Рішення № 79995923, 31.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 січня 2019 року № 640/20038/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 03.12.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

22.01.2019 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) відповідачем подано письмовий відзив, який залучений до матеріалів справи.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 23.01.2018 №752/5917/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, отриманої за місцем роботи, неправомірними. Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» пенсії, виходячи з розміру заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати за період з серпня 2008 року по вересень 2010 року на підставі довідки №186 від 27.10.2016 року, виданої Київською митницею Державної фіскальної служби Міжнародний аеропорт «Бориспіль», та довідки № 61 від 24.03.2017 року, виданої Київською митницею Державної фіскальної служби Міжнародний аеропорт «Бориспіль», починаючи з 09.02.2017 року.

04.07.2018 Голосіївським районним судом м.Києва в справі №752/5917/17 видано виконавчий лист.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 01.11.2018 №102600/03 повідомило позивача, що з 26.11.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», розмір якої розрахований в розмірі 87% від суми заробітної плати (4274,07х87%) та складає 3718,44грн, а з урахуванням призначеної згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» доплати в розмірі 243,89грн, загальний розмір її пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» становить 3 962,33грн.

Відповідно до пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016р., державні службовці мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (відомості Верховної Ради України, 1993р. №52, ст.490 з наступними змінами).

Згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції від 02.03.2015 № 213-VІІІ, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи вищевикладене, після проведеного перерахунку основний розмір її пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» розрахований в розмірі 60% від суми заробітної плати (4659,12X60%) та складає 2795,47 грн., до розміру пенсії за віком призначено доплату згідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в розмірі 243,89 грн., та загальний розмір пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 09.02.2017 буде становити - 3039,36 грн.»

Таким чином, після виконання постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 23.01.2018 № 752/5717/17 розмір отримуваної пенсії зменшується.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, в зв'язку з чим звернувся до суду.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для жінок не менше 20 років, в тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1% заробітку, але не більше 90% заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Згідно ст.37-1 ч.2 Закону перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до ст.66 ч.1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою, з яких були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески (максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону).

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 23.01.2018 №752/5917/17 зобов'язано відповідала здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі довідки №186 від 27.10.2016, виданої Київською митницею Державної фіскальної служби Міжнародний аеропорт «Бориспіль», та довідки № 61 від 24.03.2017 року, виданої Київською митницею Державної фіскальної служби Міжнародний аеропорт «Бориспіль», починаючи з 09.02.2017.

Як вбачається з листа відповідача від 01.11.2018 №102600/03 Пенсійний фонд фактично здійснив призначення пенсії, а не перерахунок раніше призначеної пенсії, як зобов'язано рішенням суду.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач мав здійснювати перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі реакції Закону України «Про державну службу», яка діяла на момент призначення пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних дій з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, з наданих документів вбачається, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. за підготовку адвокатом позовної заяви, вивчення матеріалів справи, оформлення матеріалів справи (додатків) та безпосереднє надання правової (правничої) допомоги.

На підтвердження зазначено, позивачем суду надано Договір про надання правової допомоги від 10.10.2018, акт виконаних робіт від 15.12.2018, квитанцію від 17.12.2018.

Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 23.05.2018 №820/2262/18 (К/9901/1650/18).

За таких обставин, враховуючи, що позивачем були понесені витрати на професійну правову (правничу) допомогу, то суд дійшов висновку щодо задоволення заяви щодо розподілу судових витрат та стягнення їх з відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257-263, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, задовольнити.

Визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо застосування норм Закону України «Про державну службу» в редакції від 02.03.2015 та перерахунку пенсії у розмірі 60% від суми заробітку.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві на виконання рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 23.01.2018 розрахувати розмір пенсії ОСОБА_1 у розмірі 87% заробітної плати починаючи з 09.02.2017.

Присудити на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в сумі 704,60 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Смолій