Рішення № 80003248, 20.02.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

20.02.2019 Справа №607/2388/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Черніцької І.М.

за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.,

з участю: представника позивача -адвоката Подковського А.О.,

представника відповідача- Гребеняка Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 0056/403000000/17 від 08 лютого 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Тернопільська митниця ДФС України), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил за № 0056/403000000/17 від 08 лютого 2017 року, згідно якої його притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України), а провадження у справі закрити.

В обґрунтовуння вимоги позивач зазначає, що в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази того, що він мав умисел на вчинення дій передбачених статтею 485 МК України. Митне оформлення проводилось не ним особисто, як про це вказано в оскаржуваній постанові, а митним брокером. При цьому, митним брокером надано митниці саме ті документи, котрі надійшли від постачальника товару - нідерландської компанії M.VOS.VOF та які були надані її представником на митному кордоні України. Окрім того, незважаючи на те, що реальна вартість товару згідно інвойсу складала 2'300 євро (59'297,98 грн.), в митній декларації брокером вказана вартість визначена експертним висновком, а саме: 113'182,05 грн.

Крім того, у разі виявлення розбіжності в митній вартості товару після його випуску, митний орган може провести процедуру коригування митної вартості з вимогою доплати митних платежів в порядку статті 54 МК України, чого він не зробив. Для розмитнення товару митному органу було надано належні документи. Дійсність зовнішньоекономічного контракту від 20 вересня 2014 року ніким не оспорена, а тому він є дійсним. Лист митних органів Нідерландів не може братись до уваги, так як не містить відомостей про транспортний засіб, а також у ньому вказано не той номер контракту.

Окрім того, вважає, що відповідачем пропущено шестимісячний строк для притягнення його до відповідальності, так як правопорушення, передбачене статтею 485 МК України не є триваючим. Строк повинен рахуватись з моменту переміщення товару через митний кордон України.

Також вказує не те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 13 лютого 2017 року, а тому з поважних причин пропустив строк на оскарження, який просить поновити.

Відповідачем Тернопільською митницею Державної фіскальної служби України надано письмові заперечення у яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, так як він був на той час керівником ТОВ «Сокіл-Захід» (декларанта), а митний брокер діяв від імені ТОВ «Сокіл-Захід». Окрім того, позивач міг протягом трьох років з дня завершення митного оформлення внести зміни у митну декларацію та подати документи, що містять правдиві відомості про вартість та відправника товару, проте таким правом не скористався.

Також посилається на те, що судовими рішеннями вже встановлено той факт, що ТОВ «Сокіл-Захід» не купувало у нідерландської компанії транспортного засобу на підставі договору від 20 вересня 2014 року, тому на підставі ч. 1 статті 72 КАС України дані обставини не підлягають доказуванню. Вказує на те, що насправді товар був придбаний у іншої польської компанії за 35'000 польських злотих, що на день подання декларації становить 209'213,90 грн. Порушення позивачем статті 485 МК України було виявлено Тернопільською митницею лише 26 серпня 2016 року, після надходження інформації від ДФС України, з цього числа й слід рахувати шестимісячний строк на притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На думку представника відповідача, оскаржувана постанова винесена у відповідності до положень МК України, викладені у ній обставини підтверджені належними та допустимими доказами, підстав для її скасування немає, а тому просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судді Сливка Л.М. від 14 березня 2017 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду.

Постановою Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанції по даній справі та направлено її на новий судовий огляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Черніцькою І.М. від 23 листопада 2018 року справу прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в ньому, просить його задовольнити. Звернув увагу суду на те, що в позивача відсутній склад адміністративного правопорушення у зв'язку із відсутністю умислу. Крім того, пройшов строк притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, вважає його необґрунтованим та безпідставним. Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена наданими доказами, а оскаржуване рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності прийняте у відповідності до вимог закону.

Дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.

20 вересня 2014 року ТОВ «Сокіл-Захід», в особі директора Шумського М.Б., та компанія M.VOS VOF уклали договір № 01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів, далі Товар (п. 1.1. договору). За умовами договору сторони домовились, що Товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (п. 3.1. договору). Датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice). Продавець зобов'язується забезпечити наявність всіх документів, необхідних для безперешкодного переміщення товару до кордону України (п. 3.2., 3.3. договору). Вартість товару визначається в рахунках (п. 4.2. договору).

10 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника Шумського М.Б., як замовник, уклали договір № 10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів. Згідно договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Тернопільській митниці. Дії, пов'язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (п. 1.1 договору).

03 грудня 2015 року ТОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в Тернопільську митницю ДФС попереднє повідомлення ЕЕ № 403000010/2015/100449 про намір ввезти на митну територію України товар «сідельний тягач DAF XF95.480, 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2». Перевізником зазначений ОСОБА_5.

04 грудня 2015 року через пункт пропуску «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вищевказаний товар. Водієм в пункті пропуску подано інвойс № 0161 від 01 грудня 2015 року, а також свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Завершуючи митне оформлення, 07 грудня 2015 року ТОВ «Віта-Едванс» (ОСОБА_6), як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід», подало в Тернопільську митницю ДФС митну декларацію № 403000010/2015/000697, згідно якої заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар «сідельний тягач DAF XF95.480, 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2» фактурною вартістю 2'300 євро. У графі 46 цієї декларації заявлено митну вартість товару 113'182,05 грн.

Заявлена митна вартість (113'182,05 грн.) визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 1166 від 07 грудня 2015 року, про що свідчить: код МВВ - 6, зазначений у графі 43 декларації; відмітка у графі 8 форми декларації митної вартості від 07 грудня 2015 року та сам висновок.

Фактурна вартість випливає із рахунку-інвойсу (invoys) № 0161, виданого 01 грудня 2015 року компанією VOS (Broekheuvelsestraat 2, 5524 JCHedel), на якому міститься штампи Львівської митниці ДФС - «під митним контролем» (04, 07 грудня 2015).

26 серпня 2016 року головним державним ревізором - інспектором сектору митного аудиту ГУ ДФС України складено акт про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «Сокіл Захід» вимог законодавства України з питань державної митної справи від 09 серпня 2016 року № 320/14-07/37298349. Як вбачається з цього акту та митної декларацією Республіки Польща № 15PL30301E0034549 від 03 грудня 2015 року вартість вказаного сідельного тягача становить 35'000 польських злотих, що по курсу НБУ на день подання митної декларації становило 209'213,90 грн. Отримувачем транспортного засобу є ОСОБА_8, АДРЕСА_1.

Крім того, з копії акту (а.с.45) вбачається, що лист митних органів Республіки Польща з копіями Митних декларацій де покупцями зазначено, серед іншого, ОСОБА_8, направлений ДФС України на адресу ГУ ДФС України в Тернопільській області листом від 11.04.2016 року.

Також в матеріалах справи ( а.с. 54) наявна копія митної декларацією Республіки Польща № 15PL30301E0034549 від 03 грудня 2015 року, із змісту якої можна зробити висновок, що вказаний документ був у розпорядженні відповідача вже 28 квітня 2016 року.

Листом від 13 листопада 2015 року № DIC_2015_36537 митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував ДФС України, що контракт № 01/01/2014 від 20 вересня 2014 року між ТОВ «Сокіл-Захід» та Нідерландською компанією M.VOS VOF не укладався.

02 лютого 2017 року відносно гр. ОСОБА_2 у його відсутності складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 МК України. Протокол надіслано позивачу поштовою кореспонденцією 02 лютого 2017 року.

08 лютого 2017 року заступник начальника Тернопільської митниці ДФС Саварин А.Л. розглянувши матеріали справи про порушення митних правил, виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 485 МК України в справі про порушення митних правил № 0056/403000000/17 та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 109'476,33 грн.

Виносячи постанову, заступник керівника митниці виходив із того, що директор ТОВ Сокіл-Захід» ОСОБА_2 заявив в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією ж метою органу доходів і зборів документи, а саме інвойс № 0161 від 01 грудня 2015 року, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 36'492,11 грн.

Також судом досліджено постанову судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 листопада 2016 року, яка залишена в силі постановою судді апеляційного суду Тернопільської області від 24 лютого 2017 року, та якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 за те, що він вчинив дії по переміщенні на територію України сідельного тягача DAF XF95.480, 2005 року випуску, шасі № НОМЕР_2 з приховуванням від митного контролю, а саме надав органу доходів і зборів, як підставу для переміщення товару документи, які містять неправдиві відомості про фактурну вартість, відправника та одержувача. При цьому, як випливає з постанови, вказані обставини стали відомі митним органам ще 24 травня 2016 року з отриманням Тернопільською митницею ДФС листа ГУ ДФС України в Тернопільській області від 24.05.2016 року.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступних підстав.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 статті 458 Митного кодексу України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За диспозицією ст. 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне ставлення до вчиненого. Ознаки складу порушення митних правил характеризують об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону порушення митних правил. Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов'язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Положення ч.1 п.1 ст.265 МК України визначають, що декларантами мають право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір, а згідно із ч.3 ст.265 МК України підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України.

Згідно з вимогами п. 8 ст. 4 МК України декларант- це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Відповідно до вимог ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За приписами п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку встановленого Митним кодексом України, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 293 МК України особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант.

В силу вимог ч.8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Положеннями ч. 3 ст. 75 МК України передбачено, що для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; 2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.

Відповідно до вимог п.5 ч.І ст. 4 МК України випуск товарів це надання органом доходів і зборів права на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення, відповідно до заявленої мети, а згідно із п.23 цієї ж статті митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відтак, в даному випадку митне оформлення транспортного засобу проведено Тернопільською митницею ДФС відповідно до поданої декларантом митної декларації та необхідних документів.

Саме керівник ТОВ "Сокіл-Захід" ОСОБА_2 уповноважений на здійснення волевиявлення від імені ТОВ "Сокіл-Захід", а тому останній заявляв у митній декларації відомості, необхідні для визначення митної вартості вказаного транспортного засобу, та подавав органу доходів і зборів (Тернопільській митниці ДФС) передбачені законодавством документи та відомості (зокрема, інвойс), необхідні для здійснення митного оформлення цього транспортного засобу через агента з митного оформлення митного брокера - ТОВ "Віта- Едванс".

Суд не погоджується з доводами позивача про те, що в діянні ОСОБА_2 немає умислу, оскільки він не укладав договір купівлі-продажу від 20.09.2014 №01/01/2014 NL, а це зробив попередній керівник ТОВ "Сокіл-Захід".

Листом від 13.11.2015 №DIC_2015_36537 митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував, зокрема, не лише про те, що вказаний контракт насправді між ТОВ "Сокіл-Захід" та нідерландською компанією "М. VOS VOF" не укладався, а й про те, що транспорті засоби українській компанії не продавалися та ніякі інвойси не видавалися.

Однак, ОСОБА_2, будучи керівником ТОВ "Сокіл-Захід", своїми діями - поданням як попереднього повідомлення, митної декларації та інших необхідних документів для проведення митного контролю та митного оформлення Тернопільською митницею ДФС транспортного засобу, засвідчив про виконання договору купівлі-продажу від 20.09.2014 №01/01/2014 NL, не зважаючи на те, що в дійсності вказаний транспортний засіб не продавався нідерландською компанією "М. VOS VOF" українській компанії "Сокіл- Захід".

Як уже зазначалось, при ввезенні транспортного засобу, до митних органів Республіки Польща подано митну декларацію № 15PL30301E0034549 від 03 грудня 2015 року, вартість вказаного сідельного тягача становить 35'000 польських злотих, що по курсу НБУ на день подання митної декларації становило 209'213,90 грн. Отримувачем транспортного засобу є ОСОБА_8, АДРЕСА_1.

Таким чином, що ОСОБА_2 надав агенту з митного оформлення документи, яких в природі не існує (контракт та інвойс), оскільки жодних правовідносин між ТОВ "Сокіл Захід" та нідерландською компанією "М. VOS VOF" ніколи і не було, в тому числі з приводу купівлі - продажу вживаного автотранспорту.

В дійсності автотранспорт придбавали приватні особи на території Європейського Союзу за готівку, в той час для державних органів України створювалася видимість нібито здійснення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Сокіл -Захід", а насправді - легалізація в Україні ввезеного вживаного автотранспорту саме через ТОВ "Сокіл -Захід" та особистого сприяння його керівника, ОСОБА_2

Також, підтвердженням умисного характеру вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є подання серед інших необхідних документів на митницю через агента з митного оформлення ТОВ "Віта-Едванс" висновку експертного товарознавчого дослідження від 07 грудня 2015 року (а.с.39) та акту про проведення огляду транспортного засобу (а.с. 126,127). Зазначені документи вказують на те, що саме ОСОБА_2, а не хтось інший, звернувся до експерта із заявою про проведення товарознавчого дослідження цього транспортного засобу, це дослідження проводилося у присутності ОСОБА_2 та на підставі наданих ним копій документів, серед яких обов'язково мають бути інвойс і техпаспорт. В присутності ОСОБА_2 проводився огляд транспортного засобу в ЗМК ТОВ «Інтерброк» по вул. Текстильна, 28 в місті Тернополі 07 грудня 2015 року, разом з агентом з митного оформлення.

Роль агента з митного оформлення зводиться до виконання трудової функції, оскільки останній перебуває у трудових відносинах із митним брокером - товариством "Віта Едванс", а останнє, як це передбачено п. 63 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 416 МК України, є уповноваженою особою декларанта, що надає послуги з декларування товарів. З огляду на це, ні в агента з митного оформлення, ні в митного брокера немає спеціальної мети - ухилення від сплати митних платежів (в даному випадку неправомірне зменшення їх розміру), що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Це також підтверджується письмовими поясненнями митного брокера ОСОБА_6 (а.с.118) який повідомив, що всі документи для митного оформлення йому надавав саме ОСОБА_2

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 є ознаки порушення митних правил передбачених ст. 485 МК України

Разом з тим, відносно строку притягнення позивача до адміністративної відповідальності, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Відтак, при розгляді справ про порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та вирішенні питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з'ясовувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення органом доходів і зборів.

За змістом ст. 491 МК України передбачене ст. 485 МК України правопорушення може бути виявлено посадовими особами органу доходів і зборів безпосередньо (під час переміщення через митний кордон чи митного оформлення товарів, тощо) або ж внаслідок офіційних письмових повідомлень про вчинення особою порушення митних правил, отриманих від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій статті 319 цього Кодексу або офіційного письмового повідомлення про вчинення порушення митних правил, отриманого від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Як було зазначено вище, в матеріалах справи містяться дані, про те, що лист митних органів Республіки Польща з копіями Митних декларацій де покупцями зазначено, серед іншого, ОСОБА_8 ДФС України на адресу ГУ ДФС України в Тернопільській області були надіслані листом від 11.04.2016 року та були наявні в Тернопільській митниці не пізніше 28 квітня 2016 року (а.с. 52), про що свідчить штамп Тернопільської митниці на документі.

Суд не бере до уваги доводи представника Тернопільської митниці ДФС про те, що строк притягнення до адміністративної відповідальності слід рахувати від дати складання акту про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Сокіл Захід» вимог законодавства з питань дотримання митної справи від 09.08.2016 року(а.с. 44).

Так, відповідно до вимог п. 137, 139 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11), суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Аналізуючи в сукупності наведенні вище докази, суд приходить до висновку, що наявні у справі докази підтверджують той факт, що ще в квітні 2016 року Тернопільська митниця ДФС отримала всю необхідну інформацію, для складання протоколу про порушення митних правил.

День, коли посадова особа митниці вирішила скласти акт про результати перевірки та протокол про порушення митних правил, тобто є невизначеним, не може вважатися днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення, та суперечить принципу правової визначеності як складової верховенства права.

Крім того, положення ч.2 ст. 467 МК України передбачає початок перебігу строку притягнення до адміністративної відповідальності саме з дня виявлення адміністративного правопорушення, а не його фіксування в протоколі чи акті.

Таким чином, враховуючи те, що порушення ОСОБА_2 митних правил органом доходів і зборів було виявлено в квітні 2016 року, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності від 08 лютого 2017 року винесена поза межами шестимісячного строку передбаченого статтею 567 МК України.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

В силу ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право , серед іншого, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення .

Таким чином, суд приходить до остаточного висновку, що постанову від 08 лютого 2017 року винесену заступником начальника Тернопільської митниці ДФС Саварин А.Л. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 485 МК України у справі про порушення митних правил № 0056/403000000/17 слід скасувати та провадження по справі про порушення митних правил закрити, у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності на день її винесення. .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 2, 5, 6, 9,77, 90, 242 - 246, 250, 255, 286, 295, 297, п. п. 15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Тернопільська митниця Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил задовольнити частково.

Постанову у справі про порушення митних правил № 0056/403000000/17 від 08 лютого 2017 року, винесену в.о. заступника начальника митниці - начальника управління Тернопільської митниці ДФС, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 109'476,33 гривень - скасувати.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_2 за ст. 485 Митного кодексу України - закрити.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: Тернопільська митниця Державної фіскальної служби, місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39420537.

Рішення суду складено та підписано 20 лютого 2019 року.

Головуючий