Вирок № 80001799, 20.02.2019, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2375/18

Провадження №1-кп/573/42/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

прокурора: Чухіля С.С. ,

обвинуваченого: ОСОБА_1І,

захисника: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля об’єднані кримінальні провадження, які зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 24 листопада 2018 року за № 12018200130000608 та 29 грудня 2018 року за №12018200130000658 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку у лікаря психіатра перебуває з діагнозом «психічний інфантилізм», не інвалід, раніше судимого:

- 13 вересня 2018 року Ковпаківським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу на користь держави в сумі 850, штраф сплачено 27 грудня 2018 року, судимість не знята та не погашена

за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 345 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 листопада 2018 року вранці ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, вирішив викрасти кукурудзу для власних потреб. Переслідуючи корисливу мету повторного викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді завдання шкоди потерпілому, ОСОБА_1 взяв із собою вісімдесят вісім полімерних мішків та близько 07.00 год. ранку 24 листопада 2018 року прийшов до поля № 37.18.01.07.30.19, розташованого біля с. Гуринівка Гуринівської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Зайшовши на територію кукурудзяного поля ОСОБА_1 впевнившись, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, шляхом вільного доступу таємно викрав 9 500 качанів кукурудзи, які належали ПП «Дружба 6» (код ЄРДПОУ: 34583906), які він поскладав у 88 полімерних мішків, які лежали в полі, щоб у подальшому винести за межі та розпорядитись на власний розсуд.

В подальшому ОСОБА_1, під час вчинення даних дій близького 13.00 год. того ж дня був виявлений охоронцями СТОВ «Дружба Нова», які завадили останньому довести свій злочинний намір до кінця. При цьому, на зазначеному вище полі було виявлено 88 мішків з качанами кукурудзи в кількості 9 500 шт. Таким чином, ОСОБА_1 з причин, що не залежали від цього волі не виконав усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Відповідно до довідки, виданої ПП «Дружба 6» станом на 27 листопада 2018 року вартість 1 початку кукурудзи складає 3 грн. 80 коп. Загальна вартість 9 500 качанів кукурудзи становить 36 100 грн.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_1 усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від цих дій у виді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому – ПП «Дружба-6» та бажав їх настання, тобто вчинив злочин з прямим умислом.

Крім того, 29 грудня 2018 року ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, близько 14.00 год. перебував на вул. Грушевського в м. Білопілля. В цей час по зазначеній вулиці на службовому автомобілі марки «Mitsubishi Outiander PHEV» державний номерний знак 0923, рухались начальник сектору реагування патрульної поліції № 1 Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 та інспектор сектору реагування патрульної поліції № 1 Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4, які несли службу у добовому наряді та здійснювали охорону громадського порядку, при цьому перебували в однострої встановленого зразку та в світловідбиваючих жилетах світло-зеленого кольору з написом «Поліція».

ОСОБА_1, помітивши службовий автомобіль працівників поліції, змінив поведінку та почав рухатись в протилежному напрямку від автомобіля поліції, у зв’язку з чим працівники поліції зупинились біля нього. Інспектор СРПП № 1 Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_1, встановив його особу, представився та згідно ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» провів поверхневий огляд ОСОБА_1, у ході якого виявив в останнього у внутрішній кишені куртки невідомий згорток. На прохання дістати та показати згорток ОСОБА_1 намагався втекти та різко викинув з внутрішньої кишені куртки невідомий паперовий згорток.

Після цього, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про необхідність направитись до Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області для відібрання у нього пояснень та проходження в подальшому огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння, оскільки у ОСОБА_1 були явні ознаки алкогольного сп’яніння.

В цей час, ОСОБА_1 у відповідь почав висловлюватись нецензурною лайкою та почав чинити активний опір поліцейському ОСОБА_4, хапаючи його за формений одяг та намагався піти з місця події.

Відповідно до ст. ст. 42, 45 Закону України «Про Національну поліцію» до ОСОБА_1 було застосовано спеціальний засіб кайданки, які були застебнуті попереду тулуба, та ОСОБА_1 поміщено до службового автомобілю марки «Mitsubishi Outiander PHEV» державний номерний знак 0923 на заднє сидіння. Поряд з ним з правого боку сів інспектор СРПП № 1 Білопільського ВП старший лейтенант поліції ОСОБА_4

Перебуваючи у службовому автомобілі, ОСОБА_1 продовжував вчиняти активні дії та намагався вийти з автомобілю, через що ОСОБА_4 тримав його обома руками за праве передпліччя. Під час цього, ОСОБА_1 різко підвів свою руку, за яку його тримав ОСОБА_4 до обличчя та вкусив інспектора сектору реагування патрульної поліції № 1 Білопільського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 за мізинець правої руки, чим перешкоджав виконувати працівнику правоохоронного органу свої службові обов’язки та наніс останньому тілесні ушкодження у виді : рани на передній поверхні нігтевої фаланги 5 пальця правої кисті; 2 садна на тильній поверхні нігтевої фаланги 5 пальця правої кисті, які відносяться до категорії Легких.

Здійснюючи умисні незаконні дії, ОСОБА_1 усвідомлював їх суспільно-небезпечний характер, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нанесення легкого тілесного ушкодження працівнику поліції від цих дій та бажав їх настання, тобто вчинив злочин з прямим умислом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, зокрема пояснив, що 24 листопада 2018 року в ранковий час він, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: м. Білопілля, вул. Макаренка, 7/16 Сумської області, взяв із собою 90 полімерних мішків, які придбав напередодні у магазині та прийшов до поля, розташованого біля с. Гуринівка Білопільського району Сумської області. Зайшовши на територію кукурудзяного поля та впевнившись, що його дії залишаються непомітними, він почав виривати кукурудзу та складати її у мішки які брав із собою. Приблизно о 13 годині він був виявлений охоронцями поля, які викликали поліцію. При цьому він припинив свої дії, хоча два мішки залишилися пустими, які він ще не встиг заповнити кукурудзою, тобто він нарвав 88 мішків кукурудзи.

Також ОСОБА_1 пояснив, що 29 грудня 2018 року близько 14.00 год. він, вживши алкогольні напої перебував на вул. Грушевського в м. Білопілля та помітив службовий автомобіль працівників поліції, почав рухатись в протилежному напрямку від автомобіля поліції, у зв’язку з чим працівники поліції зупинились біля нього. Інспектор поліції ОСОБА_4 підійшов до нього, представився та встановив його особу, а потім провів його поверхневий огляд, у ході якого виявив у внутрішній кишені куртки згорток. На прохання дістати та показати згорток він намагався втекти та різко викинув з внутрішньої кишені куртки паперовий згорток. Після цього, інспектор повідомив йому про необхідність направитись до відділу поліції для відібрання у нього пояснень та проходження в подальшому огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Проте, він почав вести себе агресивно та почав чинити опір поліцейському, хапаючи його за формений одяг та намагався піти з місця події. Тоді до нього застосували кайданки та посадили до службового автомобілю на заднє сидіння, куди також сів інспектор поліції ОСОБА_4 Перебуваючи в автомобілі, він продовжував вчиняти активні дії та намагався вийти з автомобілю, через що ОСОБА_4 тримав його обома руками, він різко підвів свою руку, за яку його тримав ОСОБА_4 до обличчя та вкусив інспектора поліції за мізинець правої руки. У вчиненому розкаюється.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, відповідно до яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При цьому встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій. Також судом учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Заслухавши обвинуваченого ОСОБА_1, повно, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ, наданий стороною обвинувачення, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв’язку за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальних актах та вироку суду, доведена повністю.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, а за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків.

При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_1 суд враховує наступне.

Згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості та від якого тяжких наслідків не настало, його особу та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім’ї, його матеріальний стан, тощо.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 згідно із ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки він критично оцінив вчинений ним злочин, своєю поведінкою під час судового провадження прагнув зменшити негативні наслідки своєї протиправної поведінки, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку шляхом повернення викраденого майна.

Обставиною, що згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_1 є рецидив злочинів та вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп’яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Органом досудового розслідування обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, крім вказаних вище, зазначено також : вчинення злочину у зв’язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов’язку. Проте, оскільки дана обставина, передбачена у ч. 2 ст. 345 КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд керуючись вимогами ч. 4 ст. 67 КК України, не враховує її при призначенні покарання.

Також суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше судимий за корисливий злочин, має не зняту та не погашену судимість, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, на обліку у лікаря психіатра перебуває з діагнозом «психічний інфантилізм», не інвалід, не працюючий, за місцем проживання характеризується як особа, по відношенню до якої скарг від мешканців міста не надходило (а. с. 77-88 ).

Крім того, судом враховується думка представника потерпілого – Приватного підприємства «Дружба 6» - ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_4, які претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_1 не мають, про що надали до суду письмові заяви (а. с. 68,74 ).

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_1 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Отже, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з урахуванням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого.

На думку суду, призначення покарань обвинуваченому забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.

Приймаючи таке рішення, суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004).

Вимога додержання справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, які відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Зазначене узгоджується із положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, якою гарантовано право кожного при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таким чином, враховуючи сукупність зазначених вище обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, з урахуванням особи обвинуваченого, його відношення до скоєного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік, за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, покарання у вигляді обмеження волі на строк два роки, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком на два роки. Одночасно суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

На переконання суду, призначене покарання достатнє для виправлення та перевиховання ОСОБА_1, відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- 9 500 качанів кукурудзи, які передані на зберігання під розписку фахівцю служби безпеки СТОВ «Дружба Нова» ОСОБА_6- залишити власнику- ПП «Дружба 6» (а. с. 89 );

- пакет № 1 з марлевим тампоном зі змивом речовини бурого кольору з куртки ОСОБА_1 та пакет № 2 з контрольним зразком марлевого тампону до пакету № 1 вилучені 29 грудня 2018 року у ході проведення ОМП, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження № 12018200130000658 необхідно знищити (а. с.93 ).

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд також не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 345 КК України, і призначити йому покарання за:

-ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року обмеження волі ;

-ч. 2 ст. 345 КК України у виді 2 років обмеження волі .

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі строком 2 ( два) роки з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- 9 500 качанів кукурудзи, які передані на зберігання охоронцю СТОВ «Дружба Нова» - залишити власнику ПП «Дружба-6»;

- пакет № 1 з марлевим тампоном зі змивом речовини бурого кольору з куртки ОСОБА_1 та пакет № 2 з контрольним зразком марлевого тампону до пакету № 1 вилучені 29 грудня 2018 року у ході проведення ОМП, які зберігаються у матеріалах кримінального провадження № 12018200130000658 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя