Рішення № 80002359, 20.02.2019, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/75/19

Справа № 582/10/19

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Жмурченко В.Д.,

за участю секретаря - Коваль В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівської селищної ради, Сумської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, звернувся до суду з даним позовом, та просить суд винести рішення, яким визнати за ним, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок, на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,38 га., яка належала померлій ОСОБА_2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі з наведених у позові підстав.

Представник Недригайлівської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, відповідача по справі, у судове засідання не прибув, але надав суду заяву, в якій позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розглядати справу без його участі.

У зв'язку із визнанням відповідачем обставин, які наведені позивачем у позовній заяві на підтвердження своїх вимог, суд вважає, що ці обставини не підлягають доказуванню і оцінює їх як достовірні докази.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачами позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 роз`яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які кожний окремо, підтвердили факт придбання у ОСОБА_2 і добросовісного володіння житловим будинком з надвірними будівлями і спорудами, та земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та продовжує відкрито, безперервно володіти даним нерухомим майном більше десяти років, дослідивши матеріали справи, пересвідчившись, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння як ознаки набувальної давності за статтею 344 ЦКУкраїни, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений в тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного документа, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування положень частини першої статті 344 ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що право позивача підлягає захисту в обраний ними спосіб - на підставі частини першої статті 344 ЦК України за позивачем ОСОБА_1 слід визнати право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Недригайлівської селищної ради, Сумської області, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на садибний (індивідуальний) житловий будинок, на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства загальною площею 0,38 га., яка належала померлій ОСОБА_2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів, з урахуванням п.п. 5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 15.12.2017, до Сумського апеляційного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко