Рішення № 79995447, 13.02.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2019 року Чернігів Справа № 825/438/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Демусенко А.С.,

представника відповідача-1 ОСОБА_1,

представника відповідача-2 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішень, скасування висновків, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення майнової і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3М.) звернувся до суду з позовом (згідно уточненої позовної заяви т.3 а.с.10-19) до Чернігівської міської ради (далі –відповідач-1), Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (далі – Управління, відповідач-2), в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- пункт 15 рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою ..." №22/VІІ-23 від 17.08.2017, яким відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пров. Нахімова (навпроти будинків №№76, 87), орієнтовною площею 0,1200га, для індивідуального садівництва;

- пункт 34.27 рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою ..." №22/VІІ-23 від 17.08.2017, яким ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва;

- пункт 6 рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою ..." №24/VII-20 від 26.10.2017, яким відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Нахімова (біля будинку №98 та навпроти присадибної ділянки №83), орієнтовною площею 0,1000га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- пункт 14 рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою ..." №22/VІІ-23 від 17.08.2017, яким відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Феодосія Углицького (навпроти будинків №№40-А, 40-Б), орієнтовною площею 0,1000га, для індивідуального дачного будівництва;

- визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради стосовно висновків наданих ними в листах №01-18/1777 від 04.09.2017, №01-18/1228 від 16.06.2017 та №01-18/1227 від 16.06.2017 та скасувати такі висновки;

- зобов'язати Чернігівську міську раду надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10га, що розташована в межах м.Чернігова, по вул. Нахімова біля будинку №98 та навпроти будинку №83, згідно з наданими графічними матеріалами - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та повідомити позивача про це у триденний строк з дня його прийняття;

- зобов'язати Чернігівську міську раду надати дозвіл ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10га, що розташована в межах м.Чернігова, навпроти будинків №№40-А та 40-Б по вул.Углицького Феодосія (Успенського), згідно з наданими графічними матеріалами - для індивідуального дачного будівництва та повідомити позивача про це у триденний строк з дня його прийняття;

- стягнути з Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_3 761 173,20 грн. на відшкодування майнової шкоди;

- стягнути з Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_3 250 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

- зобов'язати Чернігівську міську раду та Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради надати суду звіти про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання чинності.

Ухвалою суду від 05.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.03.2018 о 14:30. На підставі розпорядження від 16.03.2018 №35 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 справу передано на розгляд судді Житняк Л.О. Ухвалою суду від 18.04.2018 позовні вимоги в частині визнання протиправним та нечинним з дати його оприлюднення пункт 3 рішення сорок п'ятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради "Про надання дозволу на розроблення Детального плану території групи житлових будинків кварталів "Лісковиця" від 28.11.2014, а саме: "До затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" ввести тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" – залишено без розгляду (ухвала залишена в силі постановою Верховного Суду від 03.10.2018). Ухвалою суду від 23.05.2018 продовжено строк підготовчого засідання до 15.06.2018. При цьому, позивачем неоодноразово заявлялися клопотання про відвід судді, у задоволенні яких, судом позивачу відмовлено. Також, протокольними ухвалами суду відмовлено позивачу у задоволенні клопотань про забезпечення доказів та притягнення відповідачів до відповідальності у зв'язку з ненаданням витребуваних судом доказів, оскільки на переконання суду, відповідачами надані всі необхідні докази та пояснення по справі. Ухвалами суду від 05.02.2019 та від 13.02.2019 позивачу відмовлено в заявах про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу приймати будь-які рішення на користь третіх осіб щодо спірних земельних ділянок.

Так, позовні вимоги обгрунтовані тим, що протягом 2017 року позивач звертався до відповідача із заявами про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки та отримав відмови, які вважає необгрунтованими і протиправними. При прийнятті оскаржуваних рішень, відповідачі грубо порушули конституційні права на безоплатне отримання у власність (оренду) земель громади. Всупереч вимогам законодавства про обов'язковість обговорення містобудівної документації, виключно яка має містити містобудівні правила і обмеження, відсутня у повному обсязі інформація про публічне обговорення рішення Чернігівської міської ради "Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" від 28.11.2014. У п.3 згаданого рішення відповідач ввів тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Однак, у рішенні не зазначено, які саме ділянки відповідач забороняє відводити. Крім цього, у ради відсутні будь-які докази виконання цього рішення, у зв'язку з чим, рішення, було прийняте з метою порушення конституційної права громадян на безоплатне отримання у власність (оренду) земель громади. Позивач вважає, що блокування процесу передачі ділянок, за винятком визначених ними осіб, четвертий рік поспіль - порушує його законне право та права інших осіб на реалізацію права власності на землі громади. При цьому, факти передачі таких земель цієї території окремо визначеним відповідачами особам, на думку позивача, підтверджують такий намір ради під час прийняття нормативних та індивідуальних правових актів. Згадана заборона - не є містобудівним документом та не може міститися у зазначеному рішенні. Вона встановлена відповідачем всупереч його повноваженням та існуючому порядку її прийняття, за дискримінаційними ознаками на порушення норм наведених вище, без мети розроблення проекту, але з метою надання поодиноких земельних ділянок вказаної території особам, яких він обирає на власний розсуд під час дії "заборони" на надання таких дозволів. На думку позивача, наведена вище заборона не може бути підставою для відмови в наданні дозволу.

Підтвердження протиправності заборони є також невідповідність її містобудівній документації. Відповідач не має наміру здійснювати планування територій, про які запитував позивач згідно наданих графічних матеріалів, що підтверджується відповідним проектом детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця".

Позивач вважає, що своїми діями Чернігівська міська рада з відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по провул. Нахімова (навпроти будинків №№76, 87), орієнтовною площею 0,1200га, для індивідуального садівництва, позивача було позбавлено можливості реалізації права власності у розмірі вартості земельної ділянки та заподіяно майнової шкоди. Також, протиправні дії та рішення відповідачів завдали йому моральної шкоди, яка полягає у змушенні очікувати реалізації права власності та пов'язаного з ним законного інтересу, заподіяли розчарування в діяльності народних обранців та з ефективності органів самоврядування, викликали невідповідність очікувань на зміни у громаді, створили додаткове психічне напруження викликане несправедливістю стосовно нього та інших осіб, яким безпідставно припинено розгляд аналогічних питань з 28.11.2014 та дискримінацію у розгляді заяв і наданні дозволів на розробку проектів відведення земельних ділянок, породили відчуття сорому за діяльність відповідачів, які у незаконний спосіб вирішують питання власності громади та очевидне протиправне клопотання відповідача до суду з приводу застосування не передбаченого законом строку давності до предмету спору, з метою позбавлення доступу позивача до правосуддя та уникнення судового розгляду по суті позовних вимог у частині скасування протиправного нормативно-правового акту покладеного в основу індивідуальних рішень відповідача.

Також, позивач звертає увагу на ту обставину, що згідно протоколу №20 загальних зборів членів ради ветеранів АТО, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО при Чернігівській міській раді від 16.06.2017 було вирішено надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку, про що позивач не звертався до відповідача у порядку ст.118 ЗК України (не надавав перелік матеріалів, не зазначав бажане місце розташування, орієнтовний розмір ділянки, не надавав згоди на участі в лотереях за його відсутності та на вчинення будь-яких дій з документами від його імені тощо. Відповідач не мав підстав приймати будь-яке рішення про надання зазначеного дозволу, без волі на це позивача.

Позивач в судове засідання 13.02.2019 не з'явився. Розгляд справи просив провести без його участі, про що повідомив в своїй заяві від 13.02.2019 (т.4 а.с.112-113).

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд у задоволенні позову відмовити, вказавши, що висновки Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства, а дії Чернігівської міської ради при наданні відмов позивачу, вчинені нею в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На адресу голови Чернігівської міської ради від позивача надходили заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розташованих в районі вулиці ОСОБА_4 та провулку Нахімова (т.1 а.с.30, 32, 36), а саме:

- від 23.03.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Нахімова (біля будинку №98 та навпроти присадибної ділянки №83), орієнтовною площею 0,1000га, для будівництва житлового будинку (розглянуто на 24 сесії 7 скликання від 26.10.2017);

- від 23.03.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул.Феодосія Углицького (навпроти будинків №№40-А, 40-Б), орієнтовною площею 0,1000га, для індивідуального дачного будівництва (розглянута на 22 сесії 7 скликання від 17.08.2017);

- від 03.05.2017 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по провул.Нахімова (навпроти присадибних ділянок №№76-84), орієнтовною площею 0,1200га, для садівництва (розглянуто на 24 сесії 7 скликання від 26.10.2017).

Вказані заяви було розглянуто на виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.08.2017 по справі №750/6330/17, якою було зобов’язано Чернігівську міську раду розглянути на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання постанови суду законної сили, заяви позивача.

При цьому, з матеріалів справи встановлено, що з метою отримання необхідної для формування матеріалів інформації, листами Управління земельних ресурсів міської ради стосовно винесення на розгляд сесії Чернігівської міської ради питання, останні були направлені до Управління архітектури та містобудування міської ради.

Листами Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради на зазначені листи були надані висновки від 16.06.2017 №0118/1227 (т.1 а.с.56), від 16.06.2017 №0118/1228 (т.1 а.с.51) та від 04.09.2017 №01-18/1777 (т.1 а.с.49,51,56).

В зазначених листах-висновках, відповідач-2 повідомив, що згідно з планом зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова ці ділянки відповідають зоні Ж-1-р "Житлова зона індивідуальної садибної та блокованої забудови з обмеженнями поверховості по умовах зон регулювання забудови".

Відповідно до плану дії обмежень за умовами охорони культурної спадщини належать зоні ландшафту, що охороняється (можуть використовуватись тільки в рекреаційних цілях і для традиційної діяльності, що не порушує ландшафт, а нове будівництво допускається у виключних випадках на підставі історико-містобудівного обґрунтування).

Щодо плану дії обмежень за екологічними умовами відносяться до зони затоплення паводковими водами.

Згідно з діючим законодавством у сфері містобудівної діяльності вирішення цього питання не є можливим без розроблення історико-містобудівного обґрунтування та детального плану цієї території під індивідуальну житлову забудову з будівництвом мереж водопостачання та водовідведення, електропостачання, відведення дощових вод та інших інженерних комунікацій.

Щодо ділянки в районі вулиці Феодосія Углицького позивачу окремо було зазначено, що згідно з пунктами 3.38, 3.39 державних будівельних норм ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" дачні і садівницькі поселення повинні розміщуватись за межами населених пунктів. Будівництво нових дачних та садівницьких районів в межах міських населених пунктів не допускається. Окрім цього, стосовно ділянок в районі провулку Нахімова, зазначалось, що, відповідно до плану червоних ліній магістральних та житлових вулиць міста Чернігова, вказана земельна ділянка знаходиться у межах червоних ліній запроектованої вулиці (пробивка від вулиці Лісковицької до вулиці Варзара і далі).

Позивачу неодноразово було повідомлено, що рішенням Чернігівської міської ради від 28.11.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" (45 сесія 6 скликання) надано дозвіл Управлінню архітектури та містобудування міської ради на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця".

Пунктом 3 вказаного рішення встановлено тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) до затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця".

На час розгляду справи в суді рішення Чернігівської міської ради від 28.11.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" є чинним, ніким та нічим не скасоване, а позовні вимоги в частині оскарження його в межах даної справи залишені без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Подані позивачем заяви, Чернігівською міською радою розглянуто на 22 сесії 7 скликання від 17.08.2017 та 24 сесії 7 скликання від 26.10.2017 та на основі висновків відповідача-2 відмовлено ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пров.Нахімова (навпроти будинків №№76,87), орієнтовною площею 0,1200а, для індивідуального садівництва; по вул. Нахімова (біля будинку №98 та навпроти присадибної ділянки №83), орієнтовною площею 0,1000га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); по вул.Феодосія Углицького (навпроти будинків №№40-А, 40-Б), орієнтовною площею 0,1000га, для індивідуального дачного будівництва.

Вважаючи наведені рішення Чернігівської міської ради та висновки Управління протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Серед іншого, позивач також просить скасувати пункт 6 рішення Чернігівської міської ради від 26.10.2017 №24/VІІ-20, яким йому надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на наступне.

Так, цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (абз.14 ст.1 Закону України "Про землеустрій").

Відповідно до статей 18-20 Земельного кодексу України (далі - Кодекс), кожна земельна ділянка, незалежно від форми власності чи використання, має конкретне цільове призначення.

Формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав визначено ст.79-1 Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 3 ст.166 Кодексу визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ст.118 Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання, додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк; і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (абз.1 ч.7 ст.118 Кодексу).

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Згідно з ч.1 ст.59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

З системного аналізу вказаних положень чинного законодавства слідує, що Земельний кодекс України визначає алгоритм розгляду заяв громадян про відведення у власність земельних ділянок, а також вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини такої відмови.

Як встановлено судом, в своїх заявах про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою ОСОБА_3 самостійно визначив цільове призначення земельних ділянок, а отже Чернігівська міська рада приймала рішення на підставі поданих позивачем заяв.

В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В даних спірних правовідносинах судом враховано, що згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об’єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктурі, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів. А згідно з ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції. Частина 1 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Отже, відповідно до п.6 ст.186 Земельного кодексу України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. Частиною 2 ст.186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об’єкт будівництва або планується розташування такого об’єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Суд встановив, що з метою отримання необхідної для формування матеріалів інформації, управління земельних ресурсів міської ради стосовно винесення на розгляд сесії Чернігівської міської ради питання про надання позивачу дозволів на розробку проекту землеустрою, направило до відповідні запити до управління архітектури та містобудування міської ради.

Так, відповідно до п.16 ст.186 Земельного кодексу України передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб’єкти, визначені цією статтею, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії цих висновків є необмеженим.

Частиною 17 ст.186 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Частиною 18 цієї ж статті визначено, що кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб’єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження документації із землеустрою іншими органами.

В даному випадку, при прийнятті оскаржуваних рішень Чернігівська міська рада підтримала наведені Управлінням у своїх висновках доводи.

Так, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради (далі - Управління) у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, рішеннями міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, а також Положенням про управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, затвердженим рішенням Чернігівської міської ради 30.06.2016.

Відповідно до п.2.2.6. вказаного Положення за Управлінням закріплено повноваження надавати висновки щодо погодження документації із землеустрою.

Судом встановлено, що Управлінням були надані висновки щодо можливості відведення позивачу земельних ділянок:

- орієнтовною площею 0,1000га по вул. Нахімова біля будинку №98 та навпроти присадибної ділянки №83 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд – від 04.09.2017 №01-18/1777 (т.1 а.с.49);

- орієнтовною площею 0,1000га по вул. Феодосія Углицького навпроти присадибних ділянок №40-А та №40-Б для індивідуального дачного будівництва – від 16.06.2017 №01-18/1227 (т.1 а.с.56);

- орієнтовною площею 0,12га по пров. Нахімова навпроти присадибних ділянок №76 та №87 для індивідуального садівництва – від 16.06.2017 №01-18/1228 (т.1 а.с.51).

У своїх листах-висновках спеціалісти Управління надають інформацію на підставі наявної містобудівної документації та Тимчасового порядку використання території м. Чернігова, в тому числі Плану зонування, Плану дії обмежень по умовах охорони культурної спадщини та Плану дії обмежень по екологічним умовам (викопіювання з вказаних планів щодо ділянок додається, в т.ч.т.3 а.с.85-87, 141-144, 185-186).

Так, відповідно до Плану зонування Тимчасового порядку використання території м. Чернігова (далі - Тимчасовий порядок) всі зазначені ділянки знаходяться у зоні Ж-1-р "Житлова зона індивідуальної садибної та блокованої забудови з обмеженнями поверховості по умовах зон регулювання забудови". Види переважного і допустимого використання територій в цій зоні аналогічні зоні Ж-1, однак на території зони вся нова забудова, перебудова та надбудова повинна вестися з урахуванням допустимих висот зон регулювання забудови. Також передбачено забезпечити візуальне сприйняття архітектурних комплексів Болдиних гір на території району "Лісковиця" відповідно до Генерального плану міста.

Пунктом 1 розділу 2.5. Тимчасового порядку "Ж-1. Житлова зона індивідуальної садибної та блокованої забудови" встановлено наступні переважні види забудови та використання земельних ділянок зони Ж-1:

окремо розташовані одно-двоквартирні житлові будинки з присадибними ділянками від 0,05 га;

зблоковані одноквартирні житлові будинки з приквартирними ділянками до 0,04га;

загальноосвітні і спеціалізовані школи;

позашкільні установи;

дитячі дошкільні установи;

дитячі дошкільні установи, об’єднані з початковою школою;

окремо розташовані адміністративні будівлі;

клубні установи та центри дозвілля;

бібліотеки;

підприємства зв’язку - пошта, телеграф, телефон;

магазини продовольчих та непродовольчих товарів повсякденного попиту;

підприємства громадського харчування - їдальні, кафе, бари, ресторани тощо;

приймальні пункти підприємств побутового обслуговування, аптеки;

пункти невідкладної медичної допомоги;

роздавальні пункти молочних кухонь;

відділи міліції;

сади, сквери, парки, бульвари; на присадибній ділянці:

вирощування, квітів, овочів, фруктів.

Допустимі види забудови та використання, які потребують спеціальних погоджень:

тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

культові споруди;

невеликі виробничі, комунальні, складські об’єкти, які не мають екологічних обмежень;

майстерні із виготовлення виробів за індивідуальними замовленнями (столярні, слюсарні, художнє лиття, народні промисли тощо).

Відповідно до п.2.6.2. Тимчасового порядку за умовами охорони культурної спадщини на території виділяються:

охоронні зони пам’яток архітектури;

охоронні археологічні зони; зони регулювання забудови;

зона ландшафту, що охороняється; зона історичного культурного шару.

Відповідно до Плану дії обмежень по умовах охорони культурної спадщини, земельні ділянки знаходяться в зоні ландшафту, що охороняється та в зоні затоплення паводковими водами.

На територіях, що заходяться в межах зон охорони об’єктів культурної спадщини режим використання визначається на підставі Закону України "Про охорону культурної спадщини", "Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць", затверджених зон охорони пам’яток архітектури, археології, природного ландшафту та етнографічної зони (рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 18.01.1982 №30) наступним чином.

В охоронних зонах здійснюється реставрація та реабілітація пам’яток; забезпечується охорона традиційного характеру середовища; усунення споруд і насаджень, які його порушують; відтворення втрачених об’єктів.

Нове будівництво можливе за проектами, погодженими у порядку, визначеному законодавством.

В охоронних археологічних зонах усі проекти планування і забудови повинні передбачати необхідні заходи, що забезпечують збереження пам’яток історії та культури. У зонах регулювання забудови здійснюється реконструкція будівель і споруд, зберігаються цінні історичні розпланування та забудова, озеленення та упорядження, закріплюється та відтворюється значення пам’яток в архітектурно-просторовій організації території історичного району (ареалу) міста, забезпечуються умови для огляду пам’яток.

Нові будівлі регламентуються за розташуванням, висотою, довжиною фасадів, масштабом, функціональним використанням та іншими показниками. Зона ландшафту, що охороняється, може використовуватися в рекреаційних цілях та для традиційної діяльності, що не порушує ландшафт.

Нове будівництво допускається у виключних випадках на підставі історико-містобудівного обґрунтування.

Тимчасовим порядком передбачено, що до екологічних обмежень відноситься система несприятливих інженерно-геологічних факторів - затоплення паводковими водами рік, часткове заболочення їх заплавних територій, існуюче та потенційне підтоплення рівнинної частини міста, ерозійно-зсувні процеси на крутосхилах долин рік, наявність просадних ґрунтів.

Згідно графічних матеріалів, запроектовані до відведення земельні ділянки входять до території розробки зазначеного Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця". А отже, у зв’язку з наявністю вказаних вище обмежень щодо ділянок, враховуючи відповідну заборону рішенням Чернігівської міської ради, суд вважає неможливим надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, а висновки Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради - правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, оскільки не суперечать вимогам чинного законодавства.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача щодо передачі таких земель цієї території окремо визначеним відповідачами особам, що на його думку, підтверджують такий намір Чернігівської міської ради під час прийняття нормативних та індивідуальних правових актів.

Чернігівська міська рада на виконання вимог суду надала витяги із рішень Чернігівської міської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою третім особам (т.3 а.с.93-113), зазначені в листі Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.11.2018 (т.3 а.с.47). Також відповідачем-1 на вимогу суду надано пояснення із систематизацією вказаних витягів із рішень Чернігівської міської ради щодо підстав надання таких дозволів (т.3 а.с.170-172, 173-175). При цьому в судовому засіданні 18.12.2018 також було розглянуто заяву позивача про забезпечення доказів, яка залишена без задоволення, оскільки поставлені у ній питання про витребування витягів із рішень Чернігівської міської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою третім особам вже були попередньо розглянуті та задоволені. Всі інші витяги з рішень Чернігівської міської ради, надані позивачем після судового засідання 22.01.2019, також стосувались питання надання дозволів на розроблення проектів землеустрою третім особам на підставі свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, затвердження в установленому порядку землевпорядної документації, оренди, тощо (т.4 а.с.68-70, 79-81).

Проте, витребувані позивачем рішення Чернігівської міської ради про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою третім особам не можуть бути доказами, які свідчать про протиправність рішень міської ради та слугувати підставою для скасування пунктів рішень, зазначених в позовних вимогах (т.3 а.с.93-113), оскільки на підставі рішень, зазначених в клопотаннях позивача, громадянам надавались дозволи на розроблення проектів землеустрою та передавались у власність земельні ділянки, на яких вже розташовані жилі будинки; також земельні ділянки передавались в користування на умовах оренди.

Суд зазначає, що рішенням Чернігівської міської ради від 28.11.2014 "Про надання дозволу на розроблення проекту Детального плану території групи житлових будинків кварталів "Лісковиця" до затвердження проекту Детального плану території групи житлових кварталів "Лісковиця" введено тимчасову заборону на надання дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Тобто, вказаним рішенням встановлена заборона на надання дозволів на розроблення проектів землеустрою громадянам на земельні ділянки для іншого цільового призначення.

В той же час, позивач звертався до Чернігівської міської ради з клопотаннями про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (вільних від забудови земель запасу комунальної власності).

Також не відповідає дійсності твердження позивача стосовно того, що Чернігівською міською радою не надано відповідь на запит на інформацію від 12.11.2018, оскільки відповідь була надана листом від 22.11.2018 №1-24/1-57/358 (копія запиту та відповіді додаються т.4 а.с.219-220).

Щодо звернення ОСОБА_3 20.01.2017 до Чернігівської міської ради з питання прийняття в першочерговому порядку рішення про безоплатне надання у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, суд зазначає наступне.

Позивач 20.01.2017 звернувся до Чернігівської міської ради з заявою про першочергове виділення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, як учаснику АТО та бойових дій (копія заяви т.1 а.с.55).

16.06.2017 на загальних зборах членів ради ветеранів АТО, членів їх сімей загиблих (померлих) воїнів АТО при Чернігівській міській раді було затверджено список ветеранів АТО, членів їх сімей загиблих (померлих) воїнів АТО, які за результатами жеребкування отримали право на земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва (протокол №20), в тому числі і ОСОБА_3 отримав право на земельну ділянку під №27. Копія протоколу від 16.06.2017 №20 та списку залучено до матеріалів справи (т.1 а.с.54, 164-166).

Так, Рада ветеранів АТО, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО при Чернігівській міській раді є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Чернігівській міській раді.

У своїй діяльності Рада керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань соціального захисту ветеранів АТО, членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Указу Президента України від 18.03.2015 №150/2015 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції", та іншими нормативно-правовими актами.

Основними із завдань Ради є: захист прав та інтересів ветеранів АТО, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО мешканців м. Чернігова в усіх державних органах виконавчої влади та місцевого самоврядування, діючих на території м. Чернігова; подання обов’язкових для розгляду виконавчими органами Чернігівської міської ради пропозицій щодо підготовки проектів рішень з питань, що стосуються ветеранів АТО, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО.

За результатом розгляду заяви позивача, на виконання рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2016 №6/VII-3 "Про програму підтримки учасників антитерористичної операції та членів їх сімей - мешканців м. Чернігова на 2016-2020 роки" та враховуючи протокол ради ветеранів АТО від 16.06.2017 №20, ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №27 біля садівничого товариства "Гудок" для індивідуального дачного будівництва.

Позивач зазначає, що він 12.10.2017 звертався із заявою про відмову від наданої вказаним вище рішенням земельної ділянки (т.1 а.с.66), проте вона була залишена відповідачем без розгляду. Втім, доказів, які б підтверджували факт звернення до відповідача із такою заявою з відміткою про отримання, суду не надано. Відповідач-1 в судовому засіданні також заперечив проти факту отримання Чернігівською міською радою заяви про відмову. Таким чином, судом не встановлено протиправної бездіяльності Чернігівської міської ради. В іншому випадку позитивне рішення щодо позивача скасуванню не підлягає за відсутності обставин порушення його прав та законних інтересів. А тому, суд не вбачає протиправності в діях Чернігівської міської ради при ухваленні оскаржуваного рішення.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання протиправними та скасувати пунктів рішень Чернігівської міської ради, визнання протиправними дій та скасування висновків Управління, і відповідно зобов'язання надати дозволи на розробку проекту землеустрою задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про відшкодування майнової шкоди, суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди (збитків), потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, нібито завданою йому, що є обов'язковою умовою для стягнення матеріальної шкоди. Крім того, судом не встановлено протиправної поведінки відповідачів по відношенню до ОСОБА_3, що обумовлює висновок про безпідставність його вимог.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Згідно із п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрату немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Пунктами 4, 5 зазначеної Постанови встановлено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами цей розмір підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем не наведено та не надано суду жодних обґрунтованих доказів на підтвердження своїх вимог, внаслідок чого у задоволенні вказаної вимоги слід відмовити.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішень, скасування висновків, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення майнової і моральної шкоди слід відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради, Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради про визнання протиправними та скасування пунктів рішень, скасування висновків, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення майнової і моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 14000, ід.код НОМЕР_1).

Відповідач-1 - Чернігівська міська рада (вул. Магістрацька,7 м. Чернігів 14000, код ЄДРПОУ 34339125).

Відповідач-2 - Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради області (вул. Коцюбинського, 82 м. Чернігів 14000, код ЄДРПОУ 02498636).

Сторони можуть одержати копію рішення суду в повному обсязі 21 лютого 2019 року після 15:00 год.

Суддя Л.О. Житняк