Рішення № 79995883, 19.02.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року м. Чернігів Справа № 620/101/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Єгунової О.М.,

представника Управління Державної міграційної

служби України в Чернігівській області ОСОБА_1,

представника Деснянського районного відділу

у м.Чернігові Управління Державної міграційної

служби України в Чернігівській області ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Деснянського районного відділу у м.Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Деснянського районного відділу у м.Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області та просить:

1. Визнати протиправними дії Деснянського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області по зняттю 16.05.2015 з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

2. Зобов'язати Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області через Деснянський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області поновити реєстрацію малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: м. Чернігів, вул. Всіхсвятська. АДРЕСА_2 з 16.05.2015.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що дії Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, які виразилися в знятті з реєстрації малолітньої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 є протиправними, оскільки зняття дитини з реєстрації було здійснено без згоди її законного представника, тобто матері дитини.

Позивач до суду не з’явилась. Про розгляд справи сповіщалась належним чином. Причину неявки суду не повідомила.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі та без участі позивача.

Представник відповідача-Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Представник відповідача-Деснянського районного відділу у м.Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.11.2005 по 20.06.2011. Шлюб було розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20.06.2006.

Під час перебування в шлюбі у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 15.07.2008 народилася донька - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження від 31.07.2008.

Після народження доньки, 16.09.2008 її було зареєстровано в квартирі батька - ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_3.

Матір позивачки, після розлучення знялася з реєстрації за вказаною адресою та зареєструвалася за адресою АДРЕСА_4.

Після розлучення батьків, малолітня ОСОБА_4 продовжувала бути зареєстрованою за вказаною вище адресою та періодично користувалася квартирою, в період проводження часу з батьком, оскільки власником квартири був саме її батько ОСОБА_5

16.07.2018, на адвокатський запит адвоката ОСОБА_6, було отримано інформацію від Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області щодо правових підстав для зняття з реєстрації ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3.

16.07.2018 позивачу стало відомо, що її малолітню доньку було знято з реєстрації на підставі документів поданих її батьком. Серед поданих документів, була і письмова згода позивача, як матері, на зняття їх малолітньої доньки з реєстрації.

Як стверджує позивачка в позовній заяві, жодної згоди на зняття з реєстрації малолітньої ОСОБА_4 вона не подавала та не підписувала.

ОСОБА_3 звернулася до правоохоронних органів із заявою про підроблення її підпису на згоді про зняття з реєстрації дитини від 16.05.2015.

На даний час, відкрито кримінальне провадження яке знаходиться в Чернігівському ВП УМВС України в Чернігівській області.

Оцінюючи спірні правовідносини у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Конституцією та законами України визначені вимоги до дій і рішень суб'єктів владних повноважень, які є важливими гарантіями дотримання прав особи та які в даному випадку не були дотримані.

Вчинення органом владних повноважень юридично значущих дій і прийняття рішень виключно на підставі закону, так само як і неухильне дотримання юридичної процедури їх прийняття є проявом принципу законності і має сутнісне значення передусім для забезпечення прав особи, стосовно якої суб'єкт владних повноважень вчиняє такі дії або приймає рішення.

Дотримання принципу законності є гарантією недопущення свавілля з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, що є однією з передумов дотримання принципу верховенства права, який відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє в Україні.

Принцип законності гарантовано ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Саме це положення Конституції України на найвищому рівні гарантує дотримання прав особи під час та в результаті вчинення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами (суб'єктами владних повноважень, владними суб'єктами) відносно особи юридично значущих дій або прийняття рішень.

Вдповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України для дій та рішень суб'єктів владних повноважень має бути визначена законом підстава. Саме ця конституційна норма втілює засадничу складову принципу законності, відповідне до якої суб'єктам владних повноважень дозволено робити тільки те, на що їх прямо уповноважує закон. Ця конституційна норма вимагає передусім закону як підстави для вчинення суб'єктом владних повноважень активних дій. Закон, в свою чергу, визначає який юридичних факт чи їх сукупність повинні бути наявними для того, щоб у владного суб'єкта виникли повноваження діяти тим чи іншим чином. Будь-яка діяльність та будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності таких юридичних фактів, визначених законом, буде проявом свавільля.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” від 11.12.2003 зняття з реєстрації місця проживання малолітньої особи здійснюється виключно за заявою законного представника.

Згідно приписів п. 3.3. Наказу МВС України “Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів” від 22.11.2012 № 1077 в редакції, що діяла на час виникнення правовідносин, у разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання.

Крім того, відповідно до п. 3.5. вищезазначеного Наказу, зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Позивачка стверджує, що вона, будучи законним представником, ніколи не подавала та не підписувала згоди на зняття з реєстрації доньки ОСОБА_4

Даний факт підтверджується копією висновку за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 63 – 67), яким встановлено, що підпис на заяві про згоду позивачки на зняття її не повнолітньої дочки з реєстрації, останній не належить.

Цей факт також підтверджується тим, що, згідно за інформацією з міжвідомчої підсистеми «Аркан-МВС», у період з 13.09.2014 по 9.08.2017 позивачка в Україні була відсутня (а.с. 61). При тому, що заява про згоду на зняття дитини з реєстрації (а.с. 16) начебто підписана нею 13.05.2015.

Таким чином судом встановлено, що позивача заяви про згоди на зняття своєї малолітньої дитини з реєстрації від 13.05.2015 не надавала та не могла надати.

Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що дії Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області що виразилися в протиправному знятті з реєстрації малолітньої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 без згоди матері не грунтуються на законі, а отже, є протиправними.

І, в цій частині, позов необхідно задовольнити.

Згідно приписів постанови Кабінету Міністрів України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-ІV, в редакції 4.04.2016 та постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 2.03.2016, починаючи з 4.4.2016 УДМС України в Чернігівській області не здійснює реєстрацію місця проживання (перебування) фізичних осіб.

За таких підстав, у задоволенні позову, в частині зобов'язання Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області через Деснянський районний відділ Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області поновити реєстрацію малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: м. Чернігів, вул. Всіхсвятська. АДРЕСА_2 з 16.05.2015, необхідно відмовити.

При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Деснянського районного відділу Управління державної міграційної служби України в Чернігівській області по зняттю 16.05.2015 з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 лютого 2019 року.

Суддя С.Л. Клопот