Рішення № 79995355, 21.02.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/1170/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Добробут АГ" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне Акціонерне Товариство «Добробут АГ» (далі - позивач), звернулось в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 07.08.2018 року №0004801404;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області від 07.08.2018 року №0004781404;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій від 07.08.2018 року № 000137;

- стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору.

Аргументи учасників справи.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі направлень на проведення перевірки в період з 06.07.2018 року по 13.06.2018 року відповідачем проведено фактичну перевірку ПАТ «Добробут АГ», за результатами якої складено акт про встановлені порушення: п.1, п.2, п.9, п.12, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; пп.2.3, пп.2.6 Положення №637 «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»; п.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148; ст.11 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

1.1. На підставі акту перевірки посадовими особами відповідача прийнято податкові повідомлення - рішення від 07.08.2018 року №0004781404, №0004801404 та рішення №000137 про застосування штрафних санкцій.

1.2. На думку позивача висновки відповідача щодо вчинених порушень податкового законодавства є необґрунтованими, та безпідставними. Посадові особи відповідача приймаючи спірні рішення діяли неправомірно, упереджено, недобросовісно, нерозсудливо, без врахування усіх обставин, пояснень та документів Товариства, що мали значення для прийняття висновків за результатами фактичної перевірки.

1.2. Посилаючись на норми статей 80-81 Податкового кодексу України позивач звертає увагу суду на те, що фактична перевірка позивача розпочата до вручення під розписку рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом про призначення перевірки.

1.3. Пояснення працівників зібрані без присутності посадових осіб позивача та фактично до моменту вручення копії наказу про проведення перевірки.

1.4. Щодо порушення визначеного п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позивач посилається на те, що вказані норми не містять вказівок коли повинен оформлятись фіскальний звітний чек. Крім того, вимогами даного Закону не передбачено оформлення звіту до 24.00 год., відтак роздрукування фіскальних звітних чеків на наступний день в двох випадках позивача не є порушенням податкового законодавства.

1.5. Під час проведення перевірки відповідачем фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей на місці їх продажу були визначені посадовими особами без проведення інвентаризації, шляхом їх візуального огляду, що суперечить вимогам ст.20 ПК України, а тому факт виявлення порушення щодо наявності пляшки без марки акцизного податку встановленого зразка не може вважатись зафіксованим.

2. Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що позовні вимоги позивача є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне:

2.1. Фактична перевірка позивача проведена з дотриманням вимог ст.80 ПК України, нормами якої передбачено, що здійснення такої перевірки здійснюється без попередження платника податків. При цьому, перевірка проведена з відома та у присутності головного бухгалтера.

2.2. Проведеною перевіркою встановлено факт реалізації кави, пива та напою кока-кола на загальну суму 135,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ не видавався, що є порушенням п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

2.3. Перевіркою також встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскального звітного чеку РРО (№1292 за 17.06.2017 року на суму 6100 грн., та №1261 за 09.07.2017 року на суму 2358,50 грн. (загальна сума 8458,50 грн.), чим порушено пп.2.6 Положення №637 «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

2.4. Під час перевірки позивача, в роздрібній торгівлі туристичного комплексу «Услад» знаходилась пляшка коньяку «Курвазьє» без марки акцизного податку встановленого зразка, вартість якого 7600 грн. за пляшку, чим порушено вимоги ст.11 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

2.5. На думку відповідача, доводи наведені в позовній заяві не підтверджуються фактичними обставинами справи, і не спростовують висновки матеріалів перевірки, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

3. Представником позивача також подано відповідь на відзив, в якій заперечуючи доводи відповідача, зазначається наступне:

3.1. Щодо не роздрукування фіскальних звітних чеків, у відповіді на відзив представником наведені ті ж аргументи, що і в адміністративному позові, та стосуються недоведеності обставин справи висновкам відповідача.

3.2. Стосовно спірного рішення №000137 позивач посилаючись на рішення Верховного суду у справі №814/3690/15 вказував на те, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив, чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

У випадку позивача виявлена пляшка коньяку знаходилась не на зберіганні, а в обігу на розливі у ресторані. Вказаний коньяк був відкритий і тривалий час знаходився на реалізації, а марка акцизного податку була пошкоджена під час відкриття пляшки з об’єктивних причин.

При цьому, факт придбання пляшки коньяку підтверджується видатковою накладною від 04.05.2013 року №ЦБ-0030738, згідно якої позивач придбав у ПАТ «Бакалія» вказаний алкогольний напій, що не заперечувалось відповідачем та зазначено у відповіді ГУ ДФС у Чернівецькій області від 02.08.2018 року, яка надана на заперечення на акт перевірки.

4. Представником відповідача подано додаткові пояснення у справі, в яких наведено аналогічні аргументи, що і у відзиві на адміністративний позов.

5. Процесуальні дії у справі.

5.1. 28.11.2018 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а 24.01.2019 року усною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

6. Доводи учасників справи.

6.1. 13.02.2019 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові та відповіді на відзив. В судовому засіданні подав заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

6.2. Представник відповідача в судовому засіданні подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечував з підстав наведених у відзиві та додаткових поясненнях.

6.3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, в порядку письмового провадження.

7. Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

7.1. 05.07.2018 року ГУ ДФС у Чернівецькій області на підставі вимог ст.20 та ст.80 ПК України та наказу №262/фп від цього ж числа, на посадових осіб відповідача видано направлення на фактичну перевірку №№ 1161, 1162, 1163, 1164, 1165, 1166, 1167, 1168, 1169 ПАТ «Добробут АГ».

Зазначені направлення та наказ на проведення перевірки пред’явлено і вручено 06.07.2018 року головному бухгалтеру ПАТ «Добробут АГ» ОСОБА_1 (а.с.45-53)

7.2. 13.07.2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Чернівецькій області складено акт перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) – суб’єкта господарської діяльності ПАТ «Добробут АГ», за адресою с.Ломачинці вул.Вишнева, 20. Початок проведення перевірки 06.07.2018 року.

Під час проведення перевірки, посадовими особами відповідача зафіксовано (окрім іншого) наступні порушення:

- реалізація кави по ціні 50 грн., пива по ціні 55 грн. та напою кока-кола по ціні 30 грн. на загальну суму 135,00 грн. - реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ не видавався;

- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 11,34 грн.;

- не забезпечено ведення в порядку встановленому законодавством облік товарних запасів за місцем їх реалізації та складі, а саме встановлено надлишок алкогольних напоїв на суму 7600 грн.;

Перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування (у день одержання) готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (КОРО №3000201061 за 17.06.2017 року – фактично роздруковано 18.06.2017 року на суму 6100 грн., КОРО №3000201039 за 09.07.2017 року – фактично роздруковано 10.07.2017 року на суму 2358,50 грн., загальна сума неоприбуткування 8458,50 грн.).

У висновку акту перевірки констатовано порушення позивачем: : п.1, п.2 п.12, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; пп.2.3, пп.2.6 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року; п.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148; ст.11 Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». (а.с.32-34)

7.3. За результатами перевірки посадовими особами відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2018 року №0004781404 з застосуванням штрафної санкції в сумі 1,00 грн., №0004801404 із застосуванням штрафної санкції в сумі 42292,50 грн., а також рішення про застосування фінансових санкцій від 07.08.2018 року № 000137 в сумі 17000 грн. (а.с.14-18)

8. До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

8.1. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

8.2. Відповідно до п.80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

8.3. Судом встановлено, що приймаючи рішення (наказ) про проведення фактичної перевірки, відповідач керувався окрім іншого нормами п.80.2.2 та п.80.2.4 ст.80 ПК України, які визначають, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

8.4. Норми п.80.1 статті 80 ПК України імперативно вказують на те, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків. Разом з тим, в матеріалах справи наявні направлення на перевірку, які містять відмітки про пред’явлення уповноваженій особі позивача (головному бухгалтеру) направлень на перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки. Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що відповідачем порушено норми податкового законодавства, оскільки перевірка розпочата до пред’явлення направлення на перевірку та вручення наказу.

8.5. Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковим органом. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена в рішеннях апеляційних та касаційної інстанції у подібних правовідносинах.

8.6. Щодо вчиненого порушення, та прийнятого податкового повідомлення-рішення №0004801404, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР (далі Закон №265), (в редакції чинній на час спірних правовідносин, пункт 9 статті 3 в редакції Закону N 71-VIII (71-19) від 28.12.2014, із змінами, внесеними згідно із Законом N 569-VIII (569-19) від 01.07.2015) - суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Аналіз наведених норм вказує на те, що відповідач в поясненнях наданих суду помилково посилається на норми п.9 ст.3 Закону №265 (в частині наданих пояснень) вказуючи про те, що платник податків зобов’язаний забезпечити зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО, оскільки такі норми в редакції Закону №265 на час вчиненого порушення відсутні.

Разом з тим, як вбачається з встановлених обставин справи - фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 42292,50 згідно рішення, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки, яким встановлено несвоєчасне оприбуткування (у день одержання) готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (КОРО №3000201061 за 17.06.2017 року – фактично роздруковано 18.06.2017 року на суму 6100 грн., КОРО №3000201039 за 09.07.2017 року – фактично роздруковано 10.07.2017 року на суму 2358,50 грн., загальна сума неоприбуткування 8458,50 грн.)

Згідно пунктів 1.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні N 637, затвердженого Постановою НБУ 15.12.2004, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних

звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування

реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За змістом абз.3 ст.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 в редакції від 07.09.2001р. встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В ході судового розгляду справи позивачем не заперечувалось, а також і підтверджується матеріалами справи те, що позивач не виконав щоденний друк Z-звіту в двох випадках, тоді як ці звіти друкувались на наступний день, що на думку контролюючого органу потягло несвоєчасний облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО).

Вказані вище норми передбачають особливості роботи РРО, які мають забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

За змістом п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року N 199 (далі - Вимоги), зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до п. 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 ст. 3 Закону N 265 та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами абзацу 3 ст. 1 Указу N 436/95.

Такий зміст правового регулювання вищевказаних норм відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 13.03.2014 у справі N 21-5а14, та у рішенні Верховного суду від 26.12.2018 року у справі N 2а-15085/10/0470.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладені вище висновки, суд вважає, що в задоволенні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0004801404 слід відмовити повністю.

8.7. Щодо вчиненого порушення, та прийнятого податкового повідомлення-рішення №0004781404, суд зазначає наступне.

За змістом п.1, 2, 13 ст.3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий

документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари(послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;

невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Як зазначено вище, відповідачем в ході фактичної перевірки, окрім іншого встановлено, а також і підтверджується матеріалами справи те, що по місцю здійснення господарської діяльності позивача було здійснено реалізацію кави по ціні 50 грн., пива по ціні 55 грн. та напою кока-кола по ціні 30 грн. на загальну суму 135,00 грн. При цьому, реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ не видавався. Також зі сторони позивача не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, суми коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в розмірі 11,34 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, а так само і в ході судового розгляду справи, представником позивача не наведено (не надано) жодних доказів, які б спростовували факт встановлених контролюючим органом порушень. Так само, і не встановлено судом порушень норм матеріального права зі сторони відповідача, які б вказували на простправність спірного рішення.

З огляду на викладені вище висновки, суд вважає, що в задоволенні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0004781404 слід відмовити повністю.

8.8. Щодо вчиненого порушення, та прийнятого рішення №000137, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

За змістом ч.2 ст.17 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі (окрім іншого) - виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач (окрім іншого) посилався на те, що виявлена під час перевірки пляшка коньяку «Курвазьє» знаходилась не на зберіганні, а в обігу на розливі у ресторані. Вказаний коньяк був відкритий і тривалий час знаходився на реалізації, а марка акцизного податку була пошкоджена під час відкриття пляшки з об’єктивних причин.

Зазначені обставини відповідачем в акті перевірки не зафіксовано, а так само і не спростовано в ході судового розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, про факт придбання позивачем зазначеної пляшки коньяку, позивач повідомляв посадових осіб відповідача при зверненні із запереченнями, в підтвердження чого надав видаткову накладну від 04.05.2013 року №ЦБ-0030738, згідно якої позивач придбав у ПАТ «Бакалія» (код ЄДРПОУ 01553416) вказаний алкогольний напій, що також і не заперечувалось відповідачем, та зазначено у відповіді ГУ ДФС у Чернівецькій області від 02.08.2018 року, яка надана на заперечення на акт перевірки. (а.с.19-21)

Викладені позивачем обґрунтування підтверджуються частково також і поясненнями головного бухгалтера та шеф-кухара, які відібрані в ході перевірки. (а.с.43, 44)

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами позивача про те, що зберігання і реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм. Натомість, у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив, чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Відповідач, жодним належним та допустимим доказом не спростував обґрунтувань позивача, а при складені перевірки не зафіксував в акті перевірки факт розкоркованої пляшки, на якій, згідно наданих під час перевірки пояснень шеф-кухара містились залишки клею, а також зазначені надписи українською мовою.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що відповідач приймаючи спірне рішення №000137 діяв необґрунтовано, нерозсудливо, та без урахування всіх обставин справи, а тому вимоги позивача в частині протиправності вказаного рішення підлягають задоволенню, а рішення скасуванню.

8.9. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

8.10. Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

8.1. З огляду на наведене, суд частково погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, з підстав наведених вище, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

9. Розподіл судових витрат.

9.1. Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

9.2. Враховуючи те, що предметом спору у вказаній адміністративній справі являлись три рішення відповідача, за які окремо сплачено судовий збір, і за результатами розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову щодо скасування рішення №000137 – на користь позивача слід стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного Акціонерного Товариства «Добробут АГ» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №000137 від 07.08.2018 року.

Стягнути на користь Приватного Акціонерного Товариства «Добробут АГ» понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області у сумі 1762,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Добробут АГ", (вул. Українська, 24, с.Ломачинці, Сокирянський район, Чернівецька область,60235, код ЄДРПОУ 30149639)

Відповідач - Головне управління ДФС у Чернівецькій області, (вул.Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 39292513)

Суддя Боднарюк О.В.