Ухвала суду № 80003020, 21.02.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2019 Справа №607/19836/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого-судді Братасюка В.М., за участю секретаря Созанської Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі заяву про відвід головуючого судді Черніцької І.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання майна спільною сумісною власністю,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Чурніцька І.М.) перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання майна спільною сумісною власністю.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.02.2019року передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України. Провадження у даній справі зупинено до вирішення питання про відвід .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 21.02.2019року вирішення питання про відвід передано судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюку В.М.

На підставі вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

У заяві про відвід позивач та його представники посилаючись на те, що суд відкрив провадження у справі та здійснює розгляд справи в супереч вимогам діючого законодавства. Зокрема судові повістки на адресу позивача не направлялися рекомендованим повідомленням; відзив поданий відповідачем з порушенням вимог ст.178 ЦПК України; відзив з усіма додатками на адресу позивача не направлявся; на підтвердження доводів відповідача викладених у відзиві, останнім не подано підтверджуючих документів; відповідачем не надано перелік документів, що додаються до відзиву; відповідачем не долучено попередній розрахунок суми судових витрат; відзив та докази не подані до першого судового засідання; клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не відповідає дійсності; судом не винесено ухвали про прийняття змінених позовних вимог, тощо.

Крім того, під час ознайомлення із матеріалами справи, позивачем виявлено, що у справі відсутній опис, справа не прошита, частково сторінки пронумеровані олівцем, в матеріалах справи виявлений повторний відзив, що не передбачено ЦПК України.

Посилаючись на вищенаведене, вважає, що вказані дії головуючого судді викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, просить заяву задовольнити.

Відповідно до вимог ч. ч. 1,4 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу) якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Розглянувши заяву та матеріали справи, суд вважає, що підстав для відводу головуючого судді Черніцької І.М., згідно доводів заявника не має, з огляду на наступне.

Встановлено, що згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2018 року, автоматизованою системою документообігу суду позов було розподілено головуючому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцькій І.М.

20.02.2019 року заявлено відвід судді Черніцькій І.М. у даній справі, з підстав існування обставин, які викликали сумнів в неупередженості та об'єктивності судді, а саме те, що суд відкрив провадження у справі та здійснює розгляд справи в супереч вимогам діючого законодавства. Зокрема судові повістки на адресу позивача не направлялися рекомендованим повідомленням; відзив поданий відповідачем з порушенням вимог ст.178 ЦПК України; відзив з усіма додатками на адресу позивача не направлявся; на підтвердження доводів відповідача викладених у відзиві, останнім не подано підтверджуючих документів; відповідачем не надано перелік документів, що додаються до відзиву; відповідачем не долучено попередній розрахунок суми судових витрат; відзив та докази не подані до першого судового засідання; клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не відповідає дійсності; судом не винесено ухвали про прийняття змінених позовних вимог, тощо.

Крім того, під час ознайомлення із матеріалами справи, позивачем виявлено, що у справі відсутній опис, справа не прошита, частково сторінки пронумеровані олівцем, в матеріалах справи виявлений повторний відзив, що не передбачено ЦПК України

Проте вказані підстави відводу, не свідчать про упередженість головуючого судді Черніцької І.М., так як сам по собі факт незгоди позивача із процесуальними рішеннями головуючого судді по справі, долучення, на його думку, відповідачами неналежних та недостовірних доказів не є підставою для відводу судді.

У судовому засіданні 23 січня 2019 року ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, було прийняло до розгляду уточнену позовну заяву позивача.

Відзив ОСОБА_2 долучений судом до матеріалів справи в судовому засіданні 05 листопада 2018 року поданий з дотриманням вимог ст. 178 ЦПК України.

Крім цього слід відзначити, що сам по собі розгляд справи під головуванням судді Черніцької І.М., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання майна спільною сумісною власністю, не може свідчити про її упередженість чи необ'єктивність у даному провадженні за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів вважати, що існують якість суб'єктивні чи об'єктивні критерії, котрі дозволяють позивачу та його представникам зробити висновок про неможливість забезпечення його конвенційного права на справедливий суд під головуванням судді Черніцької І.М.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав визначених статтею 36 ЦПК України для відводу головуючого судді Черніцької І.М., а тому у задоволенні заяви позивача та його представників про відвід головуючого судді слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 та його представників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відвід головуючого судді Черніцької І.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання майна спільною сумісною власністю - відмовити.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк