Рішення № 80002173, 15.02.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/18569/18

Провадження №2/592/585/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого - судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання – Мазіної К.С., позивача – ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і вимоги обґрунтовує тим, що він є власником будинку №6 по вул. Перова в м. Суми. У червні 2003 року до нього звернулася ОСОБА_3, з якою він на той час працював в СКБ ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання» з проханням зареєструвати у нього її сина ОСОБА_2 При цьому вона пояснила, що син має намір виїхати на заробітки і жити не буде, а вона не може його зареєструвати з причини того, що у неї в квартирі немає лічильників і у разі реєстрації сина за її адресою вона буде нести зайві витрати за комунальні послуги, якими він користуватися фактично не буде. Ним було надано згоду на реєстрацію відповідача за його місцем проживання. Після реєстрації відповідач пообіцяв, що працевлаштується в місті Києві та з реєстрації зніметься, однак, до цього часу цього не зробив. Таким чином, з часу реєстрації з 2003 році і по цей час відповідач не живе за місцем реєстрації з власної волі, жодних перешкод з його боку для проживання відповідача не створювалось і він про намір вселитися не заявляв. Відповідач зареєстрований за його адресою, але без поважних причин не живе за місцем реєстрації протягом останніх п’ятнадцяти років.Йому не вдалося встановити місце фактичного проживання відповідача. Домовленості між ними стосовно збереження права відповідача на житло у належному позивачу на праві власності будинку не існує, а тому він вважає, що відповідач втратив право на користування житлом. Крім того, зазначає, що реєстрація відповідача суттєво обмежує його право власності, оскільки він без зняття його з реєстрація не може повноцінно реалізувати своє право на розпорядження будинком. В зв’язку з чим він вимушений звернутись до суду та просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування житлом за адресою: м.Суми, вул. Перова, буд.6.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з зазначених в позові підстав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом опублікування повідомлення на офіційному веб-сайті суду, однак, до суду не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник третьої особи – Управління державної міграційної служби України в Сумській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, заслухавши пояснення позивача, показання свідків, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав:

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 04 листопада 1993 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу ОСОБА_1 належить на праві приватної власності одноквартирний будинок, що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Перова,6 (а.с.5).

В будинку за адресою: м.Суми, вул. Перова,6 також зареєстровані: позивач – ОСОБА_1, його син ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2, що підтверджується довідкою про склад сім`ї або про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку, осіб (а.с.6) та будинковою книгою (а.с.7-8).

Між сторонами склалися правовідносини, що витікають з здійснення права власності та регулюються Цивільним кодексом України.

За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім’ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім’ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

З липня 2003 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований в житловому будинку по вул.Перова,6 в м.Суми, але в будинку не проживає без поважних причин протягом останніх п’ятнадцяти років.Позивачу не вдалося встановити його фактичне місце проживання.

Викладені обставини підтвердили допитані судом свідки.

Свідок, ОСОБА_5, який є сусідом позивача, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснив, що відповідача по справі ОСОБА_2 ніколи не бачив так як він за адресою місця проживання позивача не проживає.

Свідок ОСОБА_6, яка є матір’ю відповідача ОСОБА_2 пояснила, що її син ОСОБА_2 ніколи не проживав у позивача, тільки був зареєстрований. Його речей там не має. Знає, що ОСОБА_2 виїхав за кордон.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не мешкає в будинку за адресою м.Суми, вул.Перова,6 понад п'ятнадцять років без поважних причин.

Діями відповідача порушені права позивача, як власника цього житла. Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належить право користування, володіння та розпорядження своїм майном. Згідно із ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Отже, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити і визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом за адресою: м.Суми, вул.Перова, буд.6.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 (місце реєстрації м.Суми вул.Перова, буд.6, НОМЕР_1) таким, що втратив право користування житлом за адресою м.Суми, вул.Перова, буд.6.

На рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м.Суми. При оголошенні вступної та резолютивної частини судового рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Котенко