Ухвала суду № 79995641, 06.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

06 грудня 2018 року м.Київ 320/5173/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ» до Приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ» з позовом до Приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36512404 від 08.08.2017 11:29:36, прийняте щодо квартири № 175, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 26, корп. 1 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1321192232109).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2018 провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження, а також залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача – ОСОБА_2.

Крім того, зазначеною ухвалою суд витребував з відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а) належним чином завірену копію реєстраційної справи № 1321192232109 щодо квартири № 175, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 26, корп. 1 та зобов’язав приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1 в строк до 01.11.2018 надати належним чином завірену копію спірного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36512404 від 08.08.2017 11:55:27 щодо квартири № 175, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 26, корп. 1 разом з письмовими поясненнями з приводу підстав прийняття спірного рішення.

Ухвалою суду від 15.11.2018 підготовче провадження у справі було закрито та розпочато судовий розгляд.

Ухвалою суду від 06.12.2018 подальший розгляд справи було розпочато у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оглянувши письмові докази, які були надані, суд прийшов до висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки такий спір має розгдялатися в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Нормами п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України регламентовано, що публічно-правовий спір – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Тобто, ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органами державної влади, місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов’язаність із сферою реалізації публічної влади.

Проте слід зазначити, що специфіку публічно-правового спору визначає не тільки його суб’єктний склад, а й підстави виникнення цього спору і тісно пов’язане з цим питання межі повноважень адміністративного суду.

Так, судом встановлено, що 03.10.2011 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна Головним слідчим управлінням МВС України на підставі постанови про заборону на відчуження від 28.09.2011 було накладено арешт на все майно ТОВ «АВЕРС-СІТІ», у зв’язку з чим позивач не міг відчужити квартиру на № 175 на користь третіх осіб.

З відомостей, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, позивач дізнався, що станом на 01.03.2014 зареєстровано квартиру 175, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 26, корп. 1 без власника такого майна.

03 березня 2016 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було знову накладено арешт на все майно ТОВ «АВЕРС-СІТІ», у зв’язку з чим позивач не мав можливості здійснити реєстрацію речових прав на квартиру № 175, однак постановою від 27.04.2018 про закінчення виконавчого провадження було припинено чинність зазначеного арешту та скасовано інші заходи примусового виконання рішень.

19 липня 2018 року позивач, отримавши інформаційну довідку з ДРРПНМ № 131399523, дізнався, що 02.08.2017 приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), у зв’язку з чим зареєстровано право власності на квартиру за ОСОБА_3 (в подальшому власником квартири став ОСОБА_2М.).

Позивач зазначає, що не укладав жодних договорів та актів з ОСОБА_3 та вважає, що державний реєстратор, прийнявши відповідне рішення, діяв з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austriа» від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Так, судом встановлено, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 36512404 від 08.08.2017 11:29:36, прийняте щодо квартири № 175, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 26, корп. 1 (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна: 1321192232109).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був учасником публічно-правових відносин, що в свою чергу виключає можливість звернення ТОВ «АВЕРС-СІТІ» до адміністративного суду за захистом свого порушеного права, оскільки спірні правовідносини стосуються права власності позивача на квартиру № 175 за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 26, корп. 1.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових прав чи особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 813/1159/17.

Отже, предметом спору у даній справі є захист права приватної власності на об’єкт нерухомого майна, тобто в даному випадку існує спір про право.

Таким чином, суд вважає, що позивач, оспорюючи офіційне визнання і підтвердження державного факту набуття третьою особою речових прав на нерухоме майно, намагається відновити своє право власності шляхом пред’явлення адміністративного позову до суб’єкта владних повноважень, який від імені держави здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в обхід передбаченого законом порядку розв’язання цивільно-правових спорів між суб’єктами цивільного права та без застосування передбачених законом способів захисту права.

Позов, предметом якого є реєстраційні дії, здійснені на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, в межах якого можуть бути розв’язані питання, пов’язані з реєстрацією прав власності на будівлю, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 396/2550/17.

Крім того, суд вважає за можливе вказати, що приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника.

Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися за правилами ЦПК України.

Нормами ч. 1 ст. 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Нормами ч. 1 ст. 239 КАС України встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З урахуванням вищезазначеної норми, суд роз’яснює позивачеві, що він вправі звернутись з позовом до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (квитанція № 0.0.1130094343.1 від 11.09.2018, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 320/5173/18), суд вважає за необхідне повернути позивачеві судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 19, 238, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

1.Провадження в адміністративній справі № 320/5173/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ» до Приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення – закрити.

2.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС-СІТІ» (код ЄДРПОУ 33939099) сплачений судовий збір у сумі

1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

3.Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.