Рішення № 80001129, 21.02.2019, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21.02.2019

Справа № 497/2008/18

Провадження № 2-а/497/4/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Кодінцевої С.В.

за участю секретаря судового засідання – Ковтун О.І.,

позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Болград адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про скасування постанови, закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, в якому просить визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення №24 від 26.10.2018 року, винесену адміністративною комісією виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області противоправною та скасувати постанову про притягнення його, позивача, до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП, провадження по справі закрити.

Свої вимоги мотивує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не вчиняв цього правопорушення, не знав, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, тобто у постанові вказані недостовірні відомості. Листом від 20.09.2018 року він, позивач був повідомлений про розгляд протоколу №20 від 12.09.2018 року, складений начальником інспекції з благоустрою Болградської міської ради ОСОБА_3. Але у період з 26.10.2018 року по 07.11.2018 року він, позивач перебував у службовому відрядженні за межами України, та не міг фізично бути присутнім на засіданні комісії при розгляді протоколу, складеного відносно нього, про що телефонним зв’язком повідомив секретаря адмінкомісії.

Позивач, посилаючись на положення ст.268 КУпАП стверджує, що він бажав надати пояснення, докази на засіданні комісії, проте був позбавлений такого права, оскільки комісія не врахувала його відсутність і розглянула протокол.

Зі змісту постанови слідує, що на території, прилеглій до ТОВ «Продукт-Сервіс» по вул.Училищна, 120, м.Болград, Одеська область, систематично не проводиться санітарне очищення та прибирання території, в зв’язку з чим порушено п.п.4.2.1 Правил благоустрою території м. Болград. Однак по твердженню позивача ТОВ «Продукт-Сервіс» за вказаною у протоколі і постанові адресою: вул. Училищна, №120, м. Болград, Одеська область не володіє об’єктами нерухомості, а лише орендує одну кімнату на другому поверсі, тому не виникає у ТОВ обов’язків в розумінні п.4.2.1 Правил благоустрою.

А відтак, накладення на нього, як директора ТОВ «Продукт-Сервіс» адміністративного стягнення є безпідставним, а тому постанова підлягає скасуванню.

Крім цього, йому не було повідомлено про час та місце складення протоколу та не ознайомили з ним. З цих підстав, позивач вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 21.11.2018 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про скасування постанови, закриття провадження по справі та призначено судовий розгляд на 10:00 годину 30.11.2018 року.

30.11.2018 року розгляд справи знято з розгляду у зв’язку з відрядженням судді та повторно призначеного на 10:00 годину 17.01.2019 року.

В судове засідання 17 січня 2019 року позивач, будучи повідомленим належним чином – не прибув. Причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні 21.02.2019 року позивач підтримав доводи, викладені в адміністративному позові, наполягав на його задоволенні, та надав пояснення з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача ОСОБА_2, діюча на підставі довіреностей від 24.07.2018 року № 962/02-12 (а.с.24). від 24.01.2019 року за №123/02-12 (а.с.44), заперечувала доводи позивача, наполягала на відмові в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наслідками досліджених в судовому засіданні матеріалів про адміністративне правопорушення, наданих Болградською міською радою Одеської області відносно ОСОБА_1, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП (а.с.25-34) вбачається, що 12.09.2018 року о 14 год. 30 хв. начальником інспекції з благоустрою території міста Болград ОСОБА_3 складено протокол № 20 про те, що ОСОБА_1, директор ТОВ «Продукт-Сервіс», розташованого за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Училищна, буд. 120 порушив п.4.2.1 Правил благоустрою території м.Болград – на території прилеглій до будівлі ТОВ «Продукт-Сервіс» за адресою: вул.Училищна, №120, м. Болград, Одеська область спостерігаються зарослі бур’янів, багаточисленні порослі береста і айланта, чим порушив вимоги ст.152 КУпАП (а.с.27).

13.09.2018 року секретарем адміністративної комісії направлено директору ТОВ «Продукт-Сервіс» ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП на 18.09.2018 року о 10:00 годині. Але у зв’язку з тим, що не надійшло підтвердження про отримання вищевказаного повідомлення ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 26.10.2018 року на 14:00 годину, про що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся (а.с.31, 32).

Вказаний протокол стосовно ОСОБА_1 розглянуто адміністративною комісією Болградської міської ради Одеської області 26 жовтня 2018 року у його відсутність, та постановою №24 притягнуто директора ТОВ «Продукт-Сервіс» до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850.00 гривен (а.с.33).

У вказаній постанові зазначено, що позивач не забезпечив санітарний стан фасадної частини будівлі ТОВ «Продукт-Сервіс» за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Училищна, буд. 120, чим порушив п.п. 4.2.1. Правил благоустрою території м. Болград Одеської області.

Згідно виписки з протоколу №18 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Болградської міської ради секретарем комісії було повідомлено про те, що ОСОБА_1 не прибув на засідання комісії, хоча і повідомлений належним чином. Однак в телефонному режимі ОСОБА_1 просив перенести розгляд названого протоколу на іншу дату в зв’язку з його відсутністю, хоча письмового клопотання не подав. За наслідками голосування членів комісії, було прийнято рішення розглядати протокол у відсутність особи, відносно якої він складений – ОСОБА_1 (а.с.34).

Згідно з п. 1 ст.247 КУпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Пунктом 1 ч.1 ст.213 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.

Статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері благоустрою (Закон України «Про благоустрій населених пунктів»).

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Надалі, положення статті 1 цього ж Закону визначають, що територія (в населеному пункті) - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.

Положеннями ч. 2 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» врегульовано, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані: 1) утримувати в належному стані закріплені в установленому порядку за ними території; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів.

Частиною 2 ст.18 цього Закону визначено обов’язки підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів, а саме:

1) утримувати в належному стані території, надані їм в установленому законом порядку;

2) утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини);

3) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини;

4) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку …

Суб'єкт адміністративного проступку - як громадяни, так і посадові особи.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

Санкцією цієї статті встановлено накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Статтею 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено повноваження сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів

1.До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить:

1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів;

2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів;

3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб);

4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Частиною другою цієї статті визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Згідно із п.п.4.2.1. Правил благоустрою території м. Болград, забезпечення в ньому чистоти і порядку, затвердженими рішенням Болградської міської ради від 28.12.2011 року №474-VІ встановлюється обов’язок підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам утримувати в належному санітарному стані території об'єктів благоустрою, закріплені та прилеглі території, надані їм в установленому порядку, у тому числі утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти або їх частини.

ОСОБА_4 внутрішніх справ від 22.07.2010 р. N 10/5-4904 «Щодо обов'язку прибирати прилеглу територію» зазначає, що документами, що є підставою для визначення території підприємства, за яку воно несе відповідальність згідно зі статтею 152 КУпАП, є договір оренди чи свідоцтво на право власності на відповідну земельну ділянку.

Суд дійшов до висновку, що із зазначених норм випливає, що адміністративну відповідальність за неналежне утримання об'єктів благоустрою (їх частин) несуть саме особи, які є власниками, користувачами або балансоутримувачами зазначених об'єктів або земельних ділянок.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав, до суду жодних належних доказів відносно того, що ТОВ «Продукт-Сервіс» дійсно є власником, користувачем або балансоутримувачами будівлі, розташованої за адресою: вул. Училищна, 120, м. Болград, Одеська область, і що земельна ділянка, на якій розташована вказана будівля передана ТОВ «Продукт-Сервіс» у користування.

Суд розцінює критично твердження представника відповідача, що для притягнення до відповідальності за ст.152 КУпАП керівника ТОВ «Продукт-Сервіс» вони користувалися виключно наявною інформацією про реєстрацію юридичної особи за вказаною адресою, і що цього є достатнім, проте така позиція відповідача є хибною, оскільки не узгоджується з положеннями Закону України «Про благоустрій населених пунктів», та Правил благоустрою території м.Болград, забезпечення в ньому чистоти і порядку.

Під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності не з'ясовано та не доведено права та обов'язки позивача щодо того приміщення, споруди, у зв'язку з неналежним утриманням якого його притягнуто до адміністративної відповідальності. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення неможливо з'ясувати, з яких міркувань виходив відповідач під час визначення позивача в якості відповідальної особи, що має нести адміністративну відповідальність за такий проступок.

Таким чином, відповідачем не доведено, що саме позивач є тією належною особою, яка, в силу положень Правил благоустрою території міста Болград, забезпечення в ньому чистоти і порядку, повинен був вжити заходів, щодо забезпечення чистоти і порядку на території, прилеглій до будівлі, за адресою: вул. Училища, №120, м. Болград, Одеська область.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» N 9 від 01.11.96 року - докази повинні визнаватися здобутими незаконним шляхом, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини, встановленого кримінально - процесуального законодавства або не уповноваженою на те особою, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Надані матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності не місять доказів, які дозволяли встановити наявність усіх елементів складу адміністративного проступку в діях позивача, що позбавляло відповідача повноважень робити висновок про його винність у його вчиненні та приймати рішення, що оскаржуються в цьому провадженні. Наведені обставини зобов'язують суд скасувати оскаржувану постанову із закриттям відповідного провадження.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За правилом частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведене правило покладає обов'язок доведення правомірності свого рішення на суб'єкта владних повноважень, відповідно, в цій категорії судових справ діє презумпція вини відповідача суб'єкта владних повноважень, що може бути заперечено за допомогою відповідних та достатніх доказів, що в цій справі вчинено не було.

Отже, відповідачем були порушені принципи всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття посадових осіб відповідача, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, особи, яка притягається до відповідальності та інше), не було досліджено суть правопорушення та особу суб'єкта правопорушення.

Встановлені судом обставини надають суду підстави для висновку про обґрунтованість рішення про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі у зв'язку з недоведеністю вини позивача та невірним встановленням суб'єкта правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 293 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може скасувати постанову і закрити провадження.

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Положеннями ч.1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП, то судовий збір в розмірі 768.40 гривен слід стягнути з виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст.9, 152, 213, 241, 251, 252, 268, 280, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 5, 7, 9, 71-77, 90, 139, 241-244, 246, 268, 271, 286 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Болградської міської ради Одеської області серії № 24 від 26.10.2018 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП і накладення на нього штрафу в сумі 850.00 гривен - скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 768.40 гривен.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.В.Кодінцева