Рішення № 79995170, 21.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2019 р. № 520/380/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (пр-т. ОСОБА_3АДРЕСА_1, м. Харків, 61204, код НОМЕР_1) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків,61140, код ЄДРПОУ 41247824) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яка полягає у неоформленні подання про повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 13003,74 грн. за квитанцією № 1428-3920-8925-2543 від 29.11.2018 року;

зобов’язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ЄДРПОУ 41247824, місцезнаходження 61140, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гольдбергівська, будинок 15) сформувати і подати до Управління Державної казначейської служби України у Основ’янському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 13003,74 грн. з операції купівлі продажу нерухомого майна за квитанцією № 1428-3920-8925-2543 від 29.11.2018 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/380/19.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ним вперше придбано у 2018 році житло та сплачено збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна. Позивач вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" було безпідставно сплачено вказаний збір. Відтак, позивач звернувся до УПФУ із проханням про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 13003,74 грн, проте отримав відповідь про відмову в складанні подання про повернення грошових коштів.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, оскільки пенсійний фонд не наділений повноваженнями щодо визначення права власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 29 листопада 2018 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4 (покупці) та ОСОБА_5, ОСОБА_6 (продавці) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за №5740, згідно якого ОСОБА_8 та ОСОБА_4 придбали квартиру у спільну часткову власність у рівних частках кожний, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2. (а.с.11-12)

Відповідно до вищевказаного договору купівлі-продажу від 29.11.2018 року вартість квартири становить 2600748,00 грн.

Згідно копії квитанції №1428-3920-8925-2543 від 29.11.2018 року позивачем сплачено до бюджету України збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості – квартири на суму 13003,74 грн. (а.с.10)

Позивач звернулась до відповідача з заявою щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.(а.с.14-15)

Листом №436/48-03 від 11.01.2019 року Слобожанське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повідомило позивача, що підстав для повернення сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна немає. Також вказано, що повернення сплаченого збору можливе за наявності позитивного судового рішення. Крім того, зазначено, що законодавчо не визначено перелік документів, які б підтверджували, що особа придбала житло вперше. Вказано, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше.(а.с.16)

Позивач, вважаючи протиправними вищевказані дії відповідача, звернулась з даним позовом до суду.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року (далі по тексту - Закон України №400/97-ВР).

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року (далі по тексту Порядок №1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пункт 15-3 Порядку №1740 передбачає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав реєстрацію права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 151874720, сформованого 03.01.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відомості про реєстрацію права власності за позивачем на житло, а саме за адресою: АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, та квартири за адресою: м. Харків, пр-т. ОСОБА_3АДРЕСА_1 на підставі договору дарування №2-1952 від 27.03.2008. Жодне інше нерухоме майно у позивача відсутнє.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбавання ним житла вперше, відповідачем не надано.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу від 29.11.2018 за адресою: АДРЕСА_3) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 0,5% відсотка від його вартості, оскільки придбав квартиру у спільну часткову власність в рівних частках з гр-м ОСОБА_8

Наявність зареєстрованої за позивачем права приватної власності квартири за адресою: м. Харків, пр-т. ОСОБА_3АДРЕСА_1, не спростовує висновків суду, щодо придбання позивачем вперше квартири саме за адресою АДРЕСА_3, оскільки квартира по пр-ту. ОСОБА_3 отримана позивачем на підставі договору дарування №2-1952 від 27.03.2008, що підтверджується матеріалами справи(а.с.17)

Згідно з ч. 1 ст. 719 Цивільного Кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну № 787 від 03.09.2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 року по справі № 819/1730/17, від 20.03.2018 року по справі № 819/1249/17 та від 28.11.2018 року по справі №813/1126/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що позивачем було помилково сплачено до бюджету кошти в сумі 13003,74 грн., Слобожанське об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова вчинило протиправну бездіяльність щодо відмови у поверненні ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості в розмірі 13003,74 грн.

Враховуючи висновки суду про протиправність відмови відповідача у поверненні помилково зарахованих до державного бюджету коштів, суд з метою належного захисту прав позивача вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зобов'язання Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ЄДРПОУ 41247824, місцезнаходження 61140, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гольдбергівська, будинок 15) сформувати і подати до Управління Державної казначейської служби України у Основ’янському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 13003,74 грн. з операції купівлі продажу нерухомого майна за квитанцією № 1428-3920-8925-2543 від 29.11.2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно змісту позовної заяви позивач просив суд вирішити питання щодо судових витрат, що складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.

За визначенням ч.1 ст.132 КАСУ, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 грн. та судовий збір на суму 768,40 грн.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).

Відповідно до ч.3 ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 ст.134 КАСУ).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

До матеріалів справи позивачем надано копію договору про надання професійної правничої допомоги №18/01 від 04.01.2019 р., який укладено позивачем з адвокатом ОСОБА_9 (а.с.19-20)

Відповідно п. 1 вказаного Договору про надання професійної правничої допомоги №18/01 від 04.01.2019 р., предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів, надання професійної правничої допомоги адвоката ОСОБА_10 у справі про повернення ОСОБА_10 помилково оплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4, в розмірі 13003,74 грн., підтвердженням чого є квитанція № 1428-3920-8925- 2543 від 29.11.2018 року, а також судових витрат.

Згідно п. 4.2. вказаного Договору №18/01 від 04.01.2019 р., сторони домовились про наступний обсяг професійної правничої допомоги за цим договором, а саме: - аналіз матеріалів справи, усна консультація щодо законодавства, що стосується предмету Договору, роз’яснення плану подальших дій (вартість 350 грн.); підготовка і подання заяви до територіального управління Пенсійного фонду України про формування подання про повернення помилково сплачених коштів; (вартість 700 грн.); підготовка і подання позовної заяви; (вартість 2100 грн.); документальне оформлення наданих послуг: складання договору про надання професійної правничої допомоги адвоката, акту виконаних робіт (вартість 350 грн.)

На підтвердження понесення позивачем судових витрат до суду надано: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності серії ЗП №001523, акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 15.01.2019р. за договором про надання професійної правничої допомоги №18/01 від 04.01.2019 р. на суму 3500 грн з перелік виконаних робіт, що вказані в п. 4.2 Договору, квитанція №СВ01019760/1 від 11.01.2019 року на суму 3500 грн. с зазначенням призначення платежу: сплата за послуги надані по договору №18/01 від 04.01.2019 р., копія книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність №10907, довіреність від 20.12.2018 року. (а.с.22-28)

Суд звертає увагу, що зазначені як в п. 4.2 Договору №18/01 від 04.01.2019 р. так і в акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15.01.2019 р., витрати на документальне оформлення наданих послуг, а саме складання договору про надання професійної правничої допомоги адвоката, акту виконаних робіт (вартість 350 грн.) є необґрунтованими, оскільки, компенсація витрат часу адвоката на документальне оформлення наданих послуг не є наданням правничої допомоги.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, без врахування послуг на документальне оформлення наданих послуг, а саме щодо складання договору про надання професійної правничої допомоги адвокат та акту виконаних робіт вартістю 350 грн.

Розподіл витрат судового збору здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (пр-т. ОСОБА_3АДРЕСА_1, м. Харків, 61204, код НОМЕР_1) до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків,61140, код ЄДРПОУ 41247824) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яка полягає у не оформленні подання про повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі продажу нерухомого майна в розмірі 13003,74 грн. за квитанцією № 1428-3920-8925-2543 від 29.11.2018 року.

Зобов’язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (ЄДРПОУ 41247824, місцезнаходження 61140, Харківська обл., місто Харків, вулиця Гольдбергівська, будинок 15) сформувати і подати до Управління Державної казначейської служби України у Основ’янському районі м. Харкова подання про повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 13003,74 грн. (тринадцять тисяч три гривні 74 копійки) з операції купівлі продажу нерухомого майна за квитанцією № 1428-3920-8925-2543 від 29.11.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків,61140, код ЄДРПОУ 41247824) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) на користь ОСОБА_2 (пр-т. ОСОБА_3АДРЕСА_1, м. Харків, 61204, код НОМЕР_1).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (вул. Гольдбергівська, буд. 15, м. Харків,61140, код ЄДРПОУ 41247824) витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката на користь ОСОБА_2 (пр-т. ОСОБА_3АДРЕСА_1, м. Харків, 61204, код НОМЕР_1).у розмірі 3150 грн. (три тисячі сто п’ятдесят гривень).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21 лютого 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.