Рішення № 79995519, 18.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 лютого 2019 року № 826/4860/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Міністерства економічного розвитку і торгів України

до Общества с ограниченной ответственностью «ТАНДЕМ»

третя особа Генеральна прокуратура України

про продовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України, застосованої до іноземного суб'єкта господарської діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

Міністерство економічного розвитку і торгів України (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Общества с ограниченной ответственностью «ТАНДЕМ» (далі по тексту - відповідач), третя особа - Генеральна прокуратура України (далі по тексту - третя особа), в якому просить продовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка була застосована наказом Мінекономрозвитку від 19 вересня 2017 року №1383 до іноземного суб'єкта господарської діяльності ООО «ТАНДЕМ» на термін до усунення порушення статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та статей 187, 194, 195, 198 Митного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є органом, що забезпечує державну зовнішньоекономічну політику. За поданням Генеральної прокуратури України було встановлено, що групі АТ «МХК «Єврохім» належить контрольний пакет акцій нерезидента ООО «ТАНДЕМ». Крім того зазначено, що вказаним суб'єктом було здійснено переміщення азотних добрив залізничним транспортом до тимчасово непідконтрольної території Донецької та Луганської областей. Вказане переміщення відбулося без належного митного оформлення та з перетином митного кордону, через який було припинено рух. Тобто, підприємствами-нерезидентами, в тому числі відповідачем, який входить до групи компаній АТ «МХК «Єврохім» протягом 2015-2017 років вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза межами місця розташування митних органів і без виконання необхідних митних формальностей під час проходження митного контролю та митного оформлення, що призводить до неконтрольованих експортно-імпортних операцій та не сплати обов'язкових митних платежів до митних органів України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копію вказаної ухвали від 28 березня 2018 року представник відповідача отримав 27 квітня 2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Своїм правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався, заяв/клопотань суду не направляв.

Представник третьої особи у письмових поясненнях позовні вимоги підтримав, зазначивши, що за наслідками досудового розслідування, здійсненого у кримінальному провадженні №42014000000000457 встановлено, що підприємствами-нерезидентами, які входять до структури АТ «МХК «Єврохім» здійснювалося постачання мінеральних добрив залізничним транспортом на непідконтрольні території Донецької та Луганської областей через станцію Гуково та пункт пропуску «Червона Могила». Таким чином, переміщення товарів було здійснено поза митним контролем і без сплати обов'язкових митних платежів, що в свою чергу шкодить інтересам України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

12 вересня 2017 року Генеральна прокуратура України звернулася до позивача із поданням №10/4/1-4091-14-157дск-вих17 про застосування до іноземного суб'єкта господарювання Общества с ограниченной ответственностью «ТАНДЕМ» спеціальної зовнішньоекономічної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог статей 187, 194, 195, 196, 198 Митного кодексу України, статті 9 Закону України «Про державний кордон України», статті 2, частини 1 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Як повідомив представник позивача, подання обґрунтовано тим, що головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000457 за фактом ведення представниками російської влади агресивної війни проти України, фінансування діяльності терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР» та вчинення інших злочинів, що призвели до загибелі людей, тимчасової окупації частини території України та інших тяжких наслідків. У ході досудового розслідування отримано інформацію про вчинення російськими підприємствами-нерезидентами, що входять до структури АТ «МХК «Єврохім», в тому числі Общества с ограниченной ответственностью «ТАНДЕМ», незаконного імпорту азотних добрив до тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Крім того, згідно протокольного рішення Кабінету Міністрів України від 05 червня 2014 року тимчасово припинено рух в 14 пунктах пропуску (6 в Донецькій області та 8 в Луганській області), зокрема, дані рішення стосуються пункту пропуску (пункту контролю) «Червона Могила», через який здійснювалося постачання товару вищевказаними суб'єктами. Також, переміщення товару на тимчасово неконтрольовані території і з них через контрольні пункти в'їзду-виїзду здійснювалося без пред'явлення перевізником або власником (уповноваженою особою) такого вантажу спеціального дозволу, виданого органами ДФСУ, чим було порушено вимоги пункту 1.13 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів уздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей від 22 січня 2015 року №27ог.

Таким чином, виходячи з матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати протиправними дії підприємств-нерезидентів АТ «МХК «Єврохім», в тому числі Общества с ограниченной ответственностью «ТАНДЕМ».

Наказом Мінекономрозвитку України від 19 вересня 2017 року №1383 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» за порушення статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», статей 187, 194, 195, 196, 198 Митного кодексу України у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності України на території України до суб'єктів господарювання, зокрема Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ» (ООО «ТАНДЕМ»).

Згідно статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Після закінчення строку тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, Мінекономрозвитку України листом від 21 грудня 2017 року №4102-12/47858-05 звернулося до Генеральної прокуратури України про доцільність продовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ».

23 січня 2018 року листом №10/4/3-4091-14 Генеральна прокуратура України повідомила позивача, що станом на момент звернення останнього до Генеральної прокуратури України, Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ» не усунуто порушень законодавства України, а відтак підстав для скасування застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності підприємств, які входять до структури АТ «МХК «Єврохім», на теперішній час не вбачається.

Враховуючи те, що подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду, Мінекономрозвитку України, як уповноважений орган звернулося із даним позов до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №459 (далі - Положення №459), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52 (далі по тексту - Положення №52), санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Крім того, пунктом 4.9 Положення №52 встановлено, що при застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до ініціатора подання застосування такої санкції запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом позовної роботи готують відповідну позовну заяву до суду.

З вищевказаного вбачається, що у позивача є право на звернення до суду, крім того позивач діяв на підставі та в межах наданих йому повноважень.

При цьому, згідно статті 9 Закону України «Про державний кордон України», перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Статтею 1 Угоди між урядами України та Російської Федерації про пункти пропуску через державний кордон між РФ і Україною від 08 лютого 1995 року визначено, що для перетину кордону між указаними державами особами, транспортними засобами і переміщення товарів і вантажів будь-якої державної приналежності Договірні Сторони відкриють пункти пропуску зазначені у даній статті.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 року №33/6/9 районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

Верховна Рада України постановою від 17 березня 2015 року №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнала тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей.

Відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року №638-IV (далі по тексту - Закон України від 20 березня 2003 року №638-IV) так звані «Донецька народна республіка» (далі також - «ДНР») та «Луганська народна республіка» (далі також - «ЛНР») є терористичними організаціями, оскільки є стійкими об'єднаннями трьох і більше осіб, які створені з метою здійснення терористичної діяльності, а саме підготовки та реалізації терористичних актів, підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях, організації незаконних збройних формувань, вербування, озброєння, підготовку та використання терористів, та іншої діяльності, що відноситься до ознак терористичної, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлені певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів.

Боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах, зокрема: законності та неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина; комплексного використання з цією метою правових, політичних, соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів; пріоритетності захисту життя і прав осіб, які заражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності ( статті 3 Закону №638-IV).

Згідно з постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27 січня 2015 року №129-VIII так звані «ДНР» і «ЛНР» визнані терористичними організаціями.

При цьому, Кабінет Міністрів України, зважаючи на існування прямої загрози життю і здоров'ю учасників міжнародного руху, прийняв рішення від 05 червня 2014 року про припинення руху через пункт пропуску «Червона Могила» на російсько-українському кордоні.

Наказами Державної фіскальної служби України від 27 листопада 2014 року №331 та від 22 грудня 2014 року №385 «Про ліквідацію та створення окремих митних постів Донецької та Луганської митниць ДФС» митний пост «Червона Могила» Луганської митниці ДФС ліквідовано; рух через митні пости тимчасово непідконтрольних українській владі територій Донецької та Луганської областей припинено з 01 січня 2015 року.

Наказом начальника штабу - першого заступника керівника антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 11 січня 2015 року №27ог затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей (далі також - Порядок).

Так, відповідно до пункту 1.13 Порядку переміщення до тимчасово неконтрольованих територій та з них товарів (вантажів) юридичними та фізичними особами здійснюється через визначені Порядком контрольні пункти в'їзду-виїзду за умови пред'явлення перевізником або власником такого вантажу спеціального дозволу, виданого органами ДФС України. Переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів на тимчасово неконтрольовані території Донецької та Луганської областей поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду, в тому числі будь-яким транспортом через неконтрольовані ділянки російсько-українського кордону, заборонено.

Як встановлено з матеріалів справи, підприємства-нерезиденти, які входять в структуру АТ «МХК «Єврохім», в т.ч. і ООО «Тандем» (Российская Федерация, Ставропольский край, г. Невинномысск, ул. Калинина, 182, корп. 1), здійснювали через закритий митний пост «Червона Могила» імпорт на непідконтрольні українській владі територій Донецької та Луганської областей азотних добрив (аміачна селітра) понад 6 268 тонн.

Відповідно до статті 187 Митного кодексу України транспортні засоби комерційного призначення, якими переміщуються пасажири та/або товари через митний кордон України, підлягають митному контролю та митному оформленню.

У разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють орган доходів і зборів, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу. Попереднє повідомлення може здійснюватися у формі електронних документів. Формат таких документів, кодування символів, засоби пересилання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (стаття 194 Митного кодексу України).

Згідно статті 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися у спеціально визначених пунктах пропуску через державний кордон України. Переліки таких товарів та пунктів пропуску затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями статті 196 Митного кодексу України, заборонено переміщення товарів, через митний кордон України з порушенням вимог Митного кодексу України та інших законів України.

Згідно з нормами частини 1 статті 198 Митного кодексу України органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Таким чином, підприємствами-нерезидентами, в тому числі відповідачем, які входять до складу компаній AT «МХК «Єврохім» протягом 2015-2017 вчинялися дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза межами місця розташування митних органів і без виконання необхідних митних формальностей під час проходження митного контролю та митного оформлення, що призводить до неконтрольованих експортно-імпортних операцій та не сплати обов'язкових митних платежів до митних органів України.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1999 року №959-XII (в редакції станом на час вчинення правопорушення, далі по тексту - Закон України від 16 квітня 1999 року №959-XII) за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України; застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Частина 2 статті 37 Закону України від 16 квітня 1999 року №959-XII визначає, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України від 16 квітня 1999 року №959-XII тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Частинами 7, 8, 9 статті 37 Закону України від 16 квітня 1999 року №959-XII передбачено, що подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду. При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

Відповідно до частини 10 статті 37 Закону України від 16 квітня 1999 року №959-XII якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що станом на момент звернення до суду, відповідачем не було усунуто вищевказаних правопорушень у порядок та спосіб, що визначені діючим законодавством України.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Міністерства економічного розвитку і торгівлі України задовольнити.

2.Продовжити дію спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка була застосована наказом Мінекономрозвитку від 19 вересня 2017 року №1383 до іноземного суб'єкта господарської діяльності Общества с ограниченной ответственностью «ТАНДЕМ» на термін до усунення порушення статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та статей 187, 194, 195, 198 Митного кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення", Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко