Рішення № 79995028, 05.02.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року Справа № 0440/6244/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участю:

секретарі судового засідання Молоданова М.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «КБ МЕТРАТЕКС» про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2018 року Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «КБ МЕТРАТЕКС», в якому позивач просить суд:

- частково зупинити виробництво (виготовлення) реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без доволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: плавучий землесосний снаряд, буксирно-моторний катер, самохідне судно-буксир ПП «КБ МЕТРАТЕКС» місцезнаходження: 49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1 (ЄДРПОУ 33718850) до повного усунення порушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні планової перевірки Приватного підприємства «КБ МЕТРАТЕКС» було виявлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. Зазначені порушення вказані в акті перевірки, який став підставою для звернення до суду. Перевірку проведено з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначені в акті порушення, які створюють небезпеку для навколишнього середовища, на момент розгляду справи відповідачем не усунуті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

05.02.2019 року у судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов від 10.12.2018 року, оскільки, на його думку, порушення, вказані в акті перевірки, не мають місця, зважаючи на те, що відповідач ще не здійснює господарську діяльність, у зв’язку з тим, що не отримав всі необхідні дозвільні документи. Також, відповідач не має плавучого землесосного снаряду, буксирно-моторного катеру, самохідного судно-буксиру, використання яких є підставою для часткового зупинення виробництва (виготовлення) реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Робочим проектом дійсно передбачено їх використання, однак, з підстави не отримання всіх дозвільних документів, відповідачем не здійснюється видобування піску, у зв’язку з чим, не має вказаних знарядь та обладнання, відповідно не здійснюється викидів в атмосферне повітря. Таким чином, відповідач не порушує жодних норм діючого законодавства, оскільки не має джерел утворення викидів забруднюючих речовин та не здійснює викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На підставі викладеного в задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 07.05.2018 року по 14.05.2018 року на підставі повідомлення про проведення перевірки від 16.04.2018 року №4-2958-8-3, наказу про проведення планової перевірки від 16.04.2018 року № 294-П, направлення на перевірку від 16.04.2018 року №4-2957-8-3 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним підприємством «КБ МЕТРАТЕКС», місцезнаходження: 49083, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, місце розташування: 7 км на схід від м. Дніпродзержинськ, русло р. Дніпро, на відстані 11 км нижче греблі Дніпродзержинської ГЕС.

Також, судом встановлено, що основним видом діяльності ПП «КБ МЕТРАТЕКС» є добування піску, гравію, глин і каоліну.

За результатами перевірки складено акт за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №213/8/18 від 14.05.2018 року. Копію акту направлено відповідачу 14.05.2018 року.

В акті перевірки встановлені порушення, допущені ПП «КБ МЕТРАТЕКС», серед яких, зокрема:

- звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у ПП «КБ МЕТРАТЕКС» відсутній, що є порушенням вимог ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та ст. 3, 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

На думку позивача, у зв'язку з тим, що виявлені факти є грубим порушенням природоохоронного законодавства, виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: плавучий землесосний снаряд, буксирно-моторний катер, самохідне судно-буксир ПП «КБ МЕТРАТЕКС» забороняється законом і підлягає частковому зупиненню.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення до суду відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

З 05 травня 2017 року, дня офіційного опублікування, набрало чинності «Положення про Державну екологічну інспекцію України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі Положення № 275).

Відповідно до Положення № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 Положення № 275 встановлено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зі змісту наведених норм слідує, що за рішенням суду може бути зупинено повністю або частково виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання, які здійснюються в порушення вимог законодавства, виявлені та зафіксовані відповідним актом, складеним за результатами здійснення заходу, та виключно за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Так, відповідно до опису виявлених правопорушень, перевіркою встановлено порушення відповідачем ст. ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та ст. 3, 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме, що у нього відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що й слугувало підставою звернення позивача до суду.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря, визначені Законом України «Про охорону атмосферного повітря» №2707, який спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище.

Законом України «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами (стаття 2 Закону №2707).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо;

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб'єкту господарювання, об'єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, - сім років, об'єкт якого належить до другої групи, - десять років, об'єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Актом перевірки зазначається, що відповідно до робочого проекту «Розробки Дніпровської ділянки Дніпродзержинського родовища руслового піску, Петриківський район Дніпропетровської області», що затверджений Експертним звітом № 10-00432-17 щодо розгляду проектної документації за робочим проектом «Розробка Дніпровської ділянки Дніпродзержинського родовища руслового піску, Петриківський район Дніпропетровської області» джерелами утворення викидів забруднюючих речовин є плавучий землесосний снаряд, буксирно-моторний катер, самохідне судно-буксир.

Під час розгляду справи судом встановлено, що робочим проектом дійсно передбачено їх використання, разом з тим, суд звертає увагу, що даний робочий проект лише передбачає опис технології видобування піску та жодним чином не підтверджує факт його реалізації.

Так, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на час проведення перевірки, ПП «КБ МЕТРАТЕКС» не здійснювало господарської діяльності, у зв’язку з тим, що не мало всіх необхідних дозвільних документів. Вказана обставина підтверджується листом від 11.06.2018 року № 11/06-2018 до Дніпропетровської обласної адміністрації, з якого слідує, шо відповідач перебуває в тривалій погоджувальній процедурі робочого проекту «Розробка Дніпровської ділянки Дніпродзержинського родовища руслового піску, Петриківський район Дніпропетровської області», а також звітом за 2017 рік про виконання програми робіт, фінансовими звітами за 2018 рік та податковими деклараціями за 2018 рік.

Крім того, судом встановлено, що на балансі ПП «КБ МЕТРАТЕКС» відсутні основні засоби та відсутні укладені договори оренди чи користування жодними основними засобами, в тому числі такими джерелами утворення викидів забруднюючих речовин як плавучий землесосний снаряд, буксирно-моторний катер, самохідне судно-буксир.

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що ПП «КБ МЕТРАТЕКС» не здійснюється діяльність щодо видобування піску, у в’язку з відсутністю всіх необхідних дозвільних документів, а також знарядь та обладнань, внаслідок чого не здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Натомість позивачем під час судового розгляду справи не доведено і не підтверджено відповідними доказами використання відповідачем вищевказаних джерел утворення викидів забруднюючих речовин. Фактично, висновки позивача обґрунтовані посиланнями на основний вид діяльності підприємства - «добування піску, гравію, глин і каоліну» та зміст робочого проекту «Розробки Дніпровської ділянки Дніпродзержинського родовища руслового піску, Петріківський район Дніпропетровської області».

Будь-яких доказів наявності місць зберігання забруднюючих речовин на ПП «КБ МЕТРАТЕКС» також позивачем не надано.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо часткового зупинення виробництва (виготовлення) реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого «КБ МЕТРАТЕКС» здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без доволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «КБ МЕТРАТЕКС» про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 15.02.2019 року.

Суддя ОСОБА_3