Рішення № 80000193, 21.02.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4894/18

Провадження № 2/484/234/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання – Панчук О.М.

за участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП "Тепло" про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

26.10.2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що йому на підставі Договору дарування, посвідченого 24.07.2003 року приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу, належить квартира АДРЕСА_1. Він є єдиним власником цієї квартири та особовий рахунок відкрито на його ім’я.

Договір з відповідачем на поставку теплової енергії він не укладав, теплову енергію йому відповідач поставляв неякісно, позивач регулярно сплачував її вартість, однак у нього у зв’язку з тяжким матеріальним станом виникла заборгованість.

В порушення вимог Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 року, обмеження чи припинення йому теплопостачання після письмового попередження відповідач не здійснив.

ОСОБА_1 неодноразово звертався і до Первомайського міськвиконкому і до відповідача з проханням від’єднати його квартиру від теплопостачання, однак цього здійснено не було.

В 2011 році відповідач звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті теплопостачання і вказав заборгованість в сумі 5179,63 грн. За його заявою суд виніс ухвалу, відповідно до якої скасував судовий наказ і роз'яснив КП «Тепло» порядок звернення до суду з питання стягнення заборгованості в позовному провадженні. Більше КП «Тепло» з позовом про стягнення з нього суми заборгованості не зверталось.

Однак, відповідно до розрахунку, який надавався до заяви про видачу судового наказу станом з 2006 року по 01.04.2011 рік заборгованість складала 5179 грн. Цю заборгованість перенесено в нову роздруківку за період з 01.04.2011 року по 01.11.2017 року, яку було видано на його прохання.

Тобто можна вважати, що строк позовної давності для стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 2006 року по 01.11.2017 року минув, оскільки фактично ця заборгованість за період до 01.04.2011 року.

Пунктом 3 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавець послуг, тобто КП, зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання послуг з теплопостачання, всупереч нормам чинного законодавства договір не укладено.

Відповідно до частини 1 підпункту 14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійна заборгованість – заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно із вимогами п.п.4.11 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999 року, безнадійна дебіторська заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності, та вона підлягає списанню з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив дану заборгованість в сумі 4935,00 грн. за період з 2006 року по 01.11.2017 року, щодо якої минув строк позовної давності, визнати безнадійною та списати її з його особового рахунку.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, так як позивач обґрунтовує свою вимогу щодо списання нарахованої суми боргу за послуги теплопостачання, посилаючись на те, що він не укладав Договір з КП «Тепло» на поставку тепла в його квартиру за адресою м. Первомайськ, вул. Достоєвського, 12/134.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг згідно зі ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», здійснюються виключно на договірних засадах. А саме споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг (ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 24 ЗУ «Про теплопостачальною») з теплопостачальною організацією.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послуги, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Оскільки КП «Тепло» надавало послуги центрального опалення за адресою, де мешкає позивач, а він в свою чергу частково сплачував вартість отриманих послуг, а також отримував субсидію на централізоване опалення (з лютого 2011 року), то вважає, що позивач та відповідач перебували у цивільно-правових відносинах.

На момент утворення КП «Тепло» (05.06.2009 р.) на особовому рахунку позивача (11312) значилась заборгованість за отримані послуги в розмірі 3234,87 грн.

Стосовно питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках, то позивач не виконав умови процедури відключення квартири від системи ЦО, як того вимагає законодавство та не надав теплопостачальній організації затверджений Акт, а тому виконавець послуг не мав законних підстав припинити нарахування за надані послуги теплопостачання.

За період з червня 2009 року по квітень 2017 року, на момент коли КП «Тепло» припинило надання послуг у зв’язку із закриттям котелень, на рахунку позивача значилась заборгованість за послуги теплопостачання (враховуючи всі здійсненні платежі, перерахунки та отриману суму субсидії) в розмірі 4935,00 грн.

Протягом 2011-2017 років ОСОБА_1 отримував субсидію у розмірі: 2011 рік - 1201,74 грн. (нараховано оплати - 1715,29 грн., сплачено - 213,40 грн., недоплата - 300,15 грн.); 2012 рік - 806,90 грн. (нараховано оплати - 1770,67 грн., сплачено - 0 грн., недоплата - 963,77 грн.); 2013 рік - 1662,57 грн. (нараховано оплати - 1896,65 грн., сплачено - 139,23 грн., недоплата - 94,85 грн.); 2014 рік -708,82 грн. (нараховано оплати - 1610,14 грн., сплачено - 840,70 грн., недоплата - 60,62 грн. ); 2015 рік - 1255,88 грн. (нараховано оплати – 2302,92 грн., сплачено - 1532,18 грн., переплата 445,14 грн.); 2016 рік - 3597,98 грн. (нараховано оплати - 3624,87 грн., сплачено - 398,88 грн., переплата 371,99 грн.); 2017 рік - 2146,50 грн. (нараховано оплати – 2811,01 грн., сплачено - 1854,76 грн., переплата 1190,25 грн.).

Таким чином, здійснюючи оплату за послуги теплопостачання у більшому розмірі ніж належало до сплати, позивач визнавав наявність заборгованості за попередні періоди.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказуючи на обставини зазначені у відзиві на позов.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, надані суду докази, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні було встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2, є позивач ОСОБА_1.

КП «Тепло» надавало послуги центрального опалення за адресою, де мешкає позивач, а він в свою чергу частково сплачував вартість отриманих послуг, а також отримував субсидію на централізоване опалення (з лютого 2011 року), що підтверджено сторонами в судовому засіданні та наданими доказами.

Відповідно до розрахунку станом з 2006 року по 01.04.2011 рік заборгованість на централізоване опалення у позивача перед КП «Тепло» складала 5179,00 грн. Цю заборгованість перенесено в нову роздруківку за період з 01.04.2011 року по 01.11.2017 року, яку було видано ОСОБА_1 на його прохання.

Позивач вважає, що строк позовної давності для стягнення заборгованості, яка утворилась за період з 2006 року по 01.11.2017 року минув, оскільки фактично ця заборгованість за період до 01.04.2011 року.

Згідно ч. 4 ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Враховуючи вимоги Закону та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року № 237, виключення з активів підприємства (списання) безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі за якою минув строк позовної давності, є господарською діяльністю підприємства.

Особовий рахунок, відкритий на ім'я позивача в КП «Тепло», є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача і списання з цього внутрішнього господарського документа будь-яких сум є правом кредитора, тобто відповідача.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до змісту положень статей 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений статтею 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Як правило, спосіб захисту порушеного права визначено законом.

Зобов'язання КП «Тепло» щодо списання заборгованості за оплату послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту.

Крім того, чинним законодавством не встановлено процедури визнання боргу за житлово-комунальні послуги безнадійним та не визначено механізму його списання, а тому така заборгованість зазначається в довідках про стан заборгованості.

Відповідно до листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 17 травня 2007 року № 12/1-64 списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу.

Позовна давність відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Закінчення строку позовної давності не тягне за собою автоматичного списання заборгованості.

Таким чином, позивачем не надано суду правового обґрунтування механізму реалізації списання заборгованості, яка утворилась на його особовому рахунку, а також правового підтвердження обов'язку КП «Тепло» здійснювати списання вищезазначеної заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання заборгованості по особовому рахунку № 11312 за послуги теплопостачання в сумі 4935,00 грн. за період з 2006 року по 01.11.2017 року, щодо якої минув строк позовної давності, безнадійною заборгованістю, та зобов’язання КП «Тепло» списати безнадійну дебіторську заборгованість з його особового рахунку не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволені позову ОСОБА_1 (вул. Достоєвського, 12/134, м. Первомайськ, Миколаївська обл., РНОКПП: НОМЕР_1) до Комунального підприємства Первомайської міської ради "Тепло" (вул. Грушевського, 1, м. Первомайськ, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ: 35964656) про скасування з його особового рахунку 11312 в КП "Тепло" дебіторської заборгваності за послуги теплопостачання за адресою: вул. Достоєвського, 12/134, м. Первомайськ, Миколаївська обл., станом на 01.04.2017 року в сумі 4935,00 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата складання повного тексту рішення - 19.02.2019 року.

С У Д Д Я :