Ухвала суду № 79995638, 20.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

20 лютого 2019 року м. Київ № 640/2886/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., ознайомившись з заявою і доданими до неї матеріалами

за заявою

Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі Смайл”

про

підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із зверненням, в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків – товариства з обмеженою відповідальністю “Профі Смайл”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2019 №640/2886/19 заяву ГУ ДФС у м. Києві залишено без руху, встановлений строк до 20 лютого 2019 року 14 год. 30 хв. для усунення недоліків.

Зазначена ухвала направлена представнику Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві засобами телекомунікаційного зв'язку, додатково секретарем судового засідання повідомлено представника ГУ ДФС у м. Києві про залишення заяви без руху в телефонному режимі.

Разом з тим, через відділ документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду міста Києва від представника Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві надійшла заява від 20.02.2019 (вх.№03-14/19311/19 о 13 год.59 хв.) на виконання вимог ухвали суду від 19.02.2019.

Відповідно до поданої заяви, посилаючись на постанову Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №826/4553/17 (К/9901/38123/18), Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вказує на те, що за подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків сплата судового збору не передбачена.

З огляду на вказані твердження позивача, суд зазначає наступне.

Спір у цій справі відноситься до категорії термінових адміністративних справ, розгляд яких здійснюється у порядку, передбаченому §2 “Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ” Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина перша статті 269 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, подана до суду органом доходів і зборів заява про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є особливою формою позовної заяви.

Частина третя статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог до позовної заяви визначає надання документу про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (преамбула вказаного Закону).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Таким чином, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Серед визначених у частині другій статті 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява органу доходів і зборів про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Крім того, органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у статті 5 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI, звільнених від сплати судового збору.

Системний аналіз вищенаведених положень у сукупності дає підстави для висновку про те, що умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку, встановленому статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, є долучення до такої заяви документу про сплату судового збору.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №640/18757/18 (№К/9901/1712/19).

Водночас, суд вбачає необґрунтовані посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.12.2018 у справі 826/4553/17 (К/9901/38123/18). Так, спірні правовідносини у справі, за насідками розгляду якої ухвалене зазначене судове рішення, виникли за іншого нормативно-правового регулювання.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

З матеріалів поданої заяви вбачається, підставою для звернення ГУ ДФС у м. Києві із відповідною заявою слугувало рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 15 лютого 2019 року №27790 про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Судом встановлено, що заява про підтвердження обґрунтованості умовного арешту майна платника податків направлена до суду поштовим відправлення 15.02.2019, до Окружного адміністративного суду м. Києва відповідне поштове відправлення надійшло 19.02.2019.

Частиною дев’ятою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Водночас, відповідно до частин першої, п’ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що заява Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подана до суду 19 лютого 2019 року, тобто з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства.

Відповідно до частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Аналізуючи зазначене в сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення ГУ ДФС у м. Києві заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків та доданих до неї документів.

На підставі викладеного, керуючись 133, 161, 169, 241-243, 248, 256, 270, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

У Х В А Л И В:

Повернути Головному управлінню ДФС у м. Києві заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків – товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Смайл» та додані до неї документи.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтями 256, 293- 295 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян