користувався трактором, плугом, бурякорізкою, причепом та млином, які позичав у власного родича.

В судовому засіданні 14 лютого 2019 року відповідач відмовився від допиту свідка ОСОБА_6

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу розподілу майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно ст.ст.60, 61СК України, ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 21.12.2007 року, №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2,3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

У пунктах 22, 30 вказаної постанови зазначено, що вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 серпня 1997 року, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії І-БВ №015388. Від шлюбу подружжя мають двоє дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньку Юлію, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей серії І-БВ №050745 та серії І-БВ №108199.

Сторони зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_4, де спільно проживали до 27 серпня 2018 року, що підтверджується поясненнями сторін та довідками виконавчого комітету Судилківської сільської ради Шепетівського району Хмельницької області №2242 за вересень 2018 року та №08-21/2779 від 22 жовтня 2018 року.

Станом на час звернення до суду сторони за спільні кошти придбали: автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3,1993 року випуску, право власності на який зареєстровано за відповідачем згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18 серпня 2016 року, вартістю 28268 гривень, що підтверджується звітом №26/10/1 про оцінку транспортного засобу від 26 жовтня 2018 року, яка узгоджена сторонами в судовому засіданні; автомобіль марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску, право власності на який зареєстровано за відповідачем згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 11 травня 2018 року, що підтверджується також даними інформації територіального сервісного центру 6845 Регіонального сервісного центру в Хмельницькій області МВС України №31/22/5-1134 від 09 жовтня 2018 року та вартістю 81300 грн., що підтверджується звітом №27/10-18-1 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 27 жовтня 2018 року, яка узгоджена сторонами в судовому засіданні.

Крім того, з пояснень сторін слідує, що ними за час спільного проживання та за спільні кошти придбано майно домашнього вжитку на загальну суму 25050 грн., вартість якого узгоджена сторонами в судовому засіданні, а саме: бензинова мотокоса марки Partner В305,СВS, вартістю 350 грн., болгарка марки DWT виробництва Німеччини, вартістю 350 грн., компресор повітряний, вартістю 300 грн., електрична дриль марки ДУ-780 ЭР, вартістю 100 грн., холодильник REFR SNAIGE RF-310, вартістю 3000 грн., морозильна камера «Атлант», вартістю 3000 грн., пральна машина DWLG WD-80302, вартістю 2000 грн., телевізор LG, вартістю 3000 грн., пилосмок V-С 3044 RD, вартістю 500 грн., дерев’яне двоспальне ліжко, вартістю 2500 грн., шафа, вартістю 300 грн., кухонний набір меблів, вартістю 1000 грн., набір меблів у прихожу, вартістю 1200 грн., електричний бойлер, вартістю 800 грн., комп’ютерний стіл, вартістю 200 грн., комп’ютер, вартістю1500 грн., тумбочка під телевізор, вартістю 250 грн., домашній кінотеатр вартістю 1000 грн., насосна станція вартістю 3200 грн., велосипед, вартістю 500 грн. Всього майна на загальну суму 134618 грн.

Факт набуття вказаного майна за час спільного проживання визнаний сторонами, їх вартість узгоджена сторонами, а тому відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, вказані обставини не підлягають доказуванню.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи визнання сторонами обставин, за яких ними за час спільного проживання набуто майна на загальну суму 134618 грн., відсутність шлюбного договору, яким би регулювалися майнові відносини сторін, суд приходить до висновку, що частка кожного з подружжя у спільному майні подружжя складає 67309 грн.

За змістом частини другої статті 71 СК України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи варіант розподілу спірного майна відповідно до вимог статей 70, 71 СК України, суд враховує, зокрема, позицію сторін, їх право на пропорційне отримання часток майна, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, з урахуванням того порядку користування майном, який склався в побуті між ними.

В судовому засіданні встановлено, що після припинення подружніх відносин спірні автомобілі перебувають у володінні та користуванні відповідача, який має навики та відповідне право керування транспортними засобами, а позивач, з якою проживає неповнолітня донька, користується речами домашнього вжитку, зокрема меблями, побутовою технікою.

Крім того, суд враховує, що насосна станція встановлена у домоволодінні за місцем проживання позивачки, та використовується для подачі води у вказаний будинок. Будинок, в якому проживало подружжя до припинення подружніх відносин належить матері позивачки ОСОБА_8, що сторонами не заперечувалося, тому відокремити вказане поліпшення у вигляді встановлення насосної станції, здійснене за спільні кошти подружжя, без завдання шкоди для її функціонального призначення, не можливо, а тому насосна станція підлягає виділу позивачці.

Поряд з викладеним, суд враховує, що сторони набули у власність два автомобілі, звертаючись до суду, та, визначаючи варіант розподілу майна, позивач просила виділити їй автомобіль марки ВАЗ 21099, а відповідачу автомобіль марки OPEL Vivaro, однак змінила свою позицію щодо розподілу майна в процесі розгляду справи.

Враховуючи неподільність автомобілів, а також, те що права власника на автомобіль марки OPEL Vivaro фактично здійснюються лише відповідачем, який не заперечував виділ позивачу іншого майна, що відповідає вартості її частки, те, що позивач претендує на значну кількість майна домашнього вжитку, суд дійшов висновку, що вказаний автомобіль слід виділити відповідачу, оскільки у разі виділу позивачу вказаного автомобіля, а також речей домашнього вжитку, щодо яких нею заявлено вимогу, та які необхідні для забезпечення належних умов проживання та розвитку неповнолітньої дитини, такий поділ майна буде не рівнозначним. З тих же міркувань інший автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3,1993 року випуску, підлягає виділу позивачу.

При цьому суд визнає такими, що не заслуговують на увагу та не враховуються при поділі майна твердження відповідача про те, що автомобіль йому необхідний для перевезення сестри, що хворіє важкою хворобою, до лікувального закладу, оскільки остання не є членом сім’ї сторін, не пов’язана з ними спільним побутом, а тому її інтереси не мають жодного значення при розподілі майна подружжя.

Враховуючи, що мотокоса, болгарка, компресор та електрична дриль на час розгляду справи знаходяться у володінні відповідача, який заперечував їхні характеристики, зазначені позивачкою у позовній заяві, а також зазначену нею вартість, сторони не дійшли згоди щодо вартості вказаних речей, позивач відмовилась від призначення експертизи для встановлення реальної вартості таких речей, суд вважає доцільним виділити їх відповідачу, з урахуванням тієї вартості, яка визнана ним у судовому засіданні, оскільки правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 )

Крім того, суд враховує позицію відповідача про необхідність поділу комп’ютера, якого позивачка вважає таким, що не має значної цінності, суд вважає доцільним виділити його відповідачу, з урахуванням тієї вартості, яка визнана ним у судовому засіданні.

З огляду на викладене позивачці підлягає виділу наступне майно: автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3,1993 року випуску, вартістю 28268 гривень, холодильник REFR SNAIGE RF-310, вартістю 3000 грн., морозильна камера «Атлант», вартістю 3000 грн., пральна машина DWLG WD-80302, вартістю 2000 грн., телевізор LG, вартістю 3000 грн., пилосмок V-С 3044 RD, вартістю 500 грн., дерев’яне двоспальне ліжко, вартістю 2500 грн., шафа, вартістю 300 грн., кухонний набір меблів, вартістю 1000 грн., набір меблів у прихожу, вартістю 1200 грн., електричний бойлер, вартістю 800 грн., комп’ютерний стіл, вартістю 200 грн., тумбочка під телевізор, вартістю 250 грн., насосна станція, вартістю 3200 грн. домашній кінотеатр вартістю 1000 грн., всього на загальну суму 50218 грн.

Відповідачу підлягає виділу автомобіль марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску, вартістю 81300 грн., болгарка марки DWT виробництва Німеччини, вартістю 350 грн., електрична дриль марки ДУ-780 ЭР, вартістю 100 грн., бензинова мотокоса марки Partner В305,СВS, вартістю 350 грн., компресор повітряний, вартістю 300 грн., комп’ютер, вартістю 1500 грн., велосипед вартістю 500 грн., всього майна на загальну суму 84400 грн. грн.

З відповідача підлягає стягненню грошова компенсація на користь позивачки в сумі 17091 гривня (84400 грн. – 67309 грн.) за перевищення його частки у спільному майні подружжя.

До такого висновку, щодо варіанту поділу майна між сторонами суд прийшов також з урахуванням того, що на утриманні позивачки знаходиться малолітня донька, а тому в разі виділу позивачці автомобіля марки OPEL Vivaro та частини майна домашнього вжитку, яке необхідне для облаштування малолітній належних умов для проживання та потреб гармонійного розвитку її особистості, буде порушено принцип пропорційності, адже частки подружжя у спільному майні є рівними.

В решті позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Нормами цивільно-процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доводів сторін по справі та доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору.

Відповідач заперечив, що трактор з дизельним двигуном на колісному ходу без документів, причіп до трактора, без документів, культиватор на колісному ходу, борони, плуг двокорпусний, плуг малий, картоплесаджалка, бурякорізка, млин механічний для переробки зерна були виготовлені ним кустарним способом із запчастин, які він придбавав за спільні кошти подружжя, зазначив, що вказані речі належать його родичу і використовувалися ним під час ведення спільного господарства з позивачкою, а після припинення подружніх відносин були повернуті власнику. Крім того, зазначив, що у власності подружжя не має напівавтоматичного зварювального апарату «Темп», натомість є саморобний зварювальний апарат, який не має цінності, не має наждаку електричного та бензопили.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається яка на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5,6 ст.81 ЦПК України)

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.334 ЦК України).

До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця -фізичної особи застосовуються положення параграфу 2 Роздрібна купівля-продаж ЦК України та законодавство про захист прав споживачів.

Крім того, майно може набуватися на підставі інших договорів, в т.ч. дарування, міни тощо.

З викладеного слідує, що доказами придбання майна можуть бути договори купівлі-продажу, міни, дарування; свідоцтва про право власності; бухгалтерські і платіжні документи, довідки, квитанції; документи органів державної технічної реєстрації.

Законодавцем визначений спеціальний порядок відчуження та набуття права власності на транспортні засоби, який невід'ємно пов'язаний з обов'язковою реєстрацією власником придбаного транспортного засобу у відповідних органах.

Так, відповідно до статті 34 ЗУ «Про дорожній рух» державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

Позивачем відповідно до вимог вказаного Закону та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, не надано належних доказів на підтвердження здійснення державної реєстрації трактора та причепа.

Крім того, позивачем не надано й інших належних доказів на підтвердження факту належності подружжю рухомих речей - трактора з дизельним двигуном на колісному ходу, причепа до трактора, культиватора на колісному ходу, борони, плуга двокорпусного, плуга малого, картоплесаджалки, бурякорізки, млина механічного для переробки зерна, створених, з її пояснень, відповідачем, шляхом переробки із різних запчастин кустарним способом.

Не надано суду також доказів на підтвердження факту придбання сторонами напівавтоматичного зварювального апарату «Темп», бензопили та наждаку електричного, сухих дубових дощок, розміром 2 куб.м., виробів з металу (металобрухту), вагою 3 т. та накопичення грошових коштів в сумі 30000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, показання свідків зі сторони позивачки, як докази на підтвердження викладених обставин не відповідають вимогам щодо їх допустимості. Такі показання свідків щодо складу майна, яке знаходилося у володінні, користуванні і розпорядженні подружжя можуть враховуватися судом лише в сукупності з іншими належними та допустимими доказами про придбання сторонами майна.

Не підлягає поділу між подружжям золотий ланцюжок, вартістю 10000 грн., який згідно пояснень позивачки був придбаний для сина сторін, оскільки вказана річ не належить до спільного майна подружжя.

За таких обставин, оскільки позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження походження вказаних речей, джерел та часу їх придбання та належності їх до обсягу спільно нажитого майна, таке майно не підлягає поділу.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

При зверненні до суду позивачем зазначено ціну позову 2466225 грн., з урахуванням якої сплачено судовий збір в сумі 2463 грн. У підготовчому судовому засіданні позивачкою подано заяву про зменшення позовних вимог, у якій вона зменшила позовні вимоги, зазначивши ціну позову 168550 грн.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України про судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

Враховуючи, що у зв’язку із зменшенням позовних вимог, розмір судового збору складає 1685,50 грн., позивачу підлягає поверненню сплачена сума судового збору в сумі 777,50 грн.( 2463 грн. -1685,50 грн.).

Позивач заявила вимоги про поділ майна на загальну суму 168550 грн.

Судом задоволено її вимоги на загальну суму 67309 грн., тобто на 39,93% (673096:168550)

Отже з відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 673,02 грн. (1685,50:100%х39,93%), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.60, 61, 70, 71СК України, ст.ст.328,334,355,368 ЦК України, 11,12,13, 76 -81, 141258,263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Поділити майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, набуте за час шлюбу.

Виділити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, ІН НОМЕР_5, паспорт серії НА 472177, виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 21 березня 1998 року) майно: автомобіль марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3,1993 року випуску, вартістю 28268 гривень, холодильник REFR SNAIGE RF-310, вартістю 3000 грн., морозильну камеру «Атлант», вартістю 3000 грн., пральну машину DWLG WD-80302, вартістю 2000 грн., телевізор LG, вартістю 3000 грн., пилосмок V-С 3044 RD, вартістю 500 грн., дерев’яне двоспальне ліжко, вартістю 2500 грн., шафу, вартістю 300 грн., кухонний набір меблів, вартістю 1000 грн., набір меблів у прихожу, вартістю 1200 грн., електричний бойлер, вартістю 800 грн., комп’ютерний стіл, вартістю 200 грн., тумбочку під телевізор, вартістю 250 грн., насосну станцію, вартістю 3200 грн. домашній кінотеатр вартістю 1000 грн., всього на загальну суму 50218 грн.

Виділити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, (місце реєстрації: с. Судилків, вул. Молодіжна, буд. 30, Шепетівського району Хмельницької області, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8, ІН НОМЕР_6, паспорт серії НА 472132, виданий Шепетівським МРВ УМВС України в Хмельницькій області 20 березня 1998 року) майно: автомобіль марки OPEL Vivaro, реєстраційний номер ВХ 1891СН, 2010 року випуску, вартістю 81300 грн., болгарку марки DWT виробництва Німеччини, вартістю 350 грн., електричну дриль марки ДУ-780 ЭР, вартістю 100 грн., бензинову мотокосу марки Partner В305,СВS, вартістю 350 грн., компресор повітряний, вартістю 300 грн., комп’ютер, вартістю 1500 грн., велосипед вартістю 500 грн., всього майна на загальну суму 84400 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 17091 гривня за перевищення його частки у спільному майні подружжя.

Повернути позивачу ОСОБА_1 судовий збір в сумі 777,50 грн., сплачений при поданні позову на рахунок Казначейства України (отримувач Шепетівське УК/м.Шепетівка/22030101, р/р 31215206022006, код 37977740, МФО 899998) у Шепетівське відділення №1 Хмельницької філії (м. Шепетівка, вул. Судилківська, 1, Хмельницької області) згідно квитанції №0.0.1151197919.1 від 05 жовтня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 673,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 21 лютого 2019 року.

Суддя: